20 січня 2022 року Справа № 280/928/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви за позовною заявою
ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Державної казначейської служби України (ЄДРПОУ 37567646, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд.6),
до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69067, м.Запоріжжя, вул. Сеченова, буд.25-а, код ЄДРПОУ 35037081)
про визнання постанов неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.01.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач) до Державної казначейської служби України (відповідач-1), до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (відповідач-2), у якій позивач просить суд:
визнати неправомірними дії Державної казначейської служби України щодо повернення виконавчих листів виданих 11.06.2019 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя у справі №337/634/19 про стягнення судового збору у розмірі 971,31 грн. (ВП №59554458) та про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 178 604,15 грн. (ВП №59554653).
скасувати постанови заступника начальника відділу Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Соколенко Світлани Миколаївни про зупинення вчинення виконавчих дій від 02.11.2021 за виконавчими листами виданими 11.06.2019 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя у справі №337/634/19 про стягнення судового збору у розмірі 971,31 грн. (ВП №59554458) та про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 178 604,15 грн. (ВП №59554653).
зобов'язати заступника начальника відділу Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Соколенко Світлану Миколаївну на виконання ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» повторно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування ОСОБА_1 , коштів за виконавчими листами виданими 11.06.2019 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя у справі №337/634/19 про стягнення судового збору у розмірі 971,31 грн. (ВП №59554458) та про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 178 604,15 грн. (ВП №59554653).
зобов'язати Державну казначейську службу України вчинити дії з негайного виконання виконавчого листа виданого 11.06.2019 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя у справі №337/634/19 про стягнення судового збору у розмірі 971,31 грн. (ВП №59554458) та про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 178 604,15 грн. (ВП №59554653) та виплатити вказані суми на користь ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви, зазначає наступне.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «судом, встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися «судом, встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст.3 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до ч.1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд зауважує, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені ст.287 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач звернулась до суду із позовом, у якому просить, зокрема, скасувати постанови заступника начальника відділу Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Соколенко Світлани Миколаївни про зупинення вчинення виконавчих дій від 02.11.2021 за виконавчими листами виданими 11.06.2019 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя у справі №337/634/19 про стягнення судового збору у розмірі 971,31 грн. (ВП №59554458) та про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 178 604,15 грн. (ВП №59554653) та зобов'язати заступника начальника відділу Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Соколенко Світлану Миколаївну на виконання ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» повторно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування ОСОБА_1 , коштів за виконавчими листами виданими 11.06.2019 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя у справі №337/634/19 про стягнення судового збору у розмірі 971,31 грн. (ВП №59554458) та про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 178 604,15 грн. (ВП №59554653).
Отже, на виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебувають ВП №59554458 та ВП №59554653 з примусового виконання виконавчого листа №337/634/19, виданого Хортицьким районним судом м.Запоріжжя 11.06.2019 про стягнення з ЗДП «Кремнійполімер» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у розмірі 178604,15грн. та про стягнення з ЗДП «Кремнійполімер» на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 971,31грн.
Виконавчий лист №337/634/19, виданий 11.06.2019 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за результатами розгляду цивільної справи.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначено у ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Отже, сторони, інші учасники виконавчого провадження та особи незалежно від їх статусу, зокрема позивач, мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий документ.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів не належать справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих в межах цивільної юрисдикції.
Аналогічну правову позицію щодо юрисдикції відповідних спорів висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №213/2012/16 (провадження №14-13цс18).
Порядок оскарження рішень дій та бездіяльності державного виконавця при виконанні судових рішень, винесених при розгляді справ в порядку цивільного судочинства, регламентований ст. ст. 447-450 ЦПК України.
Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч.1 ст. 448 Цивільного процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Аналіз вищенаведених норм КАС України, Закону України «Про виконавче провадження» та ЦПК України дозволяє суду дійти висновку про те, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Цивільного процесуального кодексу України, порушено їхні права чи свободи. Розгляд такої скарги проводиться за правилами цивільного судочинства.
Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами) - Заводським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства Хортицьким районним судом м.Запоріжжя.
Отже, заявлені позивачем вимоги до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
В той же час, вимоги позивача, заявлені до Державної казначейської служби України належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Відтак, позивачем об'єднано в одній позовній заяві вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Керуючись п. 2 ч. 4 ст. 169, ст. 241, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Державної казначейської служби України (ЄДРПОУ 37567646 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд.6), до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69067, м.Запоріжжя, вул. Сеченова, буд.25-а, код ЄДРПОУ 35037081) про визнання постанов неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, у відповідності до ч.2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копія апеляційної скарги подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.В.Калашник