31 січня 2022 року 320/5567/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" до Державної екологічної інспекції Столичного округу про визнання протиправними дій та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Столичного округу, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправними дії провідного спеціаліста Сектору державного ринкового нагляду Державної екологічної інспекції Столичного округу Шумського С.О. та головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Сектору державного ринкового нагляду Шитого О.Г. при проведенні перевірки, які призвели до винесення рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7, №8 та постанов про накладення штрафних санкцій від 09.04.2021 №1, №2;
- визнати протиправними та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Столичного округу про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7 та від 05.03.2021 №8;
- визнати протиправними та скасувати постанови Державної екологічної інспекції Столичного округу про накладення штрафних санкцій від 09.04.2021 №1 та від 09.04.2021 №2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є протиправними, оскільки позивач не вчиняв порушень, які зазначені у вказаних рішеннях. Відповідно, підстави накладати штраф за невиконання таких рішень у відповідача були відсутні.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що спірні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про накладення штрафних санкцій винесені у відповідності з вимогами чинного законодавства, а доводи позовної заяви не містять жодного спростування, яке б свідчило про відсутність виявлених порушень або їх усунення позивачем.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" (код ЄДРПОУ 41612364, місцезнаходження: 08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка, автодорога Київ-Чоп 20 км + 925 м) зареєстроване в якості юридичної особи 25.09.2017, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 31.03.2021 №26803240.
Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" за кодом КВЕД є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
У період з 23.02.2021 по 26.02.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу на підставі наказу від 22.02.2021 №169-П "Про проведення позапланової перевірки характеристик продукції" та відповідно до направлення на проведення перевірки від 22.02.2021 №2/3/173 було проведено позапланову перевірку ТОВ "Конверс Лінкс" з питань характеристик продукції - дизельного пального ДП, що реалізується на АЗС за адресою: Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с.Гайшин, 54 км, а/ш Бориспіль-Дніпропетровськ.
За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки характеристик продукції від 26.02.2021 №2-4/21, яким встановлено наступні порушення:
1. На дизельне паливо ДП-3-Євро5-В0 загальною кількістю 590850 кг надані наступні документи:
Паспорт №572 від 15.02.2021, складений ТОВ "Автобансервіс", завод виробник палива ВАТ "Мозирський НПЗ" (Білорусь), дата виготовлення 05.02.2021. Декларація про відповідність зазначена - від 04.12.2020 №UA04122020/029-20/ТР-4/DT-K5-F, оформлена ТОВ "БНК-Україна". Постачальник - ТОВ "Автобансервіс", номер резервуару РВС-2000 №9, кількість: 590850 (кг). Дата проведення лабораторних випробувань 15.02.2021. Дата видачі паспорта 15.02.2021. Також у паспорті якості зазначено: "***-перенесено національний знак відповідності та ідентифікаційний номер ООВ з паспорту №207 від 05.02.2021 ВАТ "Мозирський НПЗ". У паспорті якості є посилання: *-випробування проводились у ТОВ "ВЦ ПММ", результати випробувань внесено згідно протоколу випробувань №3846 від 15.02.2021. До матеріалів перевірки наданий паспорт якості №3846, складений ТОВ "ВЦ ПММ" 15.02.2021 на зразок №3846 відібраний на ТОВ "Автобансервіс" с. Кряки. Резервуар РВС-2000 №9. Партія: 590850 кг. - національний знак відповідності на цьому паспорті відсутній. Паспорт якості підписаний директором ТОВ "Автобансервіс" Чернявським І.С.
Крім того, наданий договір поставки №111/АБ-18 від 01.04.2018 між ТОВ "Автобансервіс" та ТОВ "Конверс Лінкс".
Складений ТОВ "Автобансервіс" документ про якість палива - паспорт якості №572 від 15.02.2021 не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 №927, а саме кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива з даними, що передбачені пунктом 9 Технічного регламенту; для проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник застосовує процедуру оцінки відповідності, що затверджено постановою КМУ "Про затвердження модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності" від 13.01.2016 №95; за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 Технічного регламенту; перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2015 №1184.
Частинами 1 та 2 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" визначено, що оцінка відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках і шляхом застосування процедур оцінки відповідності, які визначені в таких технічних регламентах, процедура оцінки відповідності вимогам технічних регламентів застосовуються виробниками, а у випадках, в яких згідно з відповідними технічними регламентами обов'язки виробників покладаються на імпортерів, розповсюджувачів або інших осіб.
Відповідно до пункту 9 Технічного регламенту, паспорт якості повинен містити підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою. У даному випадку паспорт якості підписаний керівником підприємства, та не містить підпису керівника лабораторії.
Згідно частини другої пункту 24 Технічного регламенту випробування палив для підтвердження виконання вимог цього Технічного регламенту проводяться акредитованими випробувальними лабораторіями, визначеними у встановленому Мінекоенерго порядку.
Пунктом 6 частини сьомої статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" передбачено, що під час перевірки підлягають перевірці документи, що дають змогу відстежити походження продукції та її подальший обіг.
При цьому, згідно ТТН на відпуск нафтопродуктів ЦО0000002209/ГА (вантажовідправник ТОВ "Аліум-Пром") продукція відвантажена 13.02.2021, а паспорт якості виданий та лабораторні випробування проведені 15.02.2021.
Відомості про передачу продукції (палива) від ТОВ "Автобансервіс" до ТОВ "Конверс Лінкс" відсутні.
Враховуючи, що продукція виробника - ВАТ "Мозирський НПЗ" (Білорусь), декларація про відповідність, складена ТОВ "БНК-Україна", а паспорт якості складений ТОВ "Автобансервіс" без проведення оцінки відповідності та не належне застосовано знак національної відповідності - походження вказаної продукції невідомо.
2. На паливо дизельне підвищеної якості "Ventus Diesel", зимове, В0, ДП-3-Євро5-В0, загальною кількістю 300000 кг, надані наступні документи:
Паспорт №563 від 21.01.2021, складений ТОВ "Аліум-Пром", завод виробник палива Akcine bendrove Orlen Lietuva (Литва), дата виготовлення 08.12.2020. Декларація про відповідність №0027 від 08.12.2020 оформлена ТОВ "Аліум-Пром". Сертифікат відповідності UA.ТR.037.00027-20 з додатком, виданий ООВ ДП "Рівнестандартметрологія" термін дії з 25.02.2020 по 24.02.2021. У паспорті якості є постання: *-випробування проводились у ТОВ "ВЦ ПММ", результати випробувань внесені згідно паспорту якості №3743 від 21.01.2021. До матеріалів перевірки наданий паспорт якості №3743 складений ТОВ "ВЦ ПММ" 21.01.2021 - національний знак відповідності на цьому паспорті відсутній. Паспорт якості №563 від 21.01.2021 підписаний директором ТОВ "Аліум-Пром" Острівським М.М.
Складений ТОВ "Аліум-Пром" документ про якість палива - паспорт якості №563 від 21.01.2021 не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2013 №927, а саме кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, з даними що передбачені пунктом 9 Технічного регламенту; для проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник застосовує процедуру оцінки відповідності, що затверджено постановою КМУ "Про затвердження модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності" від 13.01.2016 №95; за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 Технічного регламенту; перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2015 №1184.
Частинами 1 та 2 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" визначено, що оцінка відповідності вимогам технічних регламентів здійснюється у випадках і шляхом застосування процедур оцінки відповідності, які визначені в таких технічних регламентах, процедура оцінки відповідності вимогам технічних регламентів застосовуються виробниками, а у випадках, в яких згідно з відповідними технічними регламентами обов'язки виробників покладаються на імпортерів, розповсюджувачів або інших осіб.
Згідно частини другої пункту 24 Технічного регламенту випробування палив для підтвердження виконання вимог цього Технічного регламенту проводяться акредитованими випробувальними лабораторіями, визначеними у встановленому Мінекоенерго порядку.
Відповідно до пункту 9 Технічного регламенту, паспорт якості повинен містити підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою. У даному випадку паспорт якості підписаний керівником підприємства, та не містить підпису керівника лабораторії.
Враховуючи вищенаведене, паспорт якості №563 від 21.01.2021 складений ТОВ "Аліум-Пром" та підписаний керівником підприємства не відповідає вимогам Технічного регламенту.
Таким чином, перевіркою встановлено невідповідність дизельного палива вимогам пунктів 8, 9, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 24 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, частини 1 та 2 статті 25 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та пункту 6 частини 7 статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Судом встановлено, що 26.02.2021 ТОВ "Конверс Лінкс" було вручено провідному спеціалісту Сектору державного ринкового нагляду Шумському С.О. лист від 24.02.2021 №24-02-21/1, до якого було долучено копії документів щодо поставки, якісних характеристик та відповідності встановленим нормативам палива дизельного "Ventus Diesel" та "Паливо дизельне Євро", а саме: звіти електронного направлення документів на адресу відповідача під час проведення перевірки на 5 арк.; паспорт якості №3846; паспорт якості №572; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів нафти №ЦО0000002559/ГА від 19.02.2021; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів нафти №ЦО0000002209/ГА від 13.02.2021; паспорт якості №3743; договір поставки від 01.04.2018 №111/АБ-18; сертифікат відповідності №UA.TR.037.00027-20 з терміном дії з 25.02.2020 до 24.02.2021; додаток до сертифіката відповідності №UA.TR.037.00027-20.
На підставі висновків Акту перевірки характеристик продукції від 26.02.2021 №2-4/21 відповідач прийняв наступні рішення:
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7, яким до позивача застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності та заборони надання продукції на ринку, а саме дизельного палива ДП-3-Євро5-В0, із терміном виконання до 18.03.2021.
У вказаному рішенні зазначено, що розповсюдження продукції (палива) "паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0" відповідно до паспорту якості №572 від 15.02.2021 здійснюється з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті, а саме розповсюдження здійснюється без проходження процедури оцінки відповідності продукції та відсутності в паспорту якості підпису начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою, що є порушенням вимог пункті 8, 9, 17, 18, 19, 20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, частини 3 статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №8, яким до позивача застосовано обмежувальний (корегувальний) захід у вигляді обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності та заборони надання продукції на ринку, а саме дизельного палива підвищеної якості "Ventus Diesel" ДП-3-Євро5-В0, із терміном виконання до 18.03.2021.
У вказаному рішенні зазначено, що розповсюдження продукції (палива) "паливо дизельне підвищеної якості "Ventus Diesel" ДП-3-Євро5-В0" відповідно до паспорту якості №563 від 21.01.2021 здійснюється з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті, а саме розповсюдження здійснюється за відсутності в паспорту якості підпису начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою, що є порушенням вимог п. 9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, частини 3 статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
25.03.2021 на виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів позивач надав державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Шитому О.Г. повідомлення про виконання таких рішень.
До вказаних повідомлень було додано копії паспортів якості №573-1 від 19.02.2021, №572-1 від 15.05.2021, листа №24-02-21/1 від 24.02.2021, звітів електронного направлення документів на адресу відповідача під час проведення перевірки на 5 арк.
У період з 25.03.2021 по 30.03.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу на підставі наказу від 24.03.2021 №272-П "Про проведення перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів" та відповідно до направлення на проведення перевірки від 24.03.2021 №2/3/276 було проведено перевірку стану виконання ТОВ "Конверс Лінкс" рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 05.03.2021 №7 та №8.
За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 30.03.2021 №7-4/21, яким встановлено наступне:
- рішення від 05.03.2021 №7 невиконане, оскільки розповсюдження продукції (палива) "Паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0" здійснюється з порушенням частини 3 статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме - розповсюдження без проходження процедури оцінки відповідності та неналежне застосування національного знака відповідності;
- рішення від 05.03.2021 №8 невиконане, оскільки розповсюдження продукції (палива) "Паливо дизельне підвищеної якості "Ventus Diesel" ДП-3-Євро5-В0" здійснюється з порушенням частини 3 статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме - оформлення паспорта якості з порушенням п. 9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927.
30.03.2021 відповідачем складено протокол №1 про виявлене порушення вимог Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", в якому вказано про невиконання розповсюджувачем рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 05.03.2021 №7 та від 05.03.2021 №8 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
За результатами розгляду протоколу від 30.03.2021 №1 та акту перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 30.03.2021 №7-4/21 Державною екологічною інспекцією Столичного округу і застосовано до ТОВ "Конверс-Лінкс" адміністративно-господарські санкції шляхом винесення постанов про накладення штрафних санкцій, а саме:
- постанова від 09.04.2021 №1, якою за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №8 на позивача накладено штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у сумі 34000,00 грн.;
- постанова від 09.04.2021 №2, якою за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7 на позивача накладено штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у сумі 34000,00 грн.
Не погоджуючись з діями посадових осіб Державної екологічної інспекції Столичного округу при проведенні перевірки, які призвели до винесення рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7, №8 та постанов про накладення штрафних санкцій від 09.04.2021 №1, №2, а також з рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7, від 05.03.2021 №8 та постановами про накладення штрафних санкцій від 09.04.2021 №1, від 09.04.2021 №2, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02.12.2010 №2735-VI (далі - Закон №2735-VІ).
За змістом статті 1 Закону №2735-VІ державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону. У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи.
Стаття 4 Закону №2735-VІ визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону №2735-VІ ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, зокрема, Держекоінспекція відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 "Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив" здійснює державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим та котельним паливом.
Частиною 1 статті 22 Закону №2735-VІ передбачено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно з частиною 7 статті 23 Закону №2735-VI під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
1) декларація про відповідність;
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).
Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;
Частиною 12 статті 23 Закону №2735-VI передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб'єкт господарювання поставив таку продукцію.
Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.
Відповідно до частини 13 статті 23 Закону №2735-VI у разі якщо суб'єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.
Згідно із приписами пункту 1 частини другої статті 24 Закону №2735-VI під час проведення позапланової перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є, зокрема: а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування; а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб'єкта в ланцюгу постачання; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;
Частиною першою статті 28 Закону №2735-VI визначено, що якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
За змістом абзацу п'ятого частини 3 статті 29 Закону №2735-VI у випадку якщо декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить таку невідповідність.
Згідно із частиною п'ятою статті 30 Закону №2735-VI тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: 1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); 2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.
В частині п'ятій статті 33 Закону №2735-VI закріплено, що будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.
Так, частиною сьомою цієї статті Закону передбачено, що у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов'язані з ними дії, що має виконати суб'єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб'єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.
Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлена статтею 44 Закону №2735-VI та в сфері введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності статтею 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 №2736-VI (надалі, також Закон №2736-VI).
Вказані норми містять широкий ряд санкцій, що застосовуються уповноваженими органами у випадках встановлення порушень у відповідних сферах. При цьому такі санкції розрізняються як за фактичним характером та змістом порушення, так і за суб'єктним складом особи порушника та ступенем негативного впливу на порушника.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Згідно з частинами 5, 6 статті 44 Закону №2735-VI адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.
Відповідальність за порушення інших вимог цього Закону встановлюється згідно із законом. Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг. Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою. У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис. Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду. Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою. Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Пунктом 2 частини 4 статті 15 Закону №2736-VI передбачено, що до виробника або розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення органу державного ринкового нагляду про вжиття заходів із забезпечення безпечності продукції, визначених частиною четвертою статті 12 цього Закону, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для виробника та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувача.
Відповідно до ч. 8 ст. 34 Закону №2735-VI у разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.
Згідно з частинами 1-4 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як зазначено судом вище, актом перевірки характеристик продукції від 26.02.2021 №2-4/21 зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 8, 9, 17, 18, 19, 20, 22, 23, 24 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, частини 1 та 2 статті 25 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та пункту 6 частини 7 статті 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Так, в рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7 відповідач посилається на порушення позивачем вимог пунктів 8, 9, 17, 18, 19, 20 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, яке полягає в тому, що розповсюдження "паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0" відповідно до паспорту якості №572 від 15.02.2021 здійснюється з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті, а саме розповсюдження здійснюється без проходження процедури оцінки відповідності продукції та відсутності в паспорту якості підпису начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.
В рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №8 відповідач посилається на порушення позивачем вимог пункту 9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927, яке полягає в тому, що розповсюдження "паливо дизельне підвищеної якості "Ventus Diesel" ДП-3-Євро5-В0" відповідно до паспорту якості №563 від 21.01.2021 здійснюється з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті, а саме розповсюдження здійснюється за відсутності в паспорту якості підпису начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.
Отже, зазначені порушення стали підставою для прийняття спірних постанов про накладення штрафу.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає застосовним вимогам, визначеним у технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив" від 01.08.2013 №927 (надалі - Технічний регламент №927) встановлені вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - палива), що вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.
Відповідно до п. 3 Технічного регламенту №927 документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.
Згідно з п. 5 Технічного регламенту №927 дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палива, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Відповідно до п. 8 Технічного регламенту №927 кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.
Пунктом 9 Технічного регламенту №927 визначено, що документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.
Відповідно до п. 17 Технічного регламенту №927 для проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник застосовує процедуру оцінки відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №95 "Про затвердження модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 16, ст. 625) для:
палив, що виробляють або імпортують партіями, - за модулем F1;
палив, що виробляють дослідними партіями, - за модулем F1;
палив, що виробляють серійно, - за модулем A1.
Пунктом 18 Технічного регламенту №927 встановлено, що виробник або уповноважений представник розробляє технічну документацію, яка повинна містити інформацію про виробництво і застосування палив і за якою можливо оцінити відповідність палив вимогам цього Технічного регламенту.
До технічної документації додаються:
технологічний регламент або інструкція на виробництво, або технологія виробництва;
акт впровадження у серійне виробництво продукції;
акти приймання дослідної партії та протоколи випробувань продукції.
Для палив, які містять у своєму складі добавки (присадки), до технічної документації також додаються:
документ про допуск до застосування добавки (присадки) у відповідному типі палива, дані щодо вмісту в паливі;
паспорт безпечності добавки (присадки);
інформація про місцезнаходження юридичної особи виробника.
Згідно з п. 19 Технічного регламенту №927 за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту.
Пунктом 20 Технічного регламенту №927 обумовлено, що перед введенням в обіг та під час надання палива на ринку на документ про якість (паспорт якості) виробником повинен бути нанесений знак відповідності технічним регламентам, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність.
У разі проведення оцінки відповідності призначеним органом з оцінки відповідності до знака відповідності додається його ідентифікаційний номер.
Зображення знака відповідності технічним регламентам виконується згідно з формою та описом, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1184 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 6, ст. 299).
Окрім того, відповідно до п. 24 Технічного регламенту №927 правила та методи випробувань, у тому числі відбирання проб, необхідних для виконання вимог цього Технічного регламенту, та проведення оцінки відповідності, встановлюються національними стандартами, перелік яких затверджується і оприлюднюється відповідно до законодавства, а в разі їх відсутності (до прийняття національних стандартів) - нормативними документами.
З наведених нормативно-правових актів слідує, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, супроводжуватися декларацією про відповідність продукції Технічному регламенту №927.
Відповідно до пункту 1 Правил №1184 знак відповідності технічним регламентам наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.
Описом знака відповідності технічним регламентам передбачено, що знак відповідності технічним регламентам має форму незамкненого з правого боку кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника. Довжина розриву кола становить 0,22 його загальної довжини (або 80 градусів). Зображення знака відповідності може бути плоским або рельєфним і виконується двома контрастними кольорами. Висота знака відповідності не може бути менш як 5 міліметрів, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. У разі зменшення або збільшення розміру знака відповідності повинні бути дотримані пропорції його форми.
З наведеного видно, що пункт 20 Технічного регламенту №927 поширюється на спеціального суб'єкта - виробника та у визначений момент - перед введенням в обіг палив, оскільки згідно частини другої статті 1 Закону № 2735-VІ, частини першої статті 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" виробник - це фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію; а введення в обіг це - надання продукції на ринку України в перший раз (частина друга статті 1 Закону №2735-VІ, стаття 1 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності").
Отже, виходячи з системного аналізу наведених норм, слід дійти висновку, що виготовлення паспорту якості, що містить всі передбачені законодавством елементи та складові на конкретне паливо, є обов'язком виробника.
В той же час, основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
Отже, позивач здійснює реалізацію пального через АЗС, а не є його виробником.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є розповсюджувачем палива, виробником якого є ВАТ "Мозирський НПЗ" (Республіка Білорусь) та Akcine bendrove Orlen Lietuva (Литва). Вказану продукцію позивач придбав у заводів-виробників згідно із супровідними документами, які в підтвердження належної якості палива надали відповідні паспорти якості, а саме: №572-1 від 15.02.2021 та №573-1 від 19.02.2021.
Отже, позивач як особа, яка реалізує нафтопродукти в роздрібній мережі в цьому випадку не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до паспортів якості, які видаються випробувальними лабораторіями, при цьому, усунути визначені порушення іншим чином також не має можливості, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим документів про якість палива.
В той же час, позивачем відповідачу було надано паспорти якості, що відповідачем не заперечується.
Паспорт якості №573-1 від 19.02.2021 на "паливо дизельне підвищеної якості "Ventus Diesel" ДП-3-Євро5-В0" містить підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою, що відповідає абзацу 13 пункту 9 Технічного регламенту №927.
Окрім того, паспорт якості №573-1 від 19.02.2021 містить назву підприємства виробника та його адресу, що відповідає абзацу 4 пункту 9 Технічного регламенту №927, та дозволяє ідентифікувати продукт, що відповідає такій меті якій слугує документ про якість палива як ідентифікація продукту, що зазначена у абзаці 9 пункту 3 Технічного регламенту №927.
При цьому, в паспорті якості №573-1 від 19.02.2021 міститься посилання на паспорт якості заводу-виробника АО "Орлеан Летува" №148676_3721838 від 08.12.2020.
Паспорт якості №3743 від 21.01.2021 на "паливо дизельне підвищеної якості "Ventus Diesel" ДП-3-Євро5-В0", складений за результатом проведення лабораторних випробувань на відповідність палива вимогам технічного регламенту, проведених Випробувальним центром паливно-мастильних матеріалів (ТОВ "ВЦ ПММ"), відповідає загальним вимогам до паспортів якості, які викладені у пункті 9 Технічного регламенту №927, при цьому у вказаному пункті відсутня вимога щодо наявності на паспорті якості національного знаку відповідності.
Паспорт якості №572-1 від 15.02.2021 на "паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0" містить підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою, що відповідає абзацу 13 пункту 9 Технічного регламенту №927.
Окрім того, паспорт якості №572-1 від 15.02.2021 містить назву підприємства виробника та його адресу, що відповідає абзацу 4 пункту 9 Технічного регламенту №927, та дозволяє ідентифікувати продукт, що відповідає такій меті якій слугує документ про якість палива як ідентифікація продукту, що зазначена у абзаці 9 пункту 3 Технічного регламенту №927.
При цьому, в паспорті якості №572-1 від 15.02.2021 міститься посилання на паспорт якості заводу-виробника ВАТ "Мозирський НПЗ" №207 від 05.02.2021.
Паспорт якості №3846 від 15.02.2021 на "паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0", складений за результатом проведення лабораторних випробувань на відповідність палива вимогам технічного регламенту, проведених Випробувальним центром паливно-мастильних матеріалів (ТОВ "ВЦ ПММ"), відповідає загальним вимогам до паспортів якості, які викладені у пункті 9 Технічного регламенту №927, при цьому у вказаному пункті відсутня вимога щодо наявності на паспорті якості національного знаку відповідності.
Водночас, суд звертає увагу на те, що незазначення товарного знаку виробника не перешкоджає, у даному випадку, ідентифікації нафтопродуктів, що не було враховано перевіряючими.
Щодо дотримання інших встановлених вимог пунктом 9 Технічного регламенту №927, тобто таких як нанесення товарного знаку та приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом було встановлено, що незазначення товарного знаку виробника не перешкоджає, у даному випадку, ідентифікації нафтопродуктів, що не було враховано перевіряючими.
Окрім того, перевіряючими не враховано наявність у позивача на це ж пальне, тієї ж партії паспортів якості заводу виробника у яких нанесений товарний знак, а саме:
- паспорт якості № НОМЕР_1 від 08.12.2020 до паспорта якості №573-1 від 19.02.2021 на "паливо дизельне підвищеної якості "Ventus Diesel" ДП-3-Євро5-В0", виробником палива є AT "Орлеан Летува" (Литва), на паспорті якості наявний товарний знак підприємства-виробника;
- паспорт якості №207 від 05.02.2021 до паспорта якості №572-1 від 15.02.2021 на "паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0", виробником палива є ВАТ "Мозирський НПЗ" (Республіка Білорусь), на паспорті якості наявний товарний знак підприємства-виробника.
Тому посилання відповідача на те, що у документах про якість (паспорті якості) на автомобільне паливо, що реалізується позивачем, відсутній товарний знак підприємства - виробника, його назва та адреса, не відповідають дійсності.
Згідно п. 12 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", товари (продукція), крім продуктів харчування, якість та відповідність яких підтверджена сертифікатами, що видані за межами України, згідно з міжнародними стандартами ISO та іншими міжнародними стандартами, не потребують повторної сертифікації в Україні.
Згідно постанови КМУ №1184 від 30.12.2015 "Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення", знак відповідності технічним регламентам наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.
Згідно ч. 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", у разі, якщо виготовлювачем продукції є нерезидент України, виробником є імпортер продукції.
Матеріали справи свідчать, що уповноваженим представником виробника продукції "паливо дизельне підвищеної якості "Ventus Diesel" ДП-3-Євро5-В0" є ТОВ "Аліум-Пром", яким на паспорти якості перед введенням в обіг на території України було нанесено національний знак відповідності на підставі рішення призначеного органу з оцінки відповідності ДП "Рівнестандартметрологія" від 25.02.2020 ООВ №71-Н/д.
Так, позивачем були надані відповідачу сертифікат відповідності №UA.TR.037.00027-20 та додаток до сертифіката відповідності, згідно з якими "паливо дизельне підвищеної якості "Ventus Diesel" ДП-3-Євро5-В0" відповідає вимогам Технічного регламенту, а також декларацію про відповідність ТОВ "Аліум-Пром" №0027.
Окрім того, уповноваженим представником виробника продукції "паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0" є ТОВ "БНК-Україна", яким на паспорти якості перед введенням в обіг на території України було нанесено національний знак відповідності на підставі рішення призначеного органу з оцінки відповідності ДП "ОС "МАСМА - СЕПРО".
Так, позивачем були надані відповідачу сертифікат відповідності серії АА №000435, згідно з яким "паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0" відповідає вимогам Технічного регламенту, а також декларацію про відповідність ТОВ "БНК-Україна" №UA.04122020/029-20/ТР-4/DT-K5-F.
Отже, оцінка відповідності продукції "паливо дизельне підвищеної якості "Ventus Diesel" ДП-3-Євро5-В0" та продукції "паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0" проводилась уповноваженими представниками виробника нафтопродукту ТОВ "Аліум-Пром" та ТОВ "БНК-Україна" відповідно.
Оскільки сертифікація проведена ДП "Рівнестандартметрологія" та ДП "ОС "МАСМА - СЕПРО", відповідно на паспорти якості застосовано національний знак відповідності з кодом даного органу сертифікації, що відповідає пункту 20 Технічного регламенту.
Таким чином, в ході розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про порушення позивачем вимог пункту 20 Технічного регламенту №927 та постанови №1184.
Щодо зазначення товарного знаку саме в українському паспорті якості, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 1 статті 420 Цивільного кодексу України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.
Отже, торговельні марки (знаки для товарів і послуг) є об'єктом права інтелектуальної власності.
Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство визначає товарний знак як будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами (стаття 492 Цивільного кодексу України).
Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом (частина 1 статті 418 Цивільного кодексу України).
Положеннями частини 1 статті 424 Цивільного кодексу України встановлено, що майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом (частини 2, 3 статті 426 Цивільного кодексу України).
З наведених норм вбачається, що товарний знак підприємства виробника не може бути нанесений на власний розсуд українською лабораторією з перевірки якості продукту, оскільки це становитиме порушення права інтелектуальної власності, у даному випадку АТ "Орлен Летува" та ВАТ "Мозирський НПЗ".
Відповідно до частини 5 статті 30 Закону №2735-VI тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: 1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); 2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження. Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.
Згідно зі статтею 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19.04.2019 №667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за №540/33511) затверджена форма 8 Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №173 від 29.01.2021.
Так, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов'язані з ним дії, що має виконати суб'єкт господарювання. Можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган перевірки несе імперативний обов'язок визначити конкретний спосіб усунення порушення. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб'єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб'єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду.
Суд погоджується з доводами позивача, що можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган перевірки несе імперативний обов'язок визначити конкретний спосіб усунення порушення, саме в рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а не в будь-якому іншому документі. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб'єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб'єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду.
Як зазначалося судом вище, у рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7, від 05.03.2021 №8 застосовано такий обмежувальний захід та пов'язані з ним дії, що має виконати позивач як: "Обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності вимогам Технічного регламенту. Вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності шляхом проведення процедури оцінки відповідності, взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству".
Тобто, відповідачем всупереч вимогам до оформлення таких рішень не визначено конкретних способів усунення виявлених порушень. Відповідач при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 05.03.2021 обмежився вказівкою на загальний засадничий порядок усунення виявлених порушень без зазначення конкретних дій чи заходів, які повинен вчинити позивач з метою приведення продукції у відповідність до вимог законодавства.
Водночас, суд зазначає, що виходячи із змісту спірних правовідносин, виконання таких дій залежить від суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання, що виключає можливість усунення таких порушень в залежності від правової поведінки лише одного суб'єкта господарювання/розповсюджувача продукції.
Така поведінка відповідача, як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого виносити розпорядчі акти, що є обов'язковими до виконання учасниками правовідносин та підкріплені санкціями за невиконання, не відповідає критеріям чіткості та визначеності, що в свою чергу ставить суб'єктів до яких звернений такий акт в неоднозначне становище і, відповідно, нівелює можливі дії цих суб'єктів, направлені на виконання таких актів.
Зазначене, свідчить про недотримання відповідачем при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 05.03.2021 принципів правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом, та принципу належного урядування, одним з елементів якого є обов'язок державного органу діяти в належний і якомога послідовний спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у перевіряючих не було достатніх підстав для застосування коригувального заходу у вигляді приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та для застосування тимчасової заборони надання продукту на ринку, а тому оскаржувані рішення відповідача про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7, від 05.03.2021 №8 є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд зазначає, що пред'явлення контролюючим органом до суб'єкта господарювання загальної вимоги про усунення формальних невідповідностей із встановленими вимогами Технічного регламенту без конкретизації таких невідповідностей у рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та акті перевірки характеристик продукції виключає можливість такого органу надалі застосовувати до такого суб'єкта негативні наслідки, пов'язані з невиконанням вказаних рішень.
Враховуючи зазначені вище обставини, а також зважаючи, що в Рішеннях про вжиття обмежувальних заходів від 05.03.2021 №7, від 05.03.2021 №8 відсутні чіткі вказівки на конкретні дії чи заходи, які повинен був вчинити позивач для усунення виявлених невідповідностей, свідчить про те, що у позивача відсутня об'єктивна можливість виконати зазначені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів у спосіб, який визначив відповідач та невиконання якого стало підставою для накладення штрафу.
З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про протиправність постанов про накладення штрафних санкцій від 09.04.2021 №1 та від 09.04.2021 №2, а тому такі постанови підлягають скасуванню.
Окрім того, недотримання відповідачем вказаних вище вимог вказує на протиправність дій перевіряючих при проведені перевірки позивача, які призвели до винесення рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7, №8 та постанов про накладення штрафних санкцій від 09.04.2021 №1, №2.
Ухвалюючи дане судове рішення суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
У силу положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час розгляду справи відповідач не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача.
З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду був сплачений судовий збір у розмірі 6810,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.05.2021 №11157.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної екологічної інспекції Столичного округу.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії провідного спеціаліста Сектору державного ринкового нагляду Державної екологічної інспекції Столичного округу Шумського С.О. та головного спеціаліста - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Сектору державного ринкового нагляду Шитого О.Г. при проведенні перевірки, які призвели до винесення рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7, №8 та постанов про накладення штрафних санкцій від 09.04.2021 №1, №2.
Визнати протиправними та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Столичного округу про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 05.03.2021 №7 та від 05.03.2021 №8.
Визнати протиправними та скасувати постанови Державної екологічної інспекції Столичного округу про накладення штрафних санкцій від 09.04.2021 №1 та від 09.04.2021 №2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" (код ЄДРПОУ 41612364) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної екологічної інспекції Столичного округу (код ЄДРПОУ 42163667) судовий збір у розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Балаклицький А. І.