21 січня 2022 року м. Рівне №460/11993/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у перерахунку пенсії ОСОБА_2 починаючи із 01 серпня 2016 року відповідно до ст. 37 до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ на підставі довідки про заробітну плату від 18.07.2016 №01-34- 02/2518, виданої Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, шляхом ділення на 1/12 зазначених у такій довідці матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових та врахування їх при обчисленні розміру пенсії у не повному розмірі; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_2 починаючи із 01 серпня 2016 року відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 серпня року №3723-XII відповідно до довідки про заробітну плату від 18.07.2016 №01-34-02/2518, виданої Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, враховуючи 100% розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових, зазначених у такій довідці.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ. Повідомив, що постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.2016 у справі №569/9247/16-а визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та зобов'язано управління здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно з Законом України "Про державну службу", починаючи з 01.08.2016, виходячи з 80% від загальної суми заробітної плати згідно з довідкою Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації №01-34-02/2518 від 18.07.2016. На виконання цього рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, однак згодом у відповідь на свій запит позивач дізнався, що його пенсія на підставі вказаної довідки обчислена не з загальної суми заробітної плати, вказаній у ній, а враховуючи розмір матеріальної допомоги, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Вважає такі дії відповідача такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, протиправними, а тому просив позов задовольнити.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що з квітня 2014 року позивач перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію за віком на умовах Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ. Повідомлено, що на виконання постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 01.11.2016 у справі №569/9247/16-а позивачу здійснено перерахунок пенсії. При цьому, вказав, що відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Уряду від 14.09.2016 № 622, матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць враховуються в частині , що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Також вказав, що з 01.05.2016 набув чинності новий Закон України "Про державну службу", яким не передбачено перерахунок пенсій державним службовцям. З огляду на наведене, вважає, що при перерахунку пенсії позивача діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:
26 серпня 2021 року позовна заява надійшла до суду.
01 вересня 2021 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
01 листопада 2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Обставини справи, встановлені судом:
З 14 квітня 2014 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 01 листопада 2016 року у справі №569/9247/16-а задоволено частково позов ОСОБА_2 . Визнано протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, які полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно із Законом України «Про державну службу» починаючи із 01.08.2016, виходячи із 80 % від загальної суми заробітної плати згідно довідки Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації № 01-34-02/2518 від 18.07.2016. Зобов'язано Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 згідно із Законом України «Про державну службу» починаючи із 01.08.2016, виходячи із 80 % від загальної суми заробітної плати згідно довідки Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації № 01-34-02/2518 від 18.07.2016.
На виконання вказаної постанови відповідачем здійснено з 01 серпня 2016 року перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації № 01-34-02/2518 від 18 липня 2016 року.
13 липня 2021 року позивач звернулася до відповідача з запитом про надання інформації про порядок обчислення розміру її пенсії при перерахунку на підставі постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 01 листопада 2016 року у справі №569/9247/16-а.
Листом від 20 липня 2021 року №1700-0304-8/30335 відповідач повідомив, що при перерахунку пенсії враховано довідку Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації № 01-34-02/2518 від 18 липня 2016 року. Відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Уряду від 14.09.2016 № 622, матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. Також вказано, що з 01 травня 2016 року набув чинності новий Закон України "Про державну службу", яким не передбачено перерахунок пенсій державним службовцям, а тому після 01 серпня 2016 року перерахунки її пенсії не проводилися.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Стаття 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України “Про державну службу” № 3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723-XII).
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України “Про державну службу” № 889-VIII від 10.12.2015, згідно Прикінцевих та перехідних положень втратив чинність Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII (у редакції Закону України від 08.07.2011 №3668-VI) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом частини першої статті 1 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон №108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
За визначенням частин першої - третьої статті 2 Закону №108/95-ВР основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
В той же час, частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Системний аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, згідно з частиною першою якої до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №2464-VI) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Наведеним законодавчим приписам кореспондує стаття 41 Закону №1058-IV, за правилами пунктів 1, 2 частини першої якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом №2464-VI - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону №1788-XII, і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Отже, виходячи зі змісту наведених правових норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Предметом спору у даній справі є обчислення відповідачем при перерахунку пенсії позивача на виконання постанови суду з 01 серпня 2016 року розміру її пенсії з урахування у ній матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 1/12.
В обґрунтування правомірності своїх дій відповідач посилається на приписи пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Уряду від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок), відповідно до якого матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача в контексті спірних правовідносин, суд виходить з такого.
Відповідно до приписів пунктів 2, 3 та 4 цього Порядку, згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом №889-VIII не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: чоловіки, які досягли віку 62 роки.
До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.
Пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2015 №500 «Про затвердження Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» визначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань може надаватися один раз на рік, тобто раз на 12 місяців.
Отже, зміст наведених правових норм свідчить, що положення Порядку №622 застосовуються до осіб, які на день набрання чинності Законом №889-VIII набули право на призначення пенсії вперше відповідно до вимог статті 37 Закону №3723-XII. У такому разі для призначення пенсії матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, хоча і нараховується за період, що перевищує календарний місяць (12 місяців), однак, враховується в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
У спірному випадку, пенсія позивачу на підставі Закону №3723-ХІІ призначена 14 квітня 2014 року, тобто до набрання чинності Закону №889-VIII, а тому положення цього Закону, і нормативно-правових актів розроблених у відповідності до нього, не підлягають застосування до цих правовідносин.
Крім того, вимога щодо врахування у розмірі пенсії матеріальної допомоги в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді, застосовується при призначенні пенсії вперше, а не при перерахунку вже призначеної на підставі Закону №3723-XII пенсії. Більш того, пенсії, яка обчислена на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 569/7432/17 та від 30 листопада 2020 року у справі № 569/11348/17.
Враховуючи встановлені в ході обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, перераховуючи пенсію ОСОБА_2 із 01 серпня 2016 року на підставі довідки про заробітну плату від 18 липня 2016 року №01-34- 02/2518, виданої Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, шляхом ділення на 1/12 зазначених у такій довідці матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових та врахування при обчисленні розміру пенсії, діяв не підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому такі дії є протиправними.
З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , починаючи із 01 серпня 2016 року, відповідно до довідки про заробітну плату від 18 липня 2016 року №01-34-02/2518, виданої Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, враховуючи 100% розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових, зазначених у такій довідці.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вказане, сума судового збору в розмірі 908грн, сплачена відповідно до квитанції від 25 серпня 2021 року №75804, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які полягають у перерахунку пенсії ОСОБА_2 , починаючи із 01 серпня 2016 року відповідно до ст. 37 до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ на підставі довідки про заробітну плату від 18 липня 2016 року №01-34- 02/2518, виданої Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, шляхом ділення на 1/12 зазначених у такій довідці матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових та врахування при обчисленні розміру пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , починаючи із 01 серпня 2016 року, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 серпня року №3723-XII відповідно до довідки про заробітну плату від 18 липня 2016 року №01-34-02/2518, виданої Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації, враховуючи 100% розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових, зазначених у такій довідці.
Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 21 січня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Т.О. Комшелюк