Справа № 692/64/22
Провадження № 3/692/101/22
07.02.2022
07 лютого 2022 року смт. Драбів
Суддя Драбівського районного суду Черкаської області Левченко Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД №1 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 067515 від 01.01.2022р., гр. ОСОБА_1 01.01.2022р. о 21 год. 20 хв. в с. Великий Хутір, по вул. Матросова, керував транспортним засобом «Москвич» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від будь-якого огляду на стан сп'яніння водій відмовився проходити у встановленому законом порядку.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його правову позицію по справі висвітлив захисник - адвокат Салій С.А., який щодо обставин справи пояснив, що у вказані у протоколі серії ОБ № 067515 від 01.01.2022р. дату та час на автомобілі Москвич перебував на узбіччі однієї з вулиць с. Великий Хутір. У зв'язку з наявністю технічної несправності - непрацюючим освітлювачем номерного знаку, мав спілкування з працівниками поліції, які мали намір притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Вказане порушення усунув на місці. Зазначив, що працівниками поліції його клієнту пропозиція пройти огляд для визначення ступеня сп'яніння не робилась і він проходження такого огляду не відмовлявся, в стані алкогольного сп'яніння не був. Вказав на допущені поліцейськими порушення під час підготовки адміністративних матеріалів: відсутність свідків під час пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, не зазначено у протоколі вид технічного засобу, за допомогою якого було здійснено відео фіксацію події правопорушення, відеозапис не містить інформації про обставини подій - дату час та місце, вважає, що відеозапис є неналежним доказом. Протокол у присутності його клієнта не складався. Всупереч положенням КУпАП, ОСОБА_1 від керування транспортним засобом відсторонений не був, посвідчення водія у нього не вилучалось. За таких умов вважає, що доказова база скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 067515 від 01.01.2022р. є недостатньою, а факт інкримінованого правопорушення є недоведеним. Клопотав про закриття справи за відсутності складу правопорушення у діях ОСОБА_1 . Вказані пояснення та клопотання відповідають змісту клопотання адвоката Салія С.А., що були надані ним до суду 07.02.2022р. за вх. №546/22-Вх.
Суддя, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника адвоката Салія С.А., приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
У КУпАП визначено форму та передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановлюється в конкретній справі. У вищевказаних процесуальних документах, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.
Згідно сформованої в протоколі серії ОБ № 067515 від 01.01.2022р., гр. ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
На підтвердження вини гр. ОСОБА_1 до матеріалів справи додані:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 067515 від 01.01.2022р., відповідно до якого гр. ОСОБА_1 01.01.2022р. о 21 год. 20 хв. в с. Великий Хутір, по вул. Матросова, керував транспортним засобом «Москвич» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від будь-якого огляду на стан сп'яніння водій відмовився проходити у встановленому законом порядку. Протокол у графі відомостей про свідків чи потерпілих не заповнено. В розділі «До протоколу додаються» вказано: рапорт, відеодоказ. Документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не отримував.
- рапорт поліцейського СРПП ВПД№1 ЗРВП ГУНП Ю.В. Мурашка, згідно якого 01.01.2022р. в с. Великий Хутір ним було зупинено транспортний засіб марки «Москвич» за технічну несправність, яку водій ліквідував на місці, під час перевірки документів у поліцейського виникла підозра, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані сп'яніння, водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці чи в найближчому лікувальному закладі, останній відмовився від будь-якого огляду, тому було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
- оптичний диск з відеодоказами.
Відповідно до п. 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.ч. 2,5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Матеріали містять доданий відеозапис, тому твердження адвоката Салія С.А. про допущені працівниками поліції порушення вимог ст. 266 КУпАП щодо відсутності двох свідків під час пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Дослідивши наданий працівниками поліції відеозапис на оптичному диску, долучений як доказ скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 01.01.2022р., суд зазначає, що на вказаному диску наявний один відео файл з записом загальною довжиною 4 хв. 56 сек. Згідно вказаного файлу запис зроблено в темну пору доби. Запис розпочинається біля транспортного засобу, який не рухається, працівниками поліції проводиться перевірка документів у особи, яка перебувала на водійському сидінні - яким є ОСОБА_1 . Працівником поліції робиться пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер або у медичному закладі, на що той зазначає, що необхідно діяти згідно з вимогами законодавства України та Правил дорожнього руху. Між ОСОБА_1 , працівниками поліції та невідомою особою, присутність якої вбачається з відеозапису, однак іншим чином у матеріалах справи не зафіксовано, відбувається подальше спілкування, під час якого працівниками поліції роз'яснюється можливість оскарження постанови протягом 10 днів, можливість ознайомлення з доказами у суді, а ОСОБА_1 , підійшовши до задньої частини автомобіля «Москвич» д.н.з. НОМЕР_1 та відчиняючи багажник вказаного автомобіля ліквідовує технічну несправність та просить виключити ліхтарик. На цьому запис обривається. Таким чином з вказаного запису вбачається, що працівником поліції було зроблено пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою приладу Драгер та у медичному закладі. Натомість запис не містить чіткої відмови ОСОБА_1 пройти огляд щодо визначення стану сп'яніння на місці, та пройти огляд для визначення стану сп'яніння у медичному закладі. Наданий відеофайл не розкриває жодної інформації про обставини подій, зображених на них, оскільки не містять відомостей про дату, час та місце зображених обставин, склад учасників подій, відомості про обставини проведення відео зйомки, даних про технічний прилад, за допомогою якого здійснювався відеозапис та інші дані, необхідні для дослідження обставин справи. Даний відеозапис є неповним, оскільки розпочатий не з моменту виявлення правопорушення та закінчено до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду.
Також відеофайл не містять відомостей, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Москвич» д.н.з. НОМЕР_1 за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та його зупинку працівниками поліції.
При цьому суддя вважає, що працівники поліції допустилися помилки при фіксації правопорушення, оскільки ними не було належним чином зафіксовано обставини подій, що відбувались в с. Великий Хутір по вул. Матросова 01.01.2022р. о 21год. 20 хв.., та не зафіксовано належними чином обставини скоєння правопорушення від моменту виявлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння до моменту відмови особи від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі та складення відповідних адміністративних матеріалів.
Інших доказів вини особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема інших рапортів працівників поліції, пояснень свідків чи потерпілих надано не було.
Щодо твердження адвоката Салія С.А. про визнання відеозапису неналежним доказом у зв'язку з відсутністю у протоколі про адміністративне правопорушення запису про прилад, за допомогою якого здійснювалась відео фіксація суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі, що також відповідає вимогам ч. 8 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Таким чином чинним законодавством не передбачено вимоги про обов'язкове зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення інформації про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Вказана вимога стосується постанови по справі про адміністративне правопорушення, що відповідає висновкам викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17, адміністративне провадження №К/9901/1403/17, на яку посилався адвокат Салій С.А., де зроблено висновок, що відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що саме оскаржувана постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Відповідно до положень статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Щодо твердження адвоката Салія С.А. про невідповідність дій працівників поліції вимогам ст. 265-1, 266 КУпАП слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 265-1 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, поліцейський тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 067515 від 01.01.2022р. та додані матеріали не містить відомостей, що працівниками поліції було вилучено посвідчення водія у ОСОБА_1 , замість якого надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами та не містить відомостей про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом у зв'язку з наявністю підстав вважати що водій перебуває в стані алкогольного чи іншого сп'яніння.
Тому суд погоджується з твердженням адвоката Салія С.А., що працівниками поліції не було вчинено усіх необхідних дій відносно особи, яку вони підозрювали у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння, що передбачені КУпАП та свідчать про його причетність до скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні від 26.06.2008 року у справі "Ващенко проти України "Європейський суд вказав, що: «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».
В рішенні від 25.07.2000, у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.»
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Таким чином, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.
Оскільки додані до матеріалів справи докази не дають відповіді на питання, чи здійснювалось ОСОБА_1 керування транспортним засобом, чи було працівниками поліції здійснено його зупинку та чи саме після такої зупинки працівниками поліції було зроблено пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення ступеня алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, також відсутня чітка відмова ОСОБА_1 від проходження такого огляду, а працівниками поліції не вчинено необхідних дій, визначених законодавством щодо особи, яка керує транспортним засобом і яку вважають такою, що перебуває у в стані алкогольного сп'яніння, тому суддя приходить до переконання, що достатніх, допустимих та безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП при обставинах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 067515 від 01.01.2022р., яким визначено межі даного судового розгляду, суду не надано, його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена, тому склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в його діях відсутній, а провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись вищевикладеним та п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд -
Закрити провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана скарга до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.О. Левченко