03 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/33588/21
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Попової О. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить: стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в загальній сумі 160000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкового обов'язку по сплаті єдиного податку з фізичних осіб.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Копію вказаної ухвали позивачем отримано 20.11.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відправлення.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ФОП ОСОБА_1 як платник податків перебуває на податковому обліку в Овруцькому управлінні ГУ ДПС у Житомирській області (РНОКПП НОМЕР_1 ).
За відповідачем рахусгься податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 160 000 грн. - основний платіж.
Відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 68 043,24 грн. (залишок несплаченої заборгованості становить 50 603,86 грн.) основного платежу та не сплачень в строки, визначені Кодексом, тому дане зобов'язання має статус податкового боргу, а саме декларація від 08.11.2020.
Відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 109 396,14 грн. основного платежу та не сплачено в строки, визначені Кодексом, тому дане зобов'язання має статус податкового боргу, а саме декларація від 08.02.2021.
Головним управлінням ДПС у Житомирській області було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №22518-13 від 25.11.2020, яка отримана відповідачем, що підтверджується даними наявного в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв'язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст.60 Кодексу.
Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
За приписами п.295.3 ст.295 ПК України платники єдиного податку третьої групи, до яких відноситься відповідач сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Як було встановлено судом, відповідачем було самостійно подано податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2020 рік, якими самостійно визначено суму єдиного податку.
Однак, відповідачем, були порушені строки та повнота обсягів сплати зазначеного зобов'язання, зокрема, у розмірі що підтверджується витягом інтегрованої картки відповідача та станом на момент розгляду справи заборгованість склала 160 000,00грн.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб по основному платежу в загальному розмірі 160000 грн.
З урахуванням приписів п.п.14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вказана заборгованість відповідача набула статусу податкового боргу.
Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Житомирській області було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 25.11.2020 №22518-13, яка була надіслана відповідачеві та вручена 05.12.2020 згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, вжиті заходи не сприяли погашенню податкового боргу.
Пунктом 41.4 ст. 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звергається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За змістом частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. код ЄДРПОУ: 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості,- задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) податкову заборгованість в сумі 160000 (сто шістдесят тисяч ) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 03.02.2022 року.
Суддя О.Г. Попова