18 січня 2022 року Справа № 280/12749/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.12.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком з 26.10.2021 відповідно до ст.ст. 26, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки та виплаті відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 2018-2020 роки, та виплатити недоплачений її розмір з урахуванням різниці, що була виплачена раніше, починаючи з 26.10.2021;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення - 26.10.2021, з урахуванням призначеної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 26, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору;
- розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів.
Ухвалою суду від 21.12.2021 відкрито провадження у справі №280/12749/21, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 22.11.2021 (вх.№75653 від 20.12.2021). Зокрема зазначено, що позивач перебувала на обліку в органі Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 26.10.2021 у зв'язку із набуттям права на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідачем переведено позивача з одного виду пенсії на інший, при цьому застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки - 3764,40грн., а не за 2018 - 2020 роки, як передбачено статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того вказано, що позивач має право на отримання грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За таких обставин, вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач заперечив проти позовних вимог та подав до суду відзив на позовну заяву від 11.01.2022 (вх.№2656 від 13.01.2022) в якому зазначено, що з 26.08.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення». На підставі заяви позивача від 26.10.2021 позивача переведено на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком. Зазначено, що перерахунок пенсії проведено відповідачем у відповідності до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При проведенні перерахунку у зв'язку із зміною виду пенсії позивачу було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати - 5426,60грн. Також вказано, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Крім того із посиланням на приписи пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктів 2, 7 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, зауважено, що позивач не має права на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, оскільки з 26.08.2010 їй призначалася пенсія за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З урахуванням викладеного просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-12).
З 26.08.2010 позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно із статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
26.10.2021 набувши пенсійного віку та маючи необхідний загальний стаж, позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
29.10.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою в якій просила відповідача провести обрахунок пенсії за віком з урахуванням положень частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV використовуючи в розрахунку пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2018-2020 роки (а.с.7).
Також 29.10.2021 позивачем подано заяву до відповідача про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV (а.с.8).
Згідно поданих документів та особистої заяви відповідачем переведено позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до рішення №923030181586 від 26.10.2021, загальний страховий стаж роботи 42 роки 8 місяців 8 днів. Перерахунок здійснено з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки (а.с.37-40).
На звернення позивача щодо застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні при призначенні пенсії, відповідач листом від 10.11.2021 №16007-15342/М-02/8-0800/21 повідомив, що звертаючись за призначенням пенсії за вислугу років заявник скористався правом первинного призначення пенсії. Оскільки у даному випадку проводиться перерахунок на інший вид пенсії, а не первинне призначення пенсії, тому при перерахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати, який враховувався під час перерахунку попереднього виду пенсії. У зв'язку із викладеним підстави для обчислення позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати за 2018-2020 роки відсутні (а.с.9).
На звернення позивача щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, відповідач листом від 10.11.2021 №16010-15345/М-02/8-0800/21 повідомив, що оскільки з 26.08.2010 позивачу призначалася пенсія за вислугу років відповідно до статті 55 Закону №1788-ХІІ, позивач не має права на виплату грошової допомоги передбаченої пунктом 7-1 розділу ХУ «Прикінцевих положень» Закону №1058-ІV (а.с.10).
Не погодившись з вищевказаними діями відповідача, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-ІV (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Суд звертає увагу, що 26.08.2010 позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулася вперше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 26.03.2019 у справі №335/13242/16-а (2-а/335/33/2017), від 31.05.2019 у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017) та від 31.03.2020 у справі №348/1296/17.
Таким чином, оскільки позивач до 26.10.2021 не отримувала пенсію відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018 - 2020 роки.
За таких обставин, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії за віком позивача без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки є протиправними та необґрунтованими, тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, право на отримання якої встановлено пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За правилами пункту 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-ІV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788-XII, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з:
1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах;
2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також
3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV будь-якого іншого виду пенсії.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18.06.2021 по справі №328/1620/17 умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV. Слід зазначити і про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за заявою позивача їй з 26.08.2010 вже призначалася пенсія за вислугу років, виплата якої була призупинена з 01.09.2010 у зв'язку із працевлаштуванням за спеціальністю.
Тобто до призначення позивачу пенсії за віком їй призначалася пенсія за вислугу років, що позбавляє її права на отримання грошової допомоги на підставі пункту 7-1 розділу Прикінцевих положень Закону №1058-ІV.
Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 22.02.2018 у справі №310/3774/17, від 27.11.2018 у справі № 328/1619/17(2-а/328/80/17) та від 11.07.2019 у справі №350/294/16-а.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1816 грн., що підтверджується квитанцією ПН 215600426655 від 23.11.2021 (а.с.13).
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) щодо обчислення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки з 26.10.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б; код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.01.2022.
Суддя І.В.Садовий