Справа № 932/625/22
Провадження № 1-кс/932/267/22
25 січня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчої - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_8 по кримінальному провадженню № 12022041030000080 від 22.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпропетровська, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, маючому на утриманні двох малолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 ,-
До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тривання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, крадіжку, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, у не встановлений в ході досудового розслідування час та місці, вступив у попередню злочинну змову із раніше знайомим йому ОСОБА_9 , розподіливши між собою ролі у вчиненні ними злочину.
Після чого, ОСОБА_5 та співучасник злочину ОСОБА_9 , 22.01.2022 о 21 годині 20 хвилин, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, крадіжку, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб прибули за адресою: АДРЕСА_3 , де визначили об'єктом свого спільного злочинного посягання майно, яке знаходиться в середині квартири АДРЕСА_4 .
Далі, ОСОБА_5 , притримуючись єдиного спільного злочинного умислу, діючи згідно відведеній йому ролі, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_5 за вказаною адресою, та використовуючи заздалегідь заготовленні знаряддя для вчинення злочину, відімкнув вхідні двері до квартири АДРЕСА_5 за вказаною адресою, а співучасник злочину ОСОБА_9 , перебуваючи на сходах біля вказаної квартири, виконуючи відведену йому роль у вчиненні злочину, став стежити за обстановкою, з метою уникнення випадкових свідків, та викриття їх спільної злочинної діяльності.
ОСОБА_5 , перебуваючи в квартирі потерпілого ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, таємно, з корисливих мотивів, викрав майно потерпілого ОСОБА_10 , а саме: грошові кошти в розмірі 17 680 гривень, 302 долари США, швейцарський ніж, тим самим виконав всі дії, спрямовані на таємне викрадання чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий співробітниками поліції на місці вчинення ним злочину, у зв'язку з чим не зміг розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.
23.01.2022 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 , може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що у ході проведення досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до шести років. В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлює невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення, з метою уникнення відповідальності, буде переховуватись від досудового розслідування та суду.
Можливість вчинення іншого корисного кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , є працездатною особою, однак офіційного місця роботи не має, інших видів заробітку також не має, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Таким чином, у досудового розслідування є неспростовні підстави вважати, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення, в тому числі з метою заробітку.
Крім того, враховуючи той факт, що у ОСОБА_5 , відсутні стійкі соціальні зв'язки з правослухняними громадянами та постійне місце отримання офіційного доходу, що унеможливлює обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Можливість незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні: досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , вчинив вищевказане правопорушення за попередньою змовою групою осіб, при цьому йому відомі анкетні дані свідка, потерпілого, існує реальна загроза, що підозрюваний буде впливати на них шляхом тиску.
Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_5 , таких як: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від досудового розслідування та суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, впливання на свідків.
З огляду на викладене, слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити.
У судовому засіданні підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, прохав обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що його підзахисний переховуватись від слідства та суду не збирається. Ризики вважав не доведеним, прохав відмовити у задоволенні клопотання та обрати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 1202204103000080 від 22.01.2022 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
23.01.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, який виразився в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_5 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: протокол прийняття заяви від 22.01.2022 року; протокол огляду від 22.01.2022 року;
протокол затримання ОСОБА_5 ; протокол огляду від 23.01.2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол впізнання особи за участі ОСОБА_11 ; протокол впізнання особи за участі ОСОБА_11 ; протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 ; докази у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_5 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_5 , у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, що є тривалим. Органом досудового розслідування представлено слідчому судді вагомі докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину, його вік та стан здоров'я не є перешкодою для зміни ним місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду.
З огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , не працевлаштований, тобто не має офіційного джерела доходу та підозрюється в умисному корисливому злочині, 31.01.2021 року щодо нього направлено обвинувальний акт до суду за ч. 3 ст. 185 КК України, вважаю, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вказаного кримінального правопорушення з метою особисто збагачення, є доведеним.
Внаслідок того, що досудове розслідування тільки розпочато, усі слідчі та процесуальні дії не проведені, підозрюваному відомі особи свідків сторони обвинувачення, беручи до уваги характер інкримінованого правопорушення, високоймовірним є ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.
Так, при встановленні наявності ризику позапроцесуального впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання у кримінальному провадженні показань від осіб, які є свідками, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто на показаннях допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею осіб. Суд, згідно із вимогами ч. 4 ст. 95 КПК України, не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
До такого висновку приходжу і тому, що на цей час підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ґрунтується, у тому числі і на показаннях свідків та потерпілого, які, хоча і є наданими слідчому, однак не можуть бути покладені, як зазначено вище, у мотивування рішення суду по суті обвинувачення.
Враховуючи особисті обставини життя підозрюваного, його вік та стан здоров'я, а також тяжкість можливого покарання та суть пред'явленої підозри, вважаю, що більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані із позбавленням волі, не здатні, за викладених обставин, мінімізувати ризик можливого переховування від слідства та суду, та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, шляхом обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не є можливим, через те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не здатні забезпечити унеможливлення реалізації ризиків у вигляді переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину та повністю запобігти можливим спробам підозрюваного до вчинення іншого кримінального правопорушення, а також впливу на свідків.
Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_5 під вартою відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шестидесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту його затримання.
Враховуючи те, що фактично ОСОБА_5 затримано 22.01.2022 року, датою закінчення дії ухвали про тримання його під вартою є 22.03.2022 року
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на пред'явлену підозру та на матеріальний стан ОСОБА_5 , заставу визначаю у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 198480 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 181, 193, 194, 196,309, 372,376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м.Дніпра ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 днів, тобто до 22 березня 2022 року включно.
Визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 198480 гривень.
При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У випадку внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язання про виконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає та зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання;
- утриматись від спілкування у будь-який спосіб зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні 12022041030000080,
у разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Дана ухвала діє до 22 березня 2022 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1