17 січня 2022 року Справа № 280/12554/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення по Дніпровському району (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 14, код ЄДРПОУ 37573796) про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити певні дії, -
16 грудня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення по Дніпровському району (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення по Дніпровському району щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в меншому розмірі ніж передбачено законом; зобов'язати Управління соціального захисту населення по Дніпровському району нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Ухвалою судді 20.12.2021 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із відповідними доказами.
12.01.2022 на адресу суду представником позивача подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом, відповідно до якого зазначає, що ОСОБА_1 з 13.11.2020 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 (128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада) Збройних Сил України, пункт постійної дислокації якої є Закарпатська область. Крім того представник посилається на те, що враховуючи те, що позивач не має спеціальних знань у галузі юриспруденції та з урахуванням введення карантину в Україні просить визнати поважними причини пропуску строку для подання позовної заяви та поновити процесуальний строк.
Розглядаючи подані документи суд зазначає наступне.
Досліджуючи поважність вказаних причин пропуску позивачем строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 жовтня 2019 року по справі N 140/721/19 та від 24 лютого 2021 року по справі N 540/2097/18.
Суд враховує, що пунктом 3 Прикінцевих положень КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Таким чином, підставою для поновлення строку у зв'язку з дією карантину є неможливість звернення до суду саме у зв'язку із карантинними обмеженнями. Натомість, сама по собі дія карантину не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивач не зазначив обставин та не надав жодних доказів щодо перешкод, які пов'язані із запровадженням карантину і які б йому не давали можливість оскаржити дії відповідача у встановлений законом строк. Тому посилання на дію карантину є необґрунтованими.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеєр проти Бельгії").
Європейський Суд з прав людини в ухвалі від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України") також вказав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Суд також враховує, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа N 240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої, зокрема, триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у постанові від 19 січня 2021 року по справі N 300/1411/19 зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року по справі № 540/2097/18 виклав правову позицію, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
Таким чином, зміст доводів позивача не свідчить про те, що він не мав об'єктивної можливості звернутися до суду за захистом своїх прав у строк, встановлений КАС України. Вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, тому позовна заява підлягає поверненню.
Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, у зв'язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви у спосіб, визначений судом, позовна заява підлягає поверненню та надсилається особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 243, 248 КАС України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві позивача від 12.01.2022.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення по Дніпровському району (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 14, код ЄДРПОУ 37573796) про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити певні дії, та додані до неї матеріали ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику справи до Третього апеляційного адміністративного.
Суддя О.О. Артоуз