20 січня 2022 рокуСправа № 280/1015/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-31017-50 від 20.09.2021;
зобов'язати відповідача здійснити коригування індивідуальної картки платника податків ОСОБА_1 шляхом зменшення грошового зобов'язання з єдиного соціального внеску, нарахованого відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-31017-50 від 20.09.2021.
Разом із позовною заявою позивачем надано заяву (вх. №4240 від 19.01.2022) про забезпечення позову, у якій просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні №67711201 від 01.12.2021, яке перебуває у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), відкритого на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-31017-50 від 20.09.2021.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) прийнято постанову про арешт коштів боржника від 20.12.2021 №67711201, у зв'язку із чим 22.12.2021 з карткового рахунку, який відкритий в АТ «Універсал банк» списано грошові кошти у розмірі 407,89 грн., а відтак позивач вважає, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.
Суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Згідно із частиною 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Принципами Рекомендації № К (89) 8 стосовно тимчасового судового захисту в адміністративних справах, що прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1998, визначено наступне:
приймаючи рішення щодо необхідності надання особі тимчасового захисту, суд бере до уваги всі фактори та інтереси, які мають відношення до цієї справи. Рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта;
заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правоможний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов'язку на адміністративний орган влади;
заходи тимчасового захисту жодним чином не можуть наперед визначати рішення, що його має прийняти суд у певній справі проти адміністративного акта;
провадження в суді має здійснюватися без зволікання.
Отже, тимчасовий судовий захист є гарантією і заходом «очікування». Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Адміністративний акт, як правило, підлягає негайному виконанню, і тому будь-яке клопотання стосовно відстрочення його виконання, обмеження або зміни його дії щодо особи має бути розглянуто в невідкладному порядку.
Судом із наданих позивачем доказів встановлено, що відносно позивача відкрите виконавче провадження № 67711201 на підставі вимоги, яка є предметом оскарження у цій справі, за вказаним виконавчим провадженням державним виконавцем вживаються заходи примусового виконання рішення, а саме: 20.12.2021 державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти боржника, про що винесено відповідну постанову.
Враховуючи, що правомірність вимоги відповідача № Ф-31017-50 від 20.09.2021 про сплату боргу (недоїмки) про стягнення з позивача недоїмки в розмірі 26539,26 грн. є предметом судового розгляду у даній справі, та на, думку суду, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, суд також враховує, що в такому разі позивачу з метою відновлення своїх прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат пов'язаних з поверненням стягнутої за виконавчим провадженням суми недоїмки.
Суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами; застосований судом захід до забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Так, відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами пункту 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Частиною першою статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно частин другої, третьої статті 156 КАС України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст. ст. 150, 151,154 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,- задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №67711201 на підставі вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) вимогу № Ф-31017-50 від 20.09.2021.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію даної ухвали направити заявнику та до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Роз'яснити учасникам справи, що у відповідності до ч. 6 ст.157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295,297 КАС України.
Суддя Ю.В.Калашник