Справа № 645/8076/21
Провадження № 2/645/995/22
07 лютого 2022 року місто Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Федорової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Жорняк А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справі за позовом:
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначила, що між сторонами 22.03.2014 року укладено шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 455. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу стало фактичне припинення шлюбно-сімейних відносин та різні погляди на життя. Позивач вважає, що подальше спільне життя не можливо, вказує, що з відповідачкою проживають окремо, на примирення не згоден.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.12.2021 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. 07.02.2022 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та шлюб між сторонами розірвати.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. 07.02.2021 року від відповідачки через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій вона визнала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд шлюб між сторонами розірвати.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2014 року сторони у справі уклали шлюб, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 455, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сімейне життя не склалося, подружніх стосунків сторони не підтримують, спільного домашнього господарства не ведуть.
У позовній заяві позивач зазначає, що спорів майнового характеру між подружжям немає.
Місце проживання спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , між сторонами узгоджено.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачкою.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Враховуючи викладене, суд вважає наявними законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.
За змістом ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.
Судові витрати суд залишає за позивачем на підставі його письмової заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22.03.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 455 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 07.02.2022 року.
Суддя Олена Федорова