02 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/23341/21
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Романченка Є.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Пономарьової К.В. від 01.09.2021 ВП № 64373591 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем неправомірно застосовано до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штраф за невиконання рішення суду, оскільки рішення суду у справі №240/15257/20 виконано добровільно у межах повноважень, наданих боржнику чинним законодавством.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 27.10.2021.
27.10.2021 розгляд справи відкладено на 11.11.2021 у зв'язку із неявкою відповідача.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що державним виконавцем встановлено факт невиконання боржником судового рішення, оскільки нарахування стягувачу пенсії з 01.03.2020 проведено не у розмірі, визначеному судовим рішенням, який повинен дорівнювати двом мінімальним заробітним платам, а не виходячи з прожиткового мінімуму. Окрім цього, відповідач звертає увагу, що позивачем подано до позовної заяви перерахунок пенсії, який здійснений після винесення оскаржуваної постанови.
Під час судового засідання, що призачене на 11.11.2021, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.
Суд, розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що під час примусового виконання виконавчого листа по справі № 240/15257/20, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 12.01.2021, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статую і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), за яким виконавче провадження № 64373591 відкрито 08.02.2021, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", за невиконання рішення суду без поважних причин наклав постановою від 01.09.2021 ВП № 6437359 наклав на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області штраф у розмірі 10200,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що державний виконавець встановив, що з 01.03.2020 перерахунок пенсії проведений не в розмірі визначеному судовим рішенням, який повинен дорівнювати двом мінімальним заробітним платам ( згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), а в інших розмірах. Згідно перерахунку пенсії ОСОБА_1 надбавка до пенсії - проживання у зоні гарантованого добровільного відселення (за рішенням суду) незмінно протягом всього періоду за яким відбувається перерахунок та складає 9446,00 грн ( що відповідає 2 прожитковим мінімальним заробітним платам станом з 01.01.2020 по 01.08.2020, а саме 4723 * 2), а не як визначено у рішенні суду - 2 мінімальтні заробітні плати ( згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), тобто ця величина повинна відповідати таким показникам заробітної плати: з 01.01.2020 по 31.08.2020 = 4723 грн * 2, з 01.09.2020 по 31.12.2020 = 5000,00 грн*2, з 01.01.2021 по 30.11.2021= 6000,00 грн*2.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Положеннями статті 3 Закону №1404-VIII закріплено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно зі статтею 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З огляду на системний аналіз наведених норм права, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов'язків.
Зокрема, частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до змісту положень частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом
З огляду на викладене слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
На виконання вимоги державного виконавця від 19.07.2021, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області надано відповідь від 30.07.2021 № 0600-0307-5/56582. До вказаної відповіді було долучено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 та перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
З наданого перерахунку пенсії ОСОБА_1 вбачається , що надбавка до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення становить 9446,00 грн, яка розрахована з мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2020 року.
Вирішуючи питання, чи є таке нарахування виконанням судового рішення, суд зазначає, що в резолютивній частині рішення, у виконавчому листі по справі № 240/15257/20 зазначено про нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статую і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Суд вважає, що резолютивна частина рішення викладена чітко, зрозуміло і не дає підстав вважати, що нарахування та виплата підвищення повинна відбуватися у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Резолютивна частина рішення суду не може вільно трактуватися боржником.
Суд звертає увагу, що з перерахунку пенсії ОСОБА_1 , який було долучено до позовної заяви та датований 07 вересня 2021 року, вбачається, що надбавка до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення становить 12000,00 грн. Вказаний розрахунок повністю відповідає рішенню суду у справі № 240/15257/20, однак вказаний перерахунок здійснений Головний управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області після винесення оскаржуваної постанови.
Таким чином, суд вважає, що зазначені в листі від 30.07.2021 № 0600-0307-5/56582 дії, вчинені на виконання рішення суду та інформація, що міститься у документах, які були долучені до вказаного листа, не свідчать про виконання такого рішення та про поважність причин його невиконання.
Доказів того, що на момент прийняття спірної постанови, боржником було виконано рішення суду по справі № 240/15257/20, або наявні поважні причини його невиконання, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не надано.
Відтак, наведені обставини не можуть свідчити про фактичне і повне виконання позивачем рішення суду.
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України (стаття 46) права на соціальний захист в повному обсязі.
Суд відмічає, що згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи наведене та беручи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул .О.Ольжича, 7, м. Житомир,10003, код ЄДРПОУ: 13559341) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (площа Соборна, 1, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ: 43316784) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Ю. Романченко