18 січня 2022 р.м. Рівне №460/5029/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловне управління ДПС у Рівненській області
про визнання дій протиправними,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.12.2021 у справі №460/5029/21 задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області. Визнано протиправною та анульовано реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платником єдиного податку з 2012 року шляхом її скасування. Визнано протиправними та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-466-17 від 21.02.2017, №Ф-466-17 від 08.05.2019, №Ф-466-17 від 09.08.2019, №Ф-466-17 від 21.11.2019, №Ф-466-17 від 17.02.2020 та №Ф-466-17 від 05.08.2020. Визнано такою, що списана в порядку п.19-15 Закону України №592-ІХ від 13.05.2020 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» заборгованість ОСОБА_1 із сплати ЄСВ за період з 01.01.2017 по 05.08.2020 та зобов'язано Головне управління ДПС у Рівненській області виключити (списати) з інтегрованої картки платника заборгованість ОСОБА_1 із сплати ЄСВ за період з 01.01.2017 по 05.08.2020. Стягнуто з Головного управління ДПС у Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2724,00 грн.
Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження, однак ухвалою від 02.12.2021 суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
06.01.2021 представником позивача було подано клопотання про понесення позивачем судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою від 10.01.2021 зазначене питання призначене до розгляду в судовому засіданні на 18.01.2021.
Сторони в судове засідання не прибули.
Представником відповідача подано письмову заяву, в якій міститься прохання про відмову у присудженні витрат на оплату правову допомогу, мотивоване відсутністю документального підтвердження витрат.
Представником позивача подано заяву про розгляд даного питання без участі адвоката.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В позовній заяві позивачем заявлялися до стягнення судові витрати, а 06.01.2021 стороною позивача за правилами частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, подано клопотання про присудження на користь позивача судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу. До клопотання долучено копію договору про надання правничої допомоги від 01.10.2020, пунктом 10.2 якого визначено, що гонорар адвокатського бюро за правничу допомогу, що надається клієнту, сплачується у розмірі 10000 грн. Також долучено квитанцію до прибуткового касового ордера №01/10/20 від 01.10.2020 про сплату ОСОБА_1 Адвокатському бюро «Іллі Волошина» 5000 грн., та квитанцію до прибуткового касового ордера №16/07/21 від 16.07.2021 про сплату ОСОБА_1 Адвокатському бюро «Іллі Волошина» 5000 грн.
Суд з огляду на умови договору про надання правничої допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи.
Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, то суд застосовує правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19 (№ в ЄДРСР 93859342), згідно з якою, вказана процесуальна норма запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом, а отже є визначеним.
Доказів неспівмірності витрат на правову допомогу судом не здобуто.
Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті витрат на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 18 січня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, 12,м. Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Н.В. Друзенко