07 грудня 2021 року (12 год. 45 хв.)Справа № 808/1047/17 СН/280/23/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Калашник Ю.В.,
секретар судового засідання Шелепко Б.В.,
за участю представників: позивача - Каморнікова Ю.С., відповідача - Попової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
24.04.2017 Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області звернулося до суду з позовом до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить визнати протиправною та скасувати складену відповідачем вимогу №Ю-30-17 від 10.04.2017 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальному розмірі 820 939,78 грн., з якої 280 263,70 грн. сума недоїмки, 479773,30 грн. сума штрафу, 60902,78 грн. сума нарахованої пені.
На обґрунтування позовних вимог позивача зазначав, що у відповідача не було правових підстав виносити вказану вимогу, так як він ліквідований.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.04.2017 № Ю-30-17 Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, за якою підлягає сплаті заборгованості з ЄСВ (недоїмки, штрафу, пені) в сумі 820939,78 грн. з яких 280269,70 грн. недоїмка, 479 773,30 грн. штраф, 60902,78 грн. пеня.
Постановою Верховного суду від 18.03.2021 касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задоволено частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.07.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду
Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 22.04.2021.
Ухвалою суду від 27.04.2021 справу прийнято до провадження суддею Калашник Ю.В.
Під час підготовчого провадження позивачем суду надано пояснення, у яких зазначає, що позивач ліквідований. Також, позивачем визнано кредиторські вимоги відповідача з ЄСВ у розмірі 320 249,28грн. Вважає, що відповідач (кредитор) повторно заявив ті самі вимоги, надіславши позивачу вимогу, яка оскаржується у цій справі.
Відповідач також надав суду пояснення, у яких зазначає, що за результатами проведеної звірки встановлено, що сплачений позивачем ЄСВ зараховувався у порядку черговості в рахунок погашення існуючої заборгованості. В той же час, відповідно до ІКП позивач має заборгованість зі сплати ЄСВ.
Протокольною ухвалою суду від 22.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 07.12.2021.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що відповідно до судового рішення у справі №200/12532/19-а, встановлено, що податкові відносини позивача завершені актом від 03.07.2017 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача у зв'язку із припиненням юридичної особи. Також зазначив, що рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/972/16 позивача зобов'язано визнати кредиторські вимоги ДФС України у розмірі 8768042,81грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Отже, на думку представника позивача, заборгованість, наявна у позивача на цей час включена до реєстру вимог кредиторів, а відтак оскаржувана вимога є протиправною, оскільки фактично є подвійним нарахуванням.
Представник відповідача проти позову заперечила та зазначила, що відповідно до ІКП у позивача наявна недоїмки зі сплати ЄСВ. Просила у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 07.12.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, судом встановлено наступне.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1399 від 07.11.2015 вирішено ліквідувати Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 08596860).
Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС України до голови ліквідаційної комісії Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області подано заяву (№6572/8/28-013-25 від 21.12.2015) про включення до реєстру кредиторів Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області, згідно якої, серед інших, просила визнати кредиторські вимоги з: податку з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 243695,55 грн.; єдиного внеску, нарахованого на суми грошового забезпечення військовослужбовців у сумі 26587,38 грн., та включити СДПІ до реєстру кредиторів.
Рішенням голови ліквідаційної комісії Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області від 01.02.2016 №12 л/к вимоги Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС України визнано у сумі 320249,28 грн., до складу якої, зокрема, увійшли: 254349,61 грн. ЄСВ; 35887,35 грн. ЄСВ військовослужбовців. Визнані вимоги СДПІ з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС України включені до третьої черги кредиторів Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області.
Як стверджує відповідач, за позивачем обліковується податковий борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який виник в результаті несплати позивачем:
- самостійно узгоджених податкових зобов'язань, визначених у звітах: №1525396157 від 17 листопада 2015 року - залишок несплаченої суми 125329,67 грн.; №1527253637 від 19 грудня 2015 року у сумі 124508,38 грн.; 1601341331 від 15 січня 2016 року у сумі 2304,86 грн.; №1605706264 від 17 лютого 2016 року у сумі 2024,00 грн.; №9017920214 від 13 лютого 2017 року у сумі 492,10 грн.; №9045273995 від 20 березня 2017 року у сумі 76,28 грн.; №1527253637 від 19 грудня 2015 року - залишок несплаченої суми 23116,03 грн.; №1605706264 від 17 лютого 2016 року у сумі 2412,38 грн., - загальна сума недоїмки складає 280263,70 грн.;
- штрафних санкцій та пені: Рішення №0000393900, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 334812,80 грн., та нарахована пеня у розмірі 49672,84 грн.; Рішення №0000403900, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 144960,48 грн., та нарахована пеня у розмірі 11229,94 грн., - загальна сума штрафних санкцій 479773,30 грн., загальна сума нарахованої пені 60902,78 грн.
У зв'язку з наявністю у позивача вказаного податкового боргу, Запорізьке управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України сформувало та надіслало на адресу позивача Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-30-17 від 10.04.2017, всього на суму - 820939,78 грн.
Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач звернувся до суду із позовом, який був задоволений.
Повертаючи справу на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду, Верховний Суд у Постанові від 18 березня 2021 року у справі №808/1047/17 зазначив, що позивач як установа перебуває в стані припинення, на підставі чого розпочата ліквідаційна процедура з кінцевою дати розгляду комісією вимог кредиторів, - 19.01.2016. При цьому спірна у даній справі вимога відповідача сформована 10.04.2017, тобто після вказаної дати розгляду вимог кредиторів. Процес ліквідації не звільняє установу від сплати податків та зборів, адже бухгалтерський і податковий облік на підприємстві ведеться до моменту його виключення з Державного реєстру України та зняття з податкового обліку. Верховний Суд вказав, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, на виконання Постанови Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі №808/1047/17 зазначає наступне.
Приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Водночас заходи та стягнення ЄСВ передбачені в статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI, в редакції чинній на час винесення спірної вимоги), згідно із частиною четвертої якої орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Суд зауважує, що приписами п.2 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6, ч.8 ст. 9, ч. 10, п. 2 ч. 4,11,14 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платник єдиного соціального внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного соціального внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний соціального внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного соціального внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного соціального внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Аналогічні приписи законодавства визначені також п. 59.1 ст. 59 ПК України.
Відповідно до даних витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002551814 від 10.05.2017, починаючи з 30.08.1993 УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області зареєстроване як юридична особа за адресою: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Гвардійців Кантемирівців, буд. 1А; перебуває на обліку у ЗУ ОВПП ДФС, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; починаючи з 17.11.2015 перебуває в стані припинення за рішенням засновників, строк для заявлення кредиторами своїх вимог визначено до 19.01.2016.
Положеннями ч. 8,9 ст. 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 цього Кодексу.
Ст. 112 ЦК України визначено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
Аналогічні положення законодавства визначені також п. 97.2 ст. 97 ПК України.
Як вбачається з матеріалів справи 21.12.2015 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України до голови ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області подано заяву №6572/8/28-013-25 щодо включення до реєстру кредиторів вимог зі сплати, зокрема єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд також зазначає, що процедура ліквідації регулюється, зокрема, Цивільним та Господарським кодексами України, законами України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про господарські товариства», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ліквідація - це одна із форм припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав i обов'язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права й обов'язки припиняються.
За приписами статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 59 Господарського кодексу України (далі - ГК України), юридична особа припиняється також в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Майнові претензії кредиторів юридичної особи, що ліквідується, задовольняються з її майна. Для виплати грошових сум кредиторів встановлена спеціальна черговість, яка визначена статтею 112 ЦК України. Так, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результатів його інтелектуальної, творчої діяльності. У третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів), у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, а також вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.
За змістом підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із пунктом 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пунктом 57.3. статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
За приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункт 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
За приписами пункт 129.4. статті 129 ПК України, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Згідно із частиною першою статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
За приписами статті 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 110 ЦК України, ліквідація юридичної особи відбувається, зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Порядок здійснення розрахунків з кредиторами, зокрема з кредиторами, вимоги яких підтверджені рішенням суду, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням власника (власників) визначено статтями 111, 112 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 111 ЦК України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів). Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
Згідно із частиною третьою статті 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Так, судом встановлено, що позивач з 17 листопада 2015 року перебуває в стані припинення, згідно рішення господарського суду Донецької області від 22 червня 2018 року у справі № 905/972/16 останнього зобов'язано включити вимоги кредитора Офісу ВПП ДФС у сумі 8768042,81 грн. до реєстру вимог кредиторів.
Вказане рішення господарського суду Донецької області набрало законної сили 23 липня 2018 року, у зв'язку з чим 24 липня 2018 року судом видано відповідний наказ.
Ліквідаційна комісія УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області включила кредиторські вимоги відповідача до реєстру своїх кредиторів та відобразила їх у проміжному ліквідаційному балансі.
Отже, УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області ліквідується, розмір кредиторських вимог відповідача і порядок їх задоволення врегульовано судовим рішенням.
Згідно з п.п.97.1-97.3 ст.97 ПК України, у цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.
У разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов'язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що з 07.11.2015 УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області припинено свою господарську діяльність і відповідно до мало бази для оподаткування, наявні невирішені спори не можуть не охоплюватися сумою кредиторської заборгованості, визначеною рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/972/16 від 22.06.2018.
Крім того, слід звернути увагу, що предметом вже вирішених справ були ті самі вимоги відповідача, що і у ще невирішених справах. Різниця в сумах вимог відповідача, визначених господарським судом Донецької області і вимог, що є предметом оскарження у невирішених справах зумовлена тим, що відповідач одночасно із заявленими кредиторськими вимогами заявляв податкові вимоги, щоразу включаючи до їх складу штрафні санкції.
Суд також зазначає, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, в якому просило накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банківських установах в межах наявних на рахунках коштів, але не більше суми податкового боргу в розмірі 14 208 887,81 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020у справі №200/12532/19-а, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі №200/12532/19-а судом зроблено висновок, що актом від 03.07.2017 за №46/28-10-47-10/08596860 про результати документальної позапланової виїзної перевірки відповідача у зв'язку з припиненням юридичної особи, який був наданий при апеляційному розгляді, відносини між позивачем і відповідачем у площині податкових відносин були завершені. Це підтверджується і наявністю рішення від 22.06.2018 господарського суду Донецької області у справі № 905/972/16, яким задоволено позовні вимоги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України до Ліквідаційної комісії Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області про зобов'язання визнати кредиторські вимоги в сумі 8 768 042,81 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів.
Вказані обставини також встановлені у Постанові Верховного Суду від 24.11.2021 №200/12532/19-а за позовом Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС, як відокремлений підрозділ ДПС до Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходиться в банківських установах та у Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 №640/3099/19.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для пред'явлення відповідачем позивачу оскаржуваної вимоги зі сплати суми єдиного внеску в загальному розмірі 820939,78 грн., оскільки зазначені дії відповідача суперечать приписам п. 97.2 ст. 97 ПК України та ст. ст.111, 112 ЦК України.
З урахуванням зазначеного, суд вважає позовні вимоги доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності оскаржуваного рішення, в частині, що переглядається, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду сплачений судовий збір у розмірі 12 314,10 грн.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Гвардійців Кантемирівців, буд. 1А, код ЄДРПОУ 08596860) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр.Поля Олександра, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10 квітня 2017 року № Ю-30-17, відповідно до якої Управлінню державної служби охорони при ГУ МВС України в Донецькій області визначено заборгованість з ЄСВ у розмірі 820 939,78 грн., у тому числі: 280 263,70 грн. недоїмка, 479 773,30 грн. штраф, 60 902,78 грн. пеня.
Стягнути на користь ГУ МВС України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати за сплати судового збору у розмірі 12 314,10 грн. (дванадцять тисяч триста чотирнадцять гривень 10 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.01.2022.
Суддя Ю.В. Калашник