17 січня 2022 року м. Рівне №460/16253/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації
доУправління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про визнання протиправною та скасування постанови, -
Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просив:
-визнати протиправною та скасувати постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коваль Я.М. про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору ВП №67595351 від 19.11.2021 в частині визначення розміру та стягнення виконавчого збору.
Мотивуючи вимоги позову зазначав, що державним виконавцем безпідставно стягнуто з боржника виконавчий збір в сумі 24000,00 грн., як за примусове виконання рішення немайнового характеру. Вказував на те, що межах відкритого виконавчого провадження боржником підлягала до виконання майнова вимога, а тому до питання щодо стягнення виконавчого збору у даній справі слід застосовувати ч.2 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" а саме: виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі №460/16253/21. Залучено в справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Розгляд справи вирішено провести за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 11.01.2022 на 11:30 год. з викликом сторін. Крім того, вказаною ухвалою суду відповідача зобов'язано надати у судове засідання матеріали виконавчого провадження №67595851.
10.01.2022 відповідач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, а також надав суду витребовувані матеріали виконавчого провадження.
У судовому засіданні, призначеному на 11.01.2022, представник позивача позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві підстав. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні, призначеному на 11.01.2022, проти задоволення позовних вимог заперечував. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у судове засідання не прибула. Подала клопотання про розгляд справи без її участі.
11.01.2022 судом замінено первинного відповідача у справі на Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
У судовому засіданні оголошено перерву до 17.01.2022 до 16:30 год.
У судове засідання, призначене на 17.01.2022, учасники справи не прибули. Про дату місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином.
До початку судового засідання представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на положення ст.205, ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
Відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 у справі №460/4273/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення певних дій - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.
Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.
07.10.2021 судом видано виконавчий лист у справі про зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат (а.с.41).
Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 19.11.2021 відкрито виконавче провадження №67595851 про зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.
Боржником у такому виконавчому провадженні зазначено: Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (вул. 16 Липня, 79, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 05392737). Стягувачем - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Боржнику встановлено строк в 10 робочих днів для виконання рішення суду.
Також вказаною постановою з боржника стягнуто виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 24000,00 грн. (а.с.9-10, 46-47).
Постановою про стягнення виконавчого збору від 19.11.2021 у виконавчому провадженні №67595851 з боржника стягнуто виконавчий збір у сумі 24000,00 грн. (а.с.12-13; 52-53).
Не погоджуючись із розміром виконавчого збору, визначним у постановах державного виконавця від 19.11.2021 у межах виконавчого провадження №67595851, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд керується наступним.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вказано вище, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 задоволено адміністративний позов у справі №460/4273/21.
Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Судом встановлено, що вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалося і набрало законної сили 21.09.2021.
Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.11.2021 №67595851 прийнята на підставі належним чином оформленого виконавчого листа, який у свою чергу, було видано на виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Зі змісту п.3 постанови про відкриття виконавчого провадження №67595851 та постанови про стягнення виконавчого збору у вказаному виконавчому провадженні слідує, що державний виконавець прийняв рішення про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач невірно обрахував розмір виконавчого збору, оскільки рішення суду має майновий характер, так як виплачена стягувачу сума становить 6800,00 грн. і змінює його майновий стан.
Згідно з ч.5, 6 ст.26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом десяти робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч.1-4 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості зі сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно з ч.5 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набуття чинності цим Законом.
З вказаного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання.
Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору при прийнятті рішення про відкриття виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем отримано виконавчий лист на виконання рішення суду у справі №460/4273/21 зобов'язального характеру: про зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат .
Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних постанов з точки зору дотримання державним виконавцем встановленого законодавством способу визначення суми виконавчого збору, слід вказати наступне.
Розмір виконавчого збору згідно положень ч.2-3 ст.27 Закону №1404-VIII визначається, виходячи з характеру вимог, за якими ухвалено судове рішення та яке підлягає виконанню за виконавчим документом.
Тобто, якщо це рішення "майнового характеру", то розмір виконавчого збору становить 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. А якщо ж виконується рішення немайнового характеру, виконавчий збір з боржника - юридичної особи стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати на 2021 рік встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX. З 01.01.2021 по 30.11.2021 такий розмір становить 6000,00 грн. на місяць.
Оскаржуваними постановами вирішено стягнути з позивача виконавчий збір в сумі 24000,00 грн., тобто виходячи із чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати (4* 6000,00 грн.), як за виконання рішення немайнового характеру.
Аналізуючи зміст рішення суду, а саме його резолютивної частини, яка підлягала виконанню у рамках виконавчого провадження на предмет того, чи можна його вважати рішенням "майнового характеру", суд зважає на те, що у вказаному рішенні суду суб'єкта владних повноважень лише зобов'язано вчинити певні дії, відтак цей спір був спором немайнового характеру, незважаючи на те, що його подальше виконання має вплив на майновий стан стягувача.
Вказане кореспондується з положеннями ст.63 Закону №1404-VIII, за змістом якої немайновими рішеннями є рішення, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.
Оскільки судове рішення, яке є предметом виконання у виконавчому провадженні №67595851 є рішенням немайнового характеру, то суд дійшов висновку, що відповідачем правильно визначено розмір виконавчого збору в сумі 24000,00 грн., а саме: з дотриманням вимог Закону №1404-VIII та Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та аргументів, наведених учасниками справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 КАС України, суд
У задоволенні позову Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 січня 2022 року
Учасники справи:
Позивач - Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (вул. 16 Липня, 79, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 05392737)
Відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (вул. Замкова, 29, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43317547)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 Адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя С.А. Борискін