Справа № 761/3656/22
Провадження № 2/761/7682/2022
04 лютого 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Президент України Зеленський Володимир Олександрович про визнання неправомірною бездіяльність,-
У лютому 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва позовна заява ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Президент України Зеленський Володимир Олександрович про визнання неправомірною бездіяльність.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 лютого 2022 року матеріали справи було передано на розгляду судді Фроловій І.В.
Вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходжу до висновку про те, що у відкритті провадження за вказаним позовом у порядку цивільного судочинства має бути відмовлено, з підстав відсутності у цьому спорі юрисдикції місцевого загального суду, оскільки зазначене питання має вирішуватись за правилами адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неналежного виконання протягом восьми років реальних дій для захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України та забезпечення ефективної процедури ліквідації неплатоспроможних банків.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
За змістом п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч.1 ст.19 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, і цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
За змістом ст. 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об?єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього, Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч. 2 ст. 4 зазначеного Закону, серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону.
Крім того, відповідно до ст. 6 Закону, Фонд наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що Фонд безпосередньо, після запровадження тимчасової адміністрації в банку, фактично набуває всіх повноваження органів управління та контролю банку та діє, в тому числі, як представник останнього, зокрема в договірних правовідносинах з клієнтами банку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018р. у справі № 820/11591/15 (провадження № 11-239апп18), від 24 квітня 2018 року у справі № 755/1700/16-ц (провадження №14-89цс18), від 08 червня 2018 року у справі № 757/2216/15 (провадження №14-107цс18).
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо неналежного виконання дій для захисту прав і законних інтересів вкладників банків.
Такий спір пов'язаний із виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати суми гарантованого відшкодування та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання такої виплати, тому є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019р. у справі № 761/10730/18 (провадження № 14-116цс19), та постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 05 вересня 2019р. у справі №761/111256/17 (провадження №61-31354сво18).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
За змістом ст. 186 ЦПК України, до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Президент України Зеленський Володимир Олександрович про визнання неправомірною бездіяльність, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 186, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у відкриті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Президент України Зеленський Володимир Олександрович про визнання неправомірною бездіяльність.
Роз'яснити ОСОБА_1 що з вищезазначеними вимогами необхідно звертатись в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: