Справа № 761/39150/21
Провадження № 1-кс/761/193/2022
07 лютого 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
власника майна ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури-прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021110000000690, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури-прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021110000000690, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що за процесуального керівництва прокурорів Київської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021110000000690, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Як убачається із матеріалів клопотання, підставою для накладення арешту на транспортний засібу кримінальному проваджені №12021110000000690, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2021, прокурор зазначає проведення експертиз, збереження речового доказу, забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні володілець майна та її захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, просив розгляд клопотання проводити у його відсутність.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників судового процесу, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.
Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясуватиправову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора, та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правовупідставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, згідно ч. 1 ст. 37 КПК України, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Згідно ч. 6 ст. 132 КПК України до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Так, з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, доданого до матеріалів клопотання, не вбачається, що прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні №12021110000000690, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2021.
Слідчий суддя приймає до уваги висновки постанови Верховного суду України від 22 лютого 2021 року (справа №754/7061/15) та від 03.03.2021 року (справа №522/11807/18), у яких зазначено, що рішення про призначення (визначення) прокурора (слідчого), який здійснюватиме повноваження прокурора (слідчого) у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів (групи слідчих), які здійснюватимуть повноваження прокурорів (слідчих) у конкретному кримінальному провадженні, обов'язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК України вимогам процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, бути підписана службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах кримінального провадженняя або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (слідчого), який не мав на те законних повноважень.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не може замінити таку постанову, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.
У цьому ж судовому рішенні ВС указав, що згідно з Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (далі - Положення), Реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Відповідно до п. 1 глави 2 Положення до Реєстру вносяться відомості, у тому числі, про прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво. Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (п. 2 глави 4 Положення).
Згідно витягу з реєстру, котрий є документом актуальних даних у провадженні, прокурор який погодив клопотання до групи прокурорів не входить, відповідно є дійсним факт, що останній не підтвердив свої повноваження, що прямо не кореспондується з нормами ст. 171 КПК, яка указує, що певне клопотання у конкретному провадженні має право подати саме прокурор, який входить до групи прокурорів саме в такому провадженні.
Як вбачається з матеріалів клопотання вказані документи, а саме постанови, якими визначено прокурора або групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у даному кримінальному провадженні, в матеріалах клопотання відсутні.
За таких обставин, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що відсутність в матеріалах клопотання постанови, що підтверджує повноваження прокурора (прокурорів) у конкретному кримінальному провадженні, є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора, процесуальний статус якого не підтверджено.
При цьому, слідчий суддя приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що станом на момент подачі зазначеного клопотання ОСОБА_3 не мала процесуального статусу підозрюваної, а відтак ініціатор клопотання безпідставно визначив правову підставу для подачі клопотання про арешт майна як то забезпечення відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Крім того, зважаючи на наявну у матеріалах справи копію постанови Старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 про відмову у задоволенні клопотання від 31.01.2022, вбачається, що на сьогодні проведено всі необхідні судові експертизи, проведено слідчий експеримент та підозрювану ОСОБА_3 повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження №12021110000000690.
Вказані вище в сукупності обставини, дають підстави для висновку про відсутність правових підстав для накладення арешту на ініційоване у клопотанні прокурора майно, як окремої підстави для задоволення такого клопотання прокурора.
Керуючись статтями 2, 7, 98, 131, 132, 170-173, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури-прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021110000000690, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1