12 січня 2022 року м. Київ №320/6226/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., секретаря судового засідання Муліки А.Є., за участю представників сторін:
від позивача - Базя Я.О.;
від відповідача 1 - Сливка А.В.;
від відповідача 2 - Сливка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ»
до Державної податкової служби України,
Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання
протиправним та скасування наказу
До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо включення приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ», ідентифікаційний код 00418082, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік; зобов'язання Державної податкової служби України виключити приватне акціонерне товариство «ЕЛОПАК-ФАСТІВ», ідентифікаційний код 00418082, з плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Київській області від 05.05.2021 №729-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ».
Позов мотивовано незаконністю включення приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» в план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, з огляду на включення позивача до плану-графіка з процедурними порушеннями, які полягали у: ненаданні затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік або належним чином оформленого витягу з нього в частині, що стосується позивача; невідповідності документу із назвою «Інформаційна довідка щодо діяльності підприємств» вимогам щодо документування інформації в органах державної влади; ненаданні документу «Обґрунтування підстав включення позивача в план-графік», що окремим документом мав бути складений Головним управлінням ДПС у Київській області до затвердження плану-графіка Головою Державної податкової служби України та є обов'язковим додатком до плану-графіка; необґрунтованості віднесення позивача до категорії платників податків, які мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів, оскільки тільки такі платники податків включаються до плану-графіка відповідно до пункту 3 Розділу III Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №524 від 02.06.2015; відсутності законодавчо встановленого механізму (методології, формули) розрахунку критеріїв для цілей включення платників податків до плану-графіка проведення документальних планових перевірок; ненаданні відповідачами інформації про фактичні розрахунки, які стали підставою для висновків про відповідність позивача ризику №1, а також доказів того, що показник сплати позивачем ПДВ є нижчим від середнього рівня по відповідній галузі та інформації, за якою саме галуззю здійснювалось формування відповідної інформації. Також, в обґрунтування незаконності включення приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» в план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік позивачем зазначено про спростування відповідності товариства ризику №2 показниками його фінансової звітності, оскільки інші витрати позивача не перевищують 30% загальних витрат його операційної діяльності, розрахованих відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999. Позивачем зауважено, що застосована Державною податковою службою України формула визначення ризику №3 «декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій» передбачає порівняння різних за своєю природою показників, а саме: фактурної вартості товару (графа 42 МД) з сумою показників митної вартості товарів, ввізного мита та акцизу (графа «А» рядка її декларацій з ПДВ). При цьому позивачем наголошено на невизначеності жодним нормативно-правовим актом порівняння таких різних показників чи їх додавання, а також зауважено, що фактична різниця між показниками щодо ввезених позивачем на митну територію Україні товарів за даними митних декларацій та даними податкових декларацій з ПДВ складає 62 копійки, що є результатом заокруглення та не може свідчити про наявність високого ризику несплати позивачем податків чи зборів. Також, позивачем наголошено на відсутності у відповідачів підстав для оцінювання позивача за ризиком №4 як платника з найбільш високим ступенем ризику несплати до бюджету податків та зборів, оскільки операційна діяльність позивача не завжди може мати позитивний економічний ефект. Водночас, за твердженням позивача, відповідність позивача ризику №5 спростовується Головним управлінням ДПС у Київській області у документі «Інформаційна довідка щодо діяльності підприємств», оскільки у позивача наявні основні фонди балансовою вартістю 278986 тис. грн., що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку. Позивачем наголошено на ненаданні відповідачами інформації про фактичні дані, які стали підставою для висновків про відповідність позивача ризику №6, та на недоведенні того факту, що ІР-адреса або електронна адреса позивача також використовується іншими платниками податків. Крім того, позивачем зазначено, що призначення податкової перевірки приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» в травні 2021 (під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СOVID-19) суперечить пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Тому, за висновком позивача, з огляду на безпідставність внесення позивача до плану-графіка, наявні також підстави для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Київській області від 05.05.2021 №729-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ», прийнятого на виконання плану-графіка.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено справу до розгляду у порядку підготовчого провадження та запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.
Державною податковою службою України та Головним управлінням ДПС у Київській області подано до суду ідентичні письмові відзиви на позовну заяву, згідно яких позов не визнано. Так, у відзивах зазначено про правомірність включення позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, з огляду на відповідність позивача критеріям високого ступеня ризику, а саме: «рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю» - 3,79%; «інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності» - 44%; «декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій» - 239518756,09 грн., та середнього ступеня ризику, а саме: «інші операційні витрати більші за інші операційні доходи - 6278000 грн.; «декларування протягом трьох звітних податкових періодів до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі понад 500 тис. грн. за відсутності зовнішньоекономічних операцій або за наявності одночасно експортних та імпортних операцій та відсутності інформації щодо власних або орендованих основних фондів» - 36240314 грн. Також, Головним управлінням ДПС у Київській області наголошено на правомірності спірного наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ», з огляду на дотримання контролюючим органом передбачених податковим законодавством вимог щодо проведення документальної перевірки, зокрема, в частині наявності законних підстав та компетенції для її проведення, а саме: включення позивача до плану-графіку перевірок на 2021 рік, прийняття наказу про проведення перевірки, набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.
Позивачем подано письмову відповідь на відзиви відповідачів, у якій позивачем зазначено про його незгоду із викладеними у відзивах запереченнями через їх невідповідність фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, зокрема: норма 52-2 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою встановлено мораторій на проведення перевірок, є чинною та не була змінена, що підтверджується правовими позиціями Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/3776/21 та Волинського окружного адміністративного суду у справах №140/2017/21, №140/1846/21; недопуски контролюючого органу до проведення перевірки позивача відбулися значно пізніше від дати прийняття спірного наказу та закінчення строку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, що жодним чином не могло впливати на процес прийняття оскаржуваних плану-графіка та наказу; всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України відзиви відповідачів не містять заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, що свідчить про визнання відповідачами правових підстав позову та аргументів, викладених у позовній заяві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представником позивача під час судового розгляду позов підтримано, наведено доводи та аргументи, аналогічні обґрунтуванню адміністративного позову, викладеному у позовній заяві, відповіді на відзиви та додаткових поясненнях позивача, письмові примірники яких наявні у матеріалах адміністративної справи.
Представником відповідачів під час судового розгляду проти позову заперечено з підстав, викладених у письмових відзивах на позовну заяву та додаткових поясненнях відповідачів, письмові примірники яких наявні у матеріалах адміністративної справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
Приватне акціонерне товариство «ЕЛОПАК-ФАСТІВ», ідентифікаційний код 00418082, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 67, зареєстровано як юридична особа 12.06.1996, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 16.02.2005 запис №13611200000000259.
Головою Державної податкової служби України затверджено 23.12.2020 план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, до якого включено приватне акціонерне товариство «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» (код ЄДРПОУ 00418082).
Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято 05.05.2021 наказ №729-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПРАТ «ЕЛОПАК-ФАСТІВ», податковий номер 00418082».
Вважаючи незаконним включення приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, та як наслідок, протиправним прийняттям контролюючим органом на підставі плану-графіка наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки товариства, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі по тексту - Податковий кодекс).
Відповідно до підпункту 14.1.164 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, план-графік документальних виїзних перевірок - це перелік платників податків, що підлягають плановій перевірці контролюючими органами у відповідний період календарного року.
За приписами пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Як встановлено судом, Головою Державної податкової служби України затверджено 23.12.2020 план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, який опубліковано 24.12.2020 на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України.
Таким чином, Державною податковою службою України дотримано законодавчо встановлених стоків оприлюднення плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.
Згідно пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу, до плану-графіку проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524 затверджено «Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2020 №548), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196, (далі по тексту - Порядок №524).
Відповідно до положень пунктів 1, 2, 3 розділу ІІІ Порядку №524, до розділів I, II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.
Формування переліку платників податків до розділів I, II плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.
При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за результатами діяльності платника податків за останній податковий (звітний) період, крім показників за результатами діяльності платника податків за перший квартал.
До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.
Згідно пункту 4 розділу ІІІ Порядку №524, структурні підрозділи ДПС надають підрозділу, до функцій якого входить здійснення контрольно-перевірочної роботи щодо податків і зборів з юридичних осіб, до 10 листопада року, що передує року, в якому будуть проводитися документальні планові перевірки, аргументовані пропозиції для врахування при формуванні плану-графіка перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення.
Пропозиції структурних підрозділів ДПС направляються підрозділом, до функцій якого входить здійснення контрольно-перевірочної роботи податків і зборів з юридичних осіб, до територіальних органів ДПС для використання при формуванні плану-графіка.
На рівні територіальних органів ДПС за даними інформаційних ресурсів контролюючих органів та з інших джерел з урахуванням вимог пункту 2 цього розділу проводиться додатковий аналіз платників податків, які відібрані за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів та за пропозиціями структурних підрозділів ДПС, щодо їх належності до реального сектору економіки, а також визначаються ризикові контрагенти, у тому числі ті, які знаходяться на обліку в інших територіальних органах ДПС.
При включенні підприємств до плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальним органам ДПС необхідно встановити наявність структурних підрозділів, дочірніх підприємств, що входять до інфраструктури платників податків - головних підприємств, та направити їх переліки не пізніше 25 листопада року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки, до відповідних територіальних органів ДПС, на обліку в яких знаходяться вказані підрозділи, для організації контрольно-перевірочних заходів, у тому числі шляхом включення їх до плану-графіка (коригування плану-графіка) у періоди, на які заплановані перевірки головних підприємств.
При виявленні під час перевірок нових контрагентів підприємств територіальними органами ДПС у разі потреби здійснюються заходи щодо організації їх перевірок шляхом проведення коригування плану-графіка.
Судом встановлено, що Фастівською ДПІ Головного управління ДПС у Київській області сформовано інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності підприємств відносно приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ», код ЄДРПОУ 00418082, у розділах І та ІІ якої містяться основні фінансово-економічні показники господарської діяльності підприємства.
За твердженням представника відповідачів, вказані у довідці показники сформовано автоматично за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на підставі поданої підприємством звітності.
При цьому суд зауважує, що Порядком №524 не передбачено форми, за якою структурні підрозділи ДПС направляють пропозиції до територіальних органів ДПС для використання при формуванні плану-графіка.
Відтак, суд вважає подання таких пропозицій у вигляді інформаційно-аналітичної довідки, яку сформовано автоматично за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів та на підставі поданої платником податків звітності, допустимою формою подання інформації про платників податків для використання при формуванні плану-графіка.
Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №524 встановлено критерії відбору платників податків - юридичних осіб, до яких відносяться: 1) високого ступеня ризику: рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування; рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю; наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис. грн; наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн; наявність розбіжностей у платника податків згідно із системою автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн; здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис. грн; наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДПС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів; які знаходяться в розшуку; які визнані банкрутами; щодо яких порушено кримінальні справи, які пов'язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах; інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності; декларування обсягу нарахованих/виплачених доходів нерезидента, з яких не утримано суми податку, за винятком дивідендів, понад 10 млн грн; декларування від'ємного значення фінансового результату від операційної діяльності; наявність в органів ДПС оригіналів розрахункових документів, що не передані до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв'язку у вигляді електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані; наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел; здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків; здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості; різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції; декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій; зростання удвічі та більше кредиторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) протягом двох попередніх (звітних) років при зростанні запасів; сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці; рівень сплати податку на прибуток знизився на 50 та більше відсотків порівняно з календарним роком, що передував останній документальній плановій перевірці платника податків; наявність інформації в судових рішеннях за статтями 191, 212, 368 Кримінального кодексу України про ризиковий характер діяльності контрагентів платника податків; невідповідність залишків запасів на складах до обсягів реалізації; зменшення вартості основних фондів у значних обсягах при відсутності збільшення сплати податку на прибуток; зростання довгострокових зобов'язань і забезпечень в сумі більше ніж 10 млн грн або перевищує 30 відсотків загальних обсягів постачання; дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази; наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операцій з продажу із сумою податку на додану вартість понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу продажу, але не менше ніж 100 тис. грн; сума розрахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів на 30 відсотків перевищує суму нарахованої амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; 2) середнього ступеня ризику: декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік; здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис. грн; декларування суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі понад 1 млн грн або понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн за останній звітний (податковий) період; відхилення між значеннями фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, задекларованого у податковій звітності, та фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), задекларованого у фінансовій звітності, понад 10 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі - Довідник ознак доходів), 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору), без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів; наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку включені до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності; наявність відносин з платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше ніж 100 тис. грн; наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів; різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та різниці, які зменшують фінансовий результат, у сумі становлять понад 30 відсотків різниць, на які збільшується фінансовий результат; невідповідність суми сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів розрахунковій сумі цього податку із суми загального продажу таких товарів, проведеної через реєстратори розрахункових операцій; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 20 до 30 відсотків; нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку; наявність інформації про об'єкти оподаткування у платника податків, який не сплачує плату за землю або сплачує її в неповному обсязі, а також задекларував податкові зобов'язання без документів, які надають право використовувати земельні ділянки; наявність розбіжностей між обсягами задекларованих у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкових зобов'язань або податкового кредиту з податку на додану вартість та обсягами податкових зобов'язань або податкового кредиту з податку на додану вартість за даними Єдиного реєстру податкових накладних на 5 та більше відсотків; наявність негативних рішень комісії ДПС у системі автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних протягом трьох звітних періодів; інші операційні витрати більші за інші операційні доходи; наявність у Системі електронного адміністрування реалізації пального від'ємного ліміту пального; невідповідність даних звітності реєстратора розрахункових операцій та обсягів постачання, зазначених у деклараціях з податку на додану вартість; зниження суми сплати рентних платежів порівняно з попереднім календарним роком на 50 та більше відсотків; невідповідність показників декларації з рентної плати за календарний (звітний) рік даним, визначеним у лісорубних (лісових) квитках; декларування платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з будівництвом, інших податкових зобов'язань з податку на додану вартість більше ніж 30 відсотків загального обсягу постачання та встановлення реалізації (чистий дохід) нижче собівартості; несплата податкових зобов'язань з податку на прибуток платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з будівництвом, у зв'язку з виключенням їх з Реєстру неприбуткових організацій, відповідно до вимог підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу; коригування платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з роздрібною торгівлею, податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сторону зменшення у розмірі 10 та більше відсотків, що надалі призводить до заниження бази оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) нижче ціни придбання таких товарів; обсяги отримання (ввезення) тютюнової сировини та/або фільтрів для виробництва сигарет у платників податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з виробництвом тютюнових виробів, в перерахунку на готову продукцію перевищують обсяги виробництва на 50 та більше відсотків; сума розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій, на 50 та більше відсотків менше від середньої суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій платників податків України, які працюють на одній території (регіон), з одним видом господарської діяльності з урахуванням пропорційності доходів до суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій; здійснення закупівлі продукції при відсутності реалізації платниками податків, які мають ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами та/або алкогольними напоями; декларування податкових зобов'язань на рівні податкового кредиту з податку на додану вартість протягом трьох календарних (звітних) місяців платниками податків, які декларують вид діяльності, пов'язаний з оптовою чи роздрібною торгівлею, при збільшенні обсягу реалізації на митній території України на 10 та більше відсотків; декларування протягом трьох звітних податкових періодів до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі понад 500 тис. грн за відсутності зовнішньоекономічних операцій або за наявності одночасно експортних та імпортних операцій та відсутності інформації щодо власних або орендованих основних фондів; 3) незначного ступеня ризику: проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов'язаних із плановим технічним обслуговуванням; наявність в органів ДПС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню; зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному; здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці від 10 до 20 відсотків; декларування платником податків видів діяльності, пов'язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій; наявність зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий реєстратор розрахункових операцій; суми за повернення товарів становлять понад 5 відсотків суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій; зменшення суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій, на 20 та більше відсотків порівняно із середньою сумою розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій за останні 6 місяців з урахуванням пропорційності доходів до суми розрахункових операцій, проведених через реєстратори розрахункових операцій; ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.
Отже, законодавцем запроваджено ризик-орієнтований підхід до планування перевірок платників податків, з урахуванням особливостей критеріїв їх відбору за ступенем ризику господарської діяльності платників податків, що впливає на періодичність проведення планових заходів.
Судом досліджено підстави включення приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік із дотриманням процедури такого включення та встановлено таке.
З наявних у матеріалах адміністративної справи доказів вбачається, що включенню приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ», ідентифікаційний код 00418082, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік передував аналіз діяльності підприємств платників податків, про що складено інформаційно-аналітичну довідку, з гідно розділу ІІІ якої ризиковими операціями, за якими підприємство відібрано до плану-графіку, є: - рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю» - 3,79%; - інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності» - 44%; - декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій» - 239518756,09 грн.; інші операційні витрати більші за інші операційні доходи - 6278000 грн.; - декларування протягом трьох звітних податкових періодів до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі понад 500 тис. грн. за відсутності зовнішньоекономічних операцій або за наявності одночасно експортних та імпортних операцій та відсутності інформації щодо власних або орендованих основних фондів» - 36240314 грн.; - IP-адреса або електронна адреса, яка використовується платником податків для листування з контролюючими органами, використовується більш ніж сімома платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень.
Згідно письмових пояснень Головного управління ДПС у Київській області вищевказані критерії визначено наступним чином.
Визначення критерію «рівень сплати податку на додану вартість нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю» - 3,79%» проведено згідно показників податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за 9 місяців 2020 року, як відхилення між рівнем сплати податку на додану вартість платника та рівнем сплати податку на додану вартість суб'єктів господарювання, які декларують галузь «Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари». При цьому рівень сплати податку на додану вартість суб'єкта господарювання розраховується, як питома вага позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду в обсягу постачання по операціях, що оподатковуються за основною ставкою та для позивача становить 0 відсотків.
Рівень сплати податку на додану вартість по відповідній галузі розраховується, як питома вага сумарного позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду суб'єктів господарювання, які декларують вищевказану галузь, в сумарному обсягу постачання по операціях, що оподатковуються за основною ставкою та для галузі становить 3,79 відсотка.
Таким чином, відхилення між рівнем сплати податку на додану вартість позивача та рівнем сплати податку на додану вартість суб'єктів господарювання, які декларують галузь «Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари», становить 3,79 відсотка.
Рівень сплати податку на додану вартість суб'єкта господарювання розраховується як відношення суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р. 18 податкової декларації з ПДВ) до обсягів постачання (без податку на додану вартість) (без врахування показників декларацій з ПДВ за звітні місяці, за які суб'єкт господарювання декларує до відшкодування ПДВ з державного бюджету), та для ТОВ «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» становить 0 відсотків.
Рівень сплати податку на додану вартість по відповідній галузі розраховується як відношення суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р. 18 податкової декларації з ПДВ) до обсягів постачання (без податку на додану вартість) суб'єктів господарювання, які декларують вищевказану галузь (не враховуються показники декларацій з ПДВ за звітні місяці, за які суб'єкт господарювання декларує до відшкодування ПДВ з державного бюджету), та становить для галузі «оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього» 3,79 відсотка.
Таким чином, відхилення між рівнем сплати податку на додану вартість суб'єктів господарювання ПрАТ «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» та рівнем сплати податку на додану вартість суб'єктів господарювання, які декларують галузь «оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього», становить: 3.79 відсотків (3.79/3.79 х 100 = 100%). Питома вага такого відхилення від рівня сплати податку на додану вартість по відповідній галузі становить 100 відсотків (відповідно різниця між рівнем сплати ПДВ по ПрАТ «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» становить більше 50 відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю) відповідно відхилення від середньогалузевого показника становить 3.79 відсотка ((0/2,31)х 100% = 0 % ; 100% - 0% = 100% (відповідно різниця між рівнем сплати податку на додану вартість по ПрАТ «ЕЛОПАК-ФАСТІВ», становить більші відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю); відповідно відхилення середньогалузевого показника становить 3,79 (3,79 - 0)).
Критерій «інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності» - 44%» визначено на підставі Звіту про фінансовий результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2020 року позивача, як питома вага інших операційних витрат в загальних витратах операційної діяльності, а саме за формулою: (значення рядка 2180)/(значення рядка 2130+значення рядка 2150+значепня рядка 2180)* 100> 30%. Рядок 2180 - 58824; Рядок 2130 - 38927; Рядок 2150 - 37343. Таким чином, ((58824)/(38927+37343+58824))*100% = 43,54%.
Розрахунок критерію «декларування експортних та/або імпортних операцій без фактичного здійснення таких операцій» - 239518756,09 грн.» визначено як суму різниці між сумарним значенням графи «А» рядку 11.1 «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою» та рядку 11.2 «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи зі ставкою 7%» Декларації з податку та додану вартість та сумарним значенням графи 42 «імпорт» крім «ЕЕ» вантажно-митної декларації (дата оформлення митної декларації) за період планування.
За 9 місяців 2020 року згідно із поданими деклараціями з податку на додану вартість сумарне значення рядку 11.1 склало 820049541 грн.
Відповідно до поданих платником вантажно-митних декларацій, дата оформлення яких припадає на період, що перевірявся, сумарне значення графи 42 «імпорт» крім «ЕЕ» склало 580530784,91 грн.
За 9 місяців 2020 року платником податків було зареєстровано 169 декларацій типу «АА» на суму, що склала 45207399,54 грн.
За 9 місяців 2020 року платником податків було зареєстровано 734 декларації типу «ДЕ» на суму, що склала 535323385,37 грн.
Загальна сума за 9 місяців 2020 року «АА» + «ДЕ» (45207399,54 грн. + 535323385,37 грн.) = 580530784,91 грн.
Таким чином, різниця між зазначеними показниками склала 820049541,00 грн. - 580530784,91 грн. = 239518756,09 грн. > 500 тис. грн. (239518756,09/820049541,00)х100% = 29,2% > 10%
Критерій «інші операційні витрати більші за інші операційні доходи - 6278000 грн.» визначено на підставі Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2020 року позивача, як відхилення між іншими операційними витратами за іншими операційними доходами, а саме за формулою: значення рядка 2180 > значення рядка 2120. Рядок 2180-58824; Рядок 2120-52246; Для позивача: (58824) > (52546), тобто 58824 - 52546 = 6278 (6278000).
Визначення критерію «декларування протягом трьох звітних податкових періодів до відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі понад 500 тис. грн. за відсутності зовнішньоекономічних операцій або за наявності одночасно експортних та імпортних операцій та відсутності інформації щодо власних або орендованих основних фондів» - 36240314 грн. проведено на підставі аналізу Декларації з податку на додану вартість позивача за липень, серпень, вересень 2020 року, а саме: «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 розділу V Кодексу на момент подання декларації (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 ДЗ): Рядок 20.2 декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року - 13847347 грн. Рядок 20.2 Декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року - 10256931 грн. Рядок 20.2 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року - 12136036 грн. Всього на суму 36240314 грн.
Щодо тверджень позивача про відсутність законодавчо встановленого механізму (методології, формули) розрахунку критеріїв для цілей включення платників податків до плану-графіка проведення документальних планових перевірок та про ненадання відповідачами інформації про фактичні розрахунки, які стали підставою для висновків про відповідність позивача ризику, суд зазначає, що такі твердження позивача є нормативно та фактично не обґрунтованими, оскільки відповідні показники для визначених Порядком №524 критеріїв сформовано Головним управлінням ДПС у Київській області з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, що відповідає Порядку №524.
Наведене правозастосування відповідає висновкам в подібних правовідносинах, які викладено у постанові Верховного Суду від 11.12.2020 у справі №420/3259/19.
При цьому, за висновком суду, встановлені Порядком №524 критерії не передбачають застосування певної методології розрахунку відповідних показників для їх визначення, оскільки відповідність/невідповідність платника податків тому чи іншому критерію можливо встановити виходячи з показників фінансово-господарської діяльності платника податків, які обробляються контролюючими органами за допомогою відповідних інформаційно-телекомунікаційних систем на підставі поданої платником податків звітності.
Отже, надані відповідачем пояснення, які ґрунтуються на даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів та поданій позивачем податковій звітності, свідчать про те, що відповідно до критеріїв відбору платників податків юридичних осіб, визначених Порядком №524, позивач відноситься до платників податків високого, середнього та незначного ступеню ризику, а тому його правомірно включено до плану-графіку документальних планових перевірок на 2021 рік.
При цьому враховуючи ту обставину, що позивача віднесено до категорії платників податків, зокрема, з високим ступенем ризику, включення його до плану-графіку планових перевірок через 3 роки з моменту попередньої планової перевірки не суперечить податковому законодавству.
Водночас, суд зазначає, що дії контролюючого органу щодо формування та затвердження плану-графіку є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків. І зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків, і відповідно такий акт не порушує права останнього. В даному випадку, лише наказ надає контролюючому органу право на проведення документальної планової перевірки позивача та є юридично значимим, оскільки породжує для позивача певні обов'язки та наслідки.
Відтак, виключно результат реалізації повноваження податкового органу, а саме прийняття контролюючим органом відповідного рішення, а не процес реалізації його повноважень може бути об'єктом судового оскарження.
Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 30.10.2018 у справі №826/6376/16.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України» зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довід. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення.
Таким чином, інші доводи позивача відносяться до процедури включення позивача до плану-графіку та є такими, що заявлені передчасно, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо включення приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.
За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання Державної податкової служби України виключити приватне акціонерне товариство «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» з плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік та про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Київській області від 05.05.2021 №729-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ», як такого, що прийнятий на виконання плану-графіка, які є похідними від попередньої вимоги, задоволенню також не підлягають.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга).
На переконання суду, відповідачами доведено правомірність включення приватного акціонерного товариства «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки відповідачами не надано доказів понесення ними судових витрат, судові витрати присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач - приватне акціонерне товариство «ЕЛОПАК-ФАСТІВ» (ідентифікаційний код 00418082, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 67).
Відповідачі:
- Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8);
- Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 20 січня 2022 р.