Справа № 168/282/21 Провадження №33/802/130/22 Головуючий у 1 інстанції:Назарук О. В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.
07 лютого 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю секретаря Ковалько О.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (в режимі відеоконференцзв'язку), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Старовижівського районного суду Волинської області від 18 серпня 2021 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 09.04.2021 року о 10 год 38 хв на автодорозі сполученням смт.Стара Вижівка - с.Борзова керував автомобілем марки «Ауді 100», державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку в присутності свідка за допомогою приладу "Драгер Алкотест 6810", результат 0,40 проміле, чим порушив вимоги, передбачені п.2.9 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в ній належних та допустимих доказів, які доводили наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права. Порушено судом його право на захист, оскільки не був присутнім на судовому розгляді через проходження строкової служби з 14.04.2021 в військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Твердження суду про належне повідомлення його про розгляд справи є хибним, спростовується вищенаведеними доказами, був позбавлений права на справедливий суд. Зазначає, прилад «Драгер Алкотест 6810», яким було проведено огляд на стан сп'яніння є неналежним доказом, оскільки не пройшов відповідну сертифікацію, оскільки останнє калібрування приладу було проведено із пропуском встановленого строку. Матеріали справи не містять доказів про відсторонення його від керування транспортним засобом та надання керування іншій особі.
Також в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки про її наявність дізнався 29.12.2021, апеляційну скаргу подав до суду 06.01.2022. В судовому засіданні на розгляді справи не був присутній. Вважає причини пропуску строку поважними.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши думку ОСОБА_1 , який просив поновити пропущений строк та задовольнити вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Доводи ОСОБА_1 про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у зв'язку з наявністю поважних причин його пропуску, є обґрунтованими. В матеріалах адміністративної справи міститься копія військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 14.04.2021 про направлення 16.04.2021 до військової частини для проходження служби (а.с.46). А тому строк на оскарження постанови місцевого суду, виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, слід поновити та прийняти до розгляду апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР №18 №484564 від 09.04.2021 (а.с.3), з порушенням ОСОБА_1 погодився, дав пояснення про вживання напередодні ввечері алкоголю; роздруківкою приладу Драгер Алкотест №6810", результат якого становить 0,40 проміле (а.с.7); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатами якого погодився ОСОБА_1 , підписавши його (а.с.8); відео з боді-камери поліцейського, яким підтверджено огляд ОСОБА_1 на місці події в присутності свідка ОСОБА_2 за допомогою приладу "Драгер Алкотест" на вміст алкоголю та позитивний результат 0,40 проміле (DVD-R диск а.с.9).
Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування судового рішення та порушення його права на захист, у зв'язку з розглядом справи за відсутності ОСОБА_1 .. Правопорушнику було відомо про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з яким особисто ознайомився та підписав його. Апеляційний суд розцінює пасивну процесуальну поведінку особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді першої інстанції.
Так, на домашню адресу ОСОБА_1 неодноразово надсилались повідомлення про розгляд справи місцевим судом, а також 02.07.2021 повідомлено через судове оголошення про виклик правопорушника до суду на 13:30 21.07.2021 (а.с.19). Місцевим судом вживалися всі необхідні та достатні заходи для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині неповідомлення його місцевим судом про час і місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційний суд не вбачає порушення права на захист першого при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення.
Голослівними є посилання апелянта про визнання неналежним доказом результату приладу "Драгер Алкотест 6810", строк дії якого вийшов два роки тому, спростовується роздруківкою приладу «Драгер Алкотест №6810» про те, що прилад пройшов останнє калібрування 22.05.2020 року, тобто сертифікат даного приладу чинний до 22.05.2021 року.
Також не знаходять свого підтвердження посилання апеляційної скарги на відсутність доказів про відсторонення його від керування транспортним засобом та надання права керування іншій особі, як на підставу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення, оскільки це порушення не є таким, яке могло б перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та не впливають на висновок про наявність стану алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Інших доводів щодо оспорювання фактичних обставин справи та незаконності судового рішення, апелянтом не наведено.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, дослідивши всі зібрані у справі докази, дав їм належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене відповідно до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, даних про особу порушника, які зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення, ступеня винуватості.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення місцевим судом норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 294, 295 КУпАП,
Поновити строк ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Старовижівського районного суду Волинської області від 18.08.2021.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Старовижівського районного суду Волинської області від 18.08.2021 щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, що якої її винесено.
Суддя Волинського
апеляційного суду П.П. Борсук