02 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/12469/21
категорія 112050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини оформлене протоколом від 23.04.2021 № 4 та пункт 1.6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2021 № 473 в частині зняття його та дітей з квартирного обліку;
зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити його та членів сім'ї складом 3 особи на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 з 28.01.1994 в загальній черзі та з 23.12.2019 року в першочерговій черзі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно знято його з квартирного обліку, оскільки йому не було відомо про купівлю його дружиною квартири під час шлюбу. На момент прийняття комісією спірного рішення, він вже був розлучений.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що житловою комісією військової частини НОМЕР_1 встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності та нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта з 16.10.2018 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири рахується право власності на трикімнатну квартиру житловою площею 38,10 кв.м, загальною площею 64,38 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Богунського районного суду м. Житомир 295/14468/20 від 29.12.2020, позивач був розлучений. Тобто, ОСОБА_2 була придбана трикімнатна квартира, а отже майно було набуте подружжям під час шлюбу та належало дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вказані відомості за період перебування на обліку позивачем не надавалися. Відтак, вважає позов безпідставним.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із послужного списку.
Під час проходження військової служби протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 08.12.2017 № 16, зі змінами внесеними протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 14.02.2018 року № 2 позивач та члени сім'ї складом 4 особи зарахований на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 з 28.01.1994 в загальну чергу.
В подальшому, у зв'язку із встановленням статусу учасника бойових дій, протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2019 № 13 позивача та члені його сім'ї складом всього 4 особи зараховані на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 з 23.12.2019 в першочергову чергу.
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 28.12.2020 за справою №295/14468/20 розірвано шлюб між позивачем та дружиною громадянкою України ОСОБА_2 , який зареєстровано Житомирським міським відділом ЗАГСу від 10.07.1993 року, актовий запис №1166.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 28.01.2021 на утриманні позивача знаходиться сім"я у складі двох дітей - 1994 та 2007 року народження.
У зв'язку з розірванням шлюбу в січні 2021 року позивач звернувся до житлової комісії в/ч НОМЕР_1 із рапортом про внесення відповідних змін до облікової справи квартирного обліку.
Протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2021 № 4, затвердженим наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 30.04.2021 № 473 виключено з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 складом сім'ї 3 особи (він, син, донька) відповідно до пункту 21 розділу VI "Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями" затверджено наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380, зняття військовослужбовців з обліку проводяться у разі поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею у відповідному населеному пункті, а також відповідно до статті 40 Житлового Кодексу України громадяни знімаються з обліку у випадку поліпшення житлових умов, в наслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Позивач вважає таке рішення протиправним, тому звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону.
Частиною першою ст.12 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.37 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов та залишили роботу на підприємствах, в установах та організаціях у зв'язку з виходом на пенсію беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.
Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов згідно зі ст.38 ЖК УРСР встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Відповідно до ч.1 ст.40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно зі ст.40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
Пунктом 14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачене право учасників бойових дій на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (далі - Порядок), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Згідно п. 22 Порядку, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
У відповідності до п.24 Порядку, військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Згідно до пункту 32 Порядку черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
Зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (далі - військовослужбовці), та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов (далі - члени їх сімей) встановлює Інструкція з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, що затверджена наказом Міністерства оборони України 31 липня 2018 року № 380 (далі -Інструкція).
Житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини, п.1 розділу 2 Інстукції).
Основними завданнями житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій) є: перевірка житлових умов військовослужбовців та членів їх сімей; прийняття рішення з житлових питань, у тому числі із розгляду відповідних рапортів (заяв) військовослужбовців та членів їх сімей з житлових питань; ведення обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями (службовою житловою площею); ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; розгляд заяв, скарг та пропозицій, що виникли під час роботи житлових комісій військових частин, та прийом громадян з житлових питань; видача документів, які створюються житловими комісіями військових частин під час виконання вимог цієї Інструкції; ведення оперативного обліку службових житлових приміщень (п.5 розділу 2 Інструкції).
Житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо: взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею).
Відповідно до п.4-6 Розділу 6 Інструкції для зарахування на облік військовослужбовець подає командиру військової частини рапорт, який реєструється у службі діловодства військової частини.
Після проведення перевірки житлових умов військовослужбовця житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) на найближчому засіданні, але не пізніше ніж через місяць з дати реєстрації відповідного рапорту військовослужбовця, розглядає питання щодо зарахування військовослужбовця на облік.
На засіданні житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) має право бути присутнім військовослужбовець та члени його сім'ї, щодо яких приймається рішення.
За результатами розгляду житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) приймає рішення про зарахування військовослужбовця та членів його сім'ї на облік або відмовляє у зарахуванні на облік із зазначенням обґрунтування такої відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Згідно п.13 Розділу 6 Інструкції у разі зміни у військовослужбовця складу сім'ї, набуття права на отримання житла в першочерговому чи позачерговому порядку, поліпшення житлових умов тощо військовослужбовець доповідає про це командиру військової частини письмовим рапортом та надає копії відповідних документів.
Житлова комісія військової частини (об'єднаної житлової комісії) розглядає надані документи та приймає рішення про внесення змін до облікової справи.
Житлові комісії військових частин (об'єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах.
За результатами інвентаризації щороку до 15 січня списки військовослужбовців та членів їх сімей, які перебувають на обліку військової частини, направляються до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Списки військовослужбовців, які перебувають на обліку, а також військовослужбовців, які не пройшли щорічну перереєстрацію та виключені з обліку, розміщуються у загальнодоступному місці військової частини для загального ознайомлення протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення житловою комісією військової частини (об'єднаної житлової комісії).
Військовослужбовці та члени їх сімей, виключені з обліку, мають право повторно протягом року подати командиру військової частини рапорт та документи, визначені Порядком забезпечення житловими приміщеннями, для зарахування на облік в порядку, визначеному цією Інструкцією, із збереженням попереднього часу перебування на обліку. (п.16)
Пунктом 30 Порядку №1081 передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 21 Інструкції визначено, що зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
В контексті наведеного суд відмічає, що підставою для зняття військовослужбовця з обліку є, зокрема, поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті внаслідок чого відпала потреба в наданні житла. Прийняття рішення про зняття з обліку належить до повноважень житлової комісії , яка вирішує дане питання на засіданні комісії.
Судом встановлено, що протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 23.04.2021 № 4, затвердженим наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 30.04.2021 №473 виключено з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 складом сім'ї 3 особи (він, син, донька).
Пунктом 1.6 наказу від 30.04.2021 "Про затвердження рішення житлової комісії військової частини Внести зміни до квартирного обліку підполковника ОСОБА_1 на підставі рапорту вхідний №505 від 01.02.2021 виключити з квартирного обліку дружину ОСОБА_2 у зв'язку з розлученням. Виключити з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 складом сім'ї 3 особи (він, син, донька) відповідно до пункту 21 розділу VI "Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями" Затверджено Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380, зняття військовослужбовців з обліку проводяться у разі поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею у відповідному населеному пункті, а також відповідно до статті 40 Житлового Кодексу України громадяни знімаються з обліку у випадку поліпшення житлових умов в наслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Підставою для зняття з обліку зазначено, що відповідно до пункту 21 розділу VI "Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями" затверджено наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380, зняття військовослужбовців з обліку проводяться у разі поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею у відповідному населеному пункті, а також відповідно до статті 40 Житлового Кодексу України громадяни знімаються з обліку у випадку поліпшення житлових умов в наслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Житловою комісією військової частини НОМЕР_1 встановлено, що з 16.10.2018 за дружиною позивача - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири рахується право власності на трьох кімнатну квартиру житловою площею 38,10 кв.м, загальною площею 64,38, яка вважається придбаною під час шлюбу, та належало дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Шлюб було розірвано рішенням Богунського районного суду м. Житомир № 295/14468/20 від 29.12.2020. ОСОБА_1 в період з 2018 року по 2021 рік не надавалися відомості щодо набуття подружжям на підставі договору купівлі - продажу 3-х кімнатної квартири.
Вважаючи неправомірним зняття його з квартирного обліку, позивач посилається на те, що йому не було відомо про придбання дружиною квартири під час шлюбу. Більш того, він з дружиною не проживає, розлучений, а діти залишилися проживати з ним у гуртожитку.
Суд такі доводи оцінює критично, з огляду на таке.
Позивача та членів його сім'ї складом 4 особи (двоє дітей та дружина) зараховано на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 з 23.12.2019 в першочергову чергу.
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 28.12.2020 у справі №295/14468/20 розірвано шлюб між позивачем та дружиною громадянкою України ОСОБА_2 , який зареєстровано Житомирським міським відділом РАЦС від 10.07.1993 у, актовий запис №1166. Вказане рішення набрало законної сили 28.01.2021.
При цьому, як було встановлено комісією, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності та нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта з 16.10.2018 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири рахується право власності на трикімнатну квартиру житловою площею 38,10 кв.м, загальною площею 64,38 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Частиною 2 ст.114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Зазначене свідчить про те, що квартира придбана дружиною позивача під час офіційно зареєстрованого шлюбу.
Статтею 60 Сімейного кодексу України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст.65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Відповідно до ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Частиною1 ст.182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Отже, при укладенні будь-якого договору, що потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, до якого відноситься і договір купівлі продажу нерухомості, у період перебування у шлюбі одним із подружжя, в обов"язковому випадку необхідна згода на укладення такого договору другого з подружжя, яка має бути також нотаріально посвідчена.
Відтак, суд критично оцінює доводи позивача щодо того, що йому не було відомо про придбання квартири його дружиною у період перебування у шлюбі, оскільки його згода на придбання квартири його дружиною була обов"язковою, тому він не міг про це не знати.
Згідно п.13 Розділу 6 Інструкції у разі зміни у військовослужбовця складу сім'ї, набуття права на отримання житла в першочерговому чи позачерговому порядку, поліпшення житлових умов тощо військовослужбовець доповідає про це командиру військової частини письмовим рапортом та надає копії відповідних документів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, в порушення зазначених норм. позивач в період 2018-2021 років не виконав свого обов"язку та не повідомив військову частину про поліпшення житлових умов.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у відповідача були всі наявні підстави для зняття позивача та членів сім"ї з квартирного обліку, з огляду на що рішення житлової комісії військової частини оформлене протоколом від 23.04.2021 № 4 та пункт 1.6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2021 № 473 в частині зняття його та дітей з обліку є правомірним.
При цьому, прийняття відповідачем спірного рішення після розірвання шлюбу позивачем, не спростовує висновку про поліпшення житлових умов позивача під час перебування на квартирному обліку, а відтак і наявність підстав для зняття його з такого обліку.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підставами для визнання протиправними дій чи скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який вчинив ці дії чи прийняв рішення.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши доводи відповідача та надані ним докази, суд вважає, що ним як суб"єктом владних повноважень доведено суду правомірність прийняття спірного рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов необґрунтований, тому відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос