СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3901/21
пр. № 1-кп/759/401/22
07 лютого 2022 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021100080000063 від 12.01.2021р., відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ульянівка, Дніпропетровської обл., громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:
- 26.01.2017 Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;
- 25.04.2019 Київським апеляційним судом за ч. 3 ст.15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.289, ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185; ч.2 ст.345; ч.2 ст.309; ч.1 ст.263 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_7 ,
інші учасники: потерпілі - ОСОБА_8 , представник потерпілого ТОВ «КАН ІНДАСТРІ» - ОСОБА_9 ,
13.01.2021, близько 20.00 год. ОСОБА_8 , який перебуває на посаді поліцейського Святошинського РВ УПО у м. Києві, разом із поліцейським Святошинського РВ УПО у м. Києві ОСОБА_10 та молодшим інспектором Святошинського РВ УПО у м. Києві ОСОБА_11 в складі екіпажу ДОТ 473, заступили на чергування по охороні публічного порядку Святошинського району міста Києва. Цього ж дня, близько 22.10 год., останні, перебуваючи неподалік будинку № 3-Б, який розташований по вул.Олевській в місті Києві, помітили автомобіль білого кольору, марки «Сітроен», реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій якого лежав головою на кермі. З метою перевірки даного водія, ОСОБА_8 , перебуваючи у форменому одязі, підійшов до водійських дверцят вказаного автомобіля та постукав у вікно. В свою чергу водій вказаного автомобіля ОСОБА_12 прокинувся, завів двигун автомобіля та почав рух, однак в подальшому не впорався з керуванням та зупинився. Після чого, ОСОБА_8 підбіг до вищевказаного автомобіля та підійшов до водійських дверей автомобіля. Після цього, ОСОБА_12 , розуміючи що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, який виконує свої службові обов'язки, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, кулаком своєї руки наніс один удар в область обличчя ОСОБА_8 , чим заподіяв останньому садно - в щічно-вилицевій ділянці зліва, що відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Крім цього, у невстановлений день та час ОСОБА_12 , перебуваючи у гаражному кооперативі за адресою: АДРЕСА_3 , на підлозі знайшов два паперових згортки із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, чим незаконно придбав її. Незаконно придбану психотропну речовину - амфетамін, ОСОБА_12 помістив кишені куртки в яку був одягнений, чим розпочав незаконно зберігати для подальшого власного вживання. 14.01.2021 року, приблизно о 01.32 год., перебуваючи за адресою: м.Київ, вул. Олевська, 3-Б, в ході затримання ОСОБА_13 в порядку ст. 208 КПК України, у останнього було вилучено: два паперових згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну в речовинах складає 5, 476 г та є великим розміром.
Крім цього, 14.01.2021, близько 01.32год. за адресою: м. Київ, вул. Олевська, 3-Б, в ході затримання ОСОБА_13 в порядку ст. 208 КПК України, було проведено особистий обшук останнього, в ході якого, поруч з ним на земній поверхні було виявлено та вилучено уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, що відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів, «уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2» «споряджений вибуховою речовиною корпус ручної осколкової гранати Ф-1 », які при конструктивному поєднанні в єдину конструкцію, будуть утворювати ручну осколкову гранату Ф-1, яка належить до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів та придатна до вибуху.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345; ч.2 ст.309; ч.1 ст.263 КК України за наведених вище обставин не визнав та суду показав, що працював не офіційно у своїх знайомих у гаражі, що знаходиться на Академмістечку, вул.Малинська, займався ремонтом автомобілів. Туди приїжджав кожного дня, працював приблизно вже рік. Зранку прийшов в гараж, де розпочали ремонт нового автомобіля. Після роботи у гаражі на підлозі знайшов згорток, який забрав собі та поклав у свою куртку. Приблизно о 20 - 21 год. 13.01.2021р. сів в автомобіль «Сітроен», який був на ремонті, а у нього були ключі та йому дозволялось керувати ним. Від'їхав, щоб залишити в іншому гаражі. Припаркувавши авто, ще залишився в автомобілі чекати знайомого, але в автомобілі заснув. Алкоголь, наркотики не вживав. Прокинувся від того, що хтось світив йому в обличчя ліхтариком та стукав у вікно. Двері автомобіля були зачинені, він самостійно заблокував перед тим як заснути. Він, не розібравшись та злякавшись, автоматично завів двигун та поїхав. Чи його переслідували не бачив, проблискових маячків не бачив, сирени не чув. Потім не зорієнтувавшись на місцевості, а також щоб не пошкодити автомобіль, зупинився. Двері автомобіля відімкнулись, і до нього підбіг чоловік, який відчинив двері, силою дістав його з автомобіля та вдарив. У відповідь він почав відмахуватись рукою. Вже потім цей чоловік викрикнув, що він з поліції. Він зупинився та його було затримано. Патрульний автомобіль приїхав пізніше і лише тоді він впевнився, що це дійсно були працівники поліції. Навмисно нанести удар не хотів, лише відмахувався, відштовхував. Поліцейські поводили себе досить грубо.
Пізніше, вже коли йому одягнули наручники, хтось сказав, що поряд з ним лежить граната. Також знайшли і той пакетик, який він підібрав. Після цього була викликана СОГ, яка почала оформлювати всі події. Звідки з'явилась граната пояснити не може, оскільки йому вона не належить. Гранату бачив, вже коли її йому принесли працівник поліції.
З приводу обшуку автомобіля, може пояснити, що СОГ мала вільний доступ до автомобіля. Потім вже приїхав слідчий, який проводив слідчі дії. Пам'ятає, що в автомобілі знайшли стакан, який він знайшов між гаражами. Стакан не відкривав, що в ньому знаходиться не знав. На відео сказав, що там знаходиться, оскільки перед тим слідчий відкривав його і показував.
Судом також безпосередньо допитаний потерпілий та наступні свідки.
Так, потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що точну дату не пам'ятає, приблизно 13-14 січня 2021р., о 22-24 год., під час патрулювання та охорони громадського порядку у складі групи разом із ОСОБА_14 та ОСОБА_15 на вул.Олевській виявили підозрілий автомобіль за кермом якого сидів чоловік, на перший погляд, без свідомості. Разом з напарником обійшли автомобіль, постукали у вікно. Після чого чоловік поворушився, вдарився об кермо і посигналив. Він же в свою чергу посвітив ліхтариком, щоб було зрозуміло, що він є працівником поліції. Побачивши його, ОСОБА_16 завів двигун і поїхав. Вони розпочали переслідування автомобіля, з увімкненими проблисковими маячками, також звуковими сигналами. Автомобіль ОСОБА_16 направився у лісосмугу. Через деякий час службовий автомобіль вже не мав змоги рухатись далі, а мікроавтобус продовжував їхати, тому він вирішив переслідувати його пішки. При цьому ОСОБА_15 теж побіг, намагаючись перехопити автомобіль. Приблизно через 150 м. мікроавтобус зупинився, ОСОБА_16 відчинив двері та викидав якісь речі. Він крикнув: «Стій, поліція!» та підбіг до обвинуваченого, який сидів в автомобілі, але повернувся та вдарив його один раз кулаком в обличчя. Після цього ОСОБА_16 було затримано та біля обвинуваченого на землі виявили гранату. У руках обвинуваченого гранату не бачив. Викликали СОГ та вибухотехніків.
Він був одягнутий у формений одяг, з жетоном, погонами та шевронами. Автомобільний відеореєстратор був увімкнений, бодікамеру через те, що події відбувались дуже швидко, увімкнути не встиг.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що о 20.00год. 13.01.2021р. заступив на службу, разом із ОСОБА_17 та ОСОБА_14 . Патрулюючи біля гаражів га вул.Олевській, помітили автомобіль, в якому на кермі спав або був без свідомості чоловік. На стук у вікно останній не реагував. Постойко був біля водійських дверей, а він з іншої сторони. Через декілька хвилин чоловік прийшов до тями. Постойко відрекомендувався, повідомивши, що він працівник поліції. Чоловік же у відповідь завів двигун та почав тікати, повернувши у лісосмугу. Під час погоні автомобіль з поля зору не випускали. Далі поліцейський автомобіль рухатись не міг, тому вони продовжили його наздоганяти пішки. Постойко побіг за мікроавтобусом, а він на переріз. Водій на мікроавтобусі застряг на невеликих деревах і зупинився. Коли він наблизився до місця зупинки, то побачив, що водій щось викидає через вікно, а ОСОБА_17 намагався його витягнути з авто. Водій вдарив ОСОБА_17 рукою в обличчя. Вже вдвох вони затримали ОСОБА_16 . Коли одягали наручники, то у обвинуваченого випала граната з одягу. На запитання що це, останній відповів, що це його і він знайшов її у гаражах. Під час патрулювання він та його колеги були одягнені у формений одяг, а також патрулювання здійснювалось на службовому авто з відповідними позначками. Після виявлення гранати була викликана слідча група і вибухотехніки. Під час подій нагрудна камера увімкнена не була, працював лише відео реєстратор у автомобілі.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що працює водієм у групі швидкого реагування ОСОБА_18 . Точну дату не пам'ятає, заступив на чергування та проводив патрулювання у районі Академмістечка. Заїхали у гаражний кооператив де помітили автомобіль зі спущеним колесом. Водій лежав на кермі, та як здавалось був у непритомному стані, оскільки він був блідий, а лобове скло не тоноване. Його колеги ОСОБА_17 та ОСОБА_15 підійшли до автомобіля, постукали у вікно. Територія біля автомобіля не була освітлена. Коли колеги стукали у вікно, вони представлялись, що є працівниками поліції. Водій різко підняв голову, завів двигун та поїхав. Зробив круг навколо парку та поїхав через кущі у парк. На автомобілі вони почали переслідування, однак через кущі не змогли їхати і ОСОБА_17 та ОСОБА_15 побігли за автомобілем, а він поїхав на переріз. Через деякий час автомобіль ОСОБА_16 заїхав на кущ та припинив рух. Коли він під'їхав, то вже бачив як ОСОБА_17 одягав на водія наручники. Тоді ж поряд помітили гранату, яка випала у ОСОБА_16 з карману. Вони взяли її та віднесли далі у коріння дерева, щоб у разі здетонування вона нанесла менше шкоди.
На патрулюванні перебували у формі. Водій відразу піднявся та поїхав, не намагався спілкуватись. Коди наздоганяли автомобіль, були включені проблискові маячки, а також звукові сигнали, тобто особа повинна була б зрозуміти, що його переслідує поліція. Момент нанесення ОСОБА_16 удару ОСОБА_17 не бачив. Вже після затримання були викликані вибухотехніки, потім СОГ. Наркотичні речовини були виявлені СОГ.
Також судом безпосередньо досліджені наступні письмові докази:
- протокол обшуку від 14.01.2021р., відповідно до якого було проведено невідкладний обшук автомобіля «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 в ході якого було виявлено та вилучено шість поліетиленових пакетів з залишками порошкоподібної речовини, а також сам автомобіль (а.с.77-81, а.с.82 - диск з відеозаписом, том 1);
- висновок експерта №СЕ-19/111-21/1720-МРВ від 25.01.2021р., відповідно до якого надані на дослідження нашарування містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса амфетаміну в речовинах складає 0, 002г, 0,001 г, 0,006 г, 0,003 г, 0,001 г, 0,001 г, загальною масою 0,014г. (а.с.100-103, том 1);
- висновок експерта №СЕ-19/111-21/1698-МРВ від 21.01.2021р., відповідно до якого надані на дослідження порошкоподібні речовини містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса амфетаміну в речовинах складає 5,476 г (а.с.95-99, том 1);
- висновок експерта №СЕ-19/111-21/1710-ВТХ від 05.02.2021р., відповідно до якого надані на дослідження предмети є промислово виготовленими: уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ-2; спорядженим вибуховою речовиною корпусом ручної осколкової гранати Ф-1. Надані на дослідження предмети: уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2 відноситься до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів; корпус ручної осколкової гранати Ф-1 не відноситься до вибухових пристроїв та бойових припасів, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини. При конструктивному поєднанні наданих на дослідження уніфікованого запалу дистанційної дії УЗРГМ-2 з наданим на дослідження корпусом ручної осколкової гранати Ф-1, в єдину конструкцію, що передбачено їх конструктивними особливостями, вони будуть утворювати ручну осколкову гранату Ф-1, яка належить до вибухових пристроїв промислового виготовлення та бойових припасів придатна до вибуху (а.с.106-115, 129 том 1);
- акт перевірки на наявність вибухових матеріалів від 14.01.2021р., відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено та оглянуто предмет конструктивно схожий на гранату Ф-1. Вказаний предмет відповідно до акту знешкодження вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 14.01.2021р. був знешкоджений (а.с. 116, 117 том 1);
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.01.2021р. від ОСОБА_8 про те, що 13.01.2021р. приблизно о 22.15год. по вул.Олевській, 7 в м.Києві під час виконання службових обов'язків, ОСОБА_3 наніс йому кілька ударів в обличчя (а.с.131, том 1);
- протокол проведення слідчого експерименту від 14.01.2021р., відповідно до якого свідок ОСОБА_10 розповів про обставини, що відбулись 13.01.2021р. приблизно о 22.45год, коли ОСОБА_3 наніс удари працівнику поліції (а.с.133-137, том 1);
- протокол проведення слідчого експерименту від 14.01.2021р., під час якого потерпілий ОСОБА_8 розповів про обставини нанесення йому ОСОБА_3 ударів (а.с.138-142, а.с.143 - диск з відеозаписом);
- копія витягу книги нарядів за період з 01.01.2021р. по 01.02.2021р.(а.с. 144-147, том 1);
- особливі обов'язки наряду реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.148-149, лм 1);
- обов'язки наряду реагування Святошинського РВ УПО в м.Києві маршруту №473 (а.с.150-152, том 1);
- функціональні обов'язки поліцейського роти реагування (а.с.153-154, том 1);
- витяги з наказу начальника УПО в м.Києві про призначення ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до взводу №3 роти реагування Святошинського РВ (а.с. 155, 156, 157, том №1);
- довідка КНП «КМКЛ №7» травмпункту №548 видана ОСОБА_8 від 14.01.2021р. (а.с.158, том №1);
- висновок експерта №042/1-44-2021 від 18.01.2021р., відповідно до якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_8 виявлено: садно - в щічно-вилицевій ділянці зліва. Вказане ушкодження спричинене тупим предметом, могло утворитись 13.01.2021р., внаслідок одноразової травматичної дії та відноситься до легких тілесних ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.с.159-161, том 1).
Таким чином, розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, проаналізувавши всі наявні в матеріалах кримінального провадження дані, які на думку сторони обвинувачення та сторони захисту є доказами, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого та прокурора.
У відповідності до ст.22 КПК України одна із засад кримінального провадження - змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.
Суд, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, враховує, що підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом. Забезпечення доведеності вини є одним з основних конституційних принципів основ судочинства (п.3 ч.3 ст.129 Конституції України, п.10 ч.1 ст.7, ст.17 КПК України).
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 13.01.2021р. приблизно 22.15год. внаслідок переслідування автомобіля обвинуваченого працівниками поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_3 був затриманий. Під час затримання ОСОБА_3 наніс удар працівнику поліції ОСОБА_8 , внаслідок чого останньому були заподіяні легкі тілесні ушкодження. Версію обвинуваченого про те, що він не розумів, що його переслідують працівники поліції, що саме працівник поліції його затримує, а також те, що він не мав умислу на заподіяння тілесних ушкоджень, а тільки відмахувався від дій чоловіка, який його витягував з автомобіля, суд вважає неспроможною, оскільки ОСОБА_3 міг та повинен був розуміти, що перед ним знаходиться працівник поліції, враховуючи формений одяг поліцейського, тривале переслідування службовим автомобілем. Ознак в діях обвинуваченого необхідної оборони судом не встановлено, а тому суд розцінює його показання, як спосіб захисту, обраний ним з метою уникнення відповідальності за скоєне. Ті обставини, що працівниками поліції не було застосовано відеофіксацію, висновки суду не спростовує.
Таким чином суд кладе в основу вироку показання в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколи проведення слідчих дій за їх участі, а також висновок судово-медичної експертизи, які вважає належними, допустимими та такими, що мають значення у даному кримінальному провадженні та вважає доведеним, що ОСОБА_3 умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу легке тілесне ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Також суд, розглянувши справу у межах пред'явленого обвинувачення, згідно обвинувального акту, вважає доведеним, що ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину у великих розмірах. Ці обставини підтверджуються сукупністю зібраних доказів, в тому числі і показаннями в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_3 , який не оспорював того факту, що дану речовину він знайшов, зберігав при собі, а в подальшому її було вилученого працівниками поліції при затриманні в порядку ст.208 КПК України.
Приймаючи до уваги, що межами обвинувачення не охоплюється вилучення шести поліетиленових пакета із залишками порошкоподібної речовини, суд не приймає до уваги та визнає неналежними доказами протокол обшуку від 14.01.2021, яким такі речовини вилучені (том 1 а.с.77-82 83-84, 85-86), а також висновок експертизи №СЕ-19/111-21/1720-МРВ ( том 1 а.с.99-104).
Суд вважає доведеним також і обвинувачення в частині зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу та причетність до цього обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки запал та корпус гранати вилучені під час затримання ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України, заперечень щодо того, що ці речі йому не належать обвинувачений не вказував, а потерпілий та свідки підтвердили, що складові частини гранати були виявлені біля ОСОБА_3 . Заперечення обвинуваченого про те, що граната йому не належить та його показання в цій частині, суд вважає недоведеними та оцінює критично, оскільки зазначені обвинуваченим обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та розцінює, як спосіб захисту, обраний ним з метою уникнення відповідальності за скоєне, а його захисна версія про не причетність до злочину жодним доказом не підтверджена, як і не встановлена в судовому засіданні.
Відтак, вищезазначені докази в їх сукупності суд визнає належними та допустимими і кладе їх в основу обвинувального вироку і, виходячи із позиції ЄСПЛ, визнає їх досить переконливими, щоб на підставі їх розумної оцінки визнати ОСОБА_3 причетним до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.2 ст.309, ч.1 ст.263 КК України за вищевстановленими судом обставинами.
ОСОБА_3 пред'явлене обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті та підтримано прокурором в суді, у тому, що він, 12.01.2021 року приблизно о 05.30 год. знаходився на території Святошинського району міста Києва, не маючи постійного джерела доходів, з метою покращення свого матеріального становища, маючи відповідний досвід, вирішив повторно вчинити злочин, пов'язаний із заволодінням чужого майна шляхом обману.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на повторне заволодіння чужим майном шляхом проникнення до іншого приміщення, ОСОБА_3 , перебуваючи поряд із кіоском (МАФом), за адресою: м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 87, що належить ТОВ «КАН ІНДАСТРІ», переконавшись, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, шляхом віджиму металопластикового вікна, проник до кіоску звідки таємно викрав: планшет марки «Lenovo Tab М8 HD 2/32 LTE Iron Grey» вартістю 4 499 грн.; USB-хаб STLab 10 портів с БП 4А/6В вартістю 530 грн.; маршрутизатор Asus RT-AC51U вартістю 1 099 грн.; клавіатуру проводну Logitech К120 USB RUS OEM вартістю 259 грн.; грошову скриню вартістю 1 500 грн., а всього загальна сума спричиненої матеріальної шкоди становить 7 887 грн. Після чого маючи змогу розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд з місця вчинення злочину зник.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до іншого володіння, вчинене повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав та суду показав, що після затримання він разом з працівниками поліції поїхали до гаража, де він працював, оскільки там мали намір виявити планшет. При обшуку був присутній власник, клієнт і ще один чоловік. Потім слідчий знову розповів, що потрібно буде сказати, і вже на горі під час відеозйомки був відшуканий планшет. Слідчий наполягав, щоб він визнав, що вчинив крадіжку. Ще в лісі, після затримання, слідчий йому погрожував та бив, працівники поліції це бачили. Поняті при цьому присутні не були.
З приводу епізоду з викраденням планшету, сказати нічого не може, оскільки до цього не причетний. Планшет дійсно бачив в гаражі, він був розбитий. 12.01.2021р. був на роботі, а вночі також був на роботі. Звідки з'явився планшет не знає. Доступ до другого поверху мають і клієнти і працівники. Проживав у с.Святопетрівське Київської обл. Працював у гаражі власником якого був ОСОБА_19 . З приводу неправомірних дій працівників поліції нікуди не звертався, оскільки вважав, що це ні на що не вплине.
Представник потерпілого ТОВ «КАН ІНДАСТРІ» ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що 12.01.2021р. отримала повідомлення від компанії «Шериф» про пограбування кіоску, який орендує «Кан індастрі». Було з'ясовано, що до приміщення кіоску потрапили через вікно, яке зламали. Викрадено було планшет, USB-хаб, маршрутизатор, клавіатура, грошова скриня. У кіоску велось відеоспостереження, на якому зафіксовано момент крадіжки.
Сторона обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення посилалась на наступні докази, які безпосередньо досліджені судом.
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.01.2021р., відповідно до якого ОСОБА_20 повідомила, що 12.01.2021р. приблизно о 05.20 год. за адресою бул.Вернадського, 87, невідома особа проникла до кіоску та викрала ящик для збереження грошових коштів, планшет «Леново» без сім картки (а.с.45, том 1);
- довідка ТОВ «КАН ІНДАСТРІ» про те, що 12.01.2021р. з кіоску за адресою бул.Вернадського, 87, невідома особи викрала устаткування, яке належить товариству, а саме: планшет марки «Lenovo Tab М8 HD 2/32 LTE Iron Grey» вартістю 4 499 грн.; USB-хаб STLab 10 портів с БП 4А/6В вартістю 530 грн.; маршрутизатор Asus RT-AC51U вартістю 1099 грн.; клавіатуру проводну Logitech К120 USB RUS OEM вартістю 259 грн.; грошову скриню вартістю 1500 грн., а всього майна на загальну суму 7 887грн.(а.с.46, том 1);
- протокол огляду місця події від 12.01.2021р., відповідно до якого було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення - приміщення МАФу «А8 city kava», яке розташоване на зупинці громадського транспорту «Бул.Ак.Вернадського», поблизу будинку 87 по бул.Вернадського в м.Києві, в ході якого було виявлено та вилучено два сліди папілярних узорів та один слід структури матеріалу. Крім того, виявлено дві камери відеоспостереження (а.с.47-55, а.с.56 - диск з відеозаписом, том 1);
- протокол огляду відеозапису від 14.01.2021р., відповідно до якого було оглянуто диск, що наданий представником ТОВ «КАН ІНДАСТРІ», який містить відеозаписи з приміщення кіоску, який розташований за адресою: м.Київ, бул.Ак.Вернадського, 87, та на яких зафіксовано момент викрадення речей з приміщення (а.с.59-64, том 1);
- протокол обшуку від 14.01.2021р., який проведено в гаражному боксі № НОМЕР_2 за адресою: м.Київ, Малинська, під час якого ОСОБА_3 видав працівникам поліції планшет чорного кольору марки «Леново» (а.с.65-69, а.с.70, 74-75 том 1);
У відповідності до положень ст.62 Конституції України, винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд, оцінивши докази у їх сукупності, приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом причетність ОСОБА_3 до дій, що ставляться йому у провину.
Так, показання представника потерпілого та відеозапис з приміщення кіоску щодо обставин вчинення крадіжки не підтверджують, що кримінальне правопорушення вчинено саме обвинуваченим ОСОБА_3 . В судовому засіданні встановлено, що під час обшуку гаражного боксу було виявлено та вилучено планшет «Леново», однак органом досудового розслідування не було встановлено, що цим приміщенням користувався виключно обвинувачений, тим більше, що це приміщення було його місцем проживання, власник гаражного боксу не допитаний, протокол огляду відео з камер спостереження містить припущення що до крадіжки причетний обвинувачений, безпосередньо самим відео таких даних не зафіксовано і суд не може покласти його в основу обвинувального вироку, враховуючи також і некоректність пред'явленого обвинувачення.
Отже обвинувачення ґрунтується на припущеннях та доказах, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. Відтак, ОСОБА_3 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України необхідно визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та виправдати у зв'язку з не доведенням того, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим ОСОБА_3 .
Розглянувши справу у межах пред'явленого обвинувачення, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій вірна: за ч.2 ст.345 КК України, оскільки він вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків; за ч.2 ст.309 КК України, оскільки він незаконно придбав та зберігав психотропну речовину у великих розмірах, без мети збуту; за ч. 1 ст.263 КК України, оскільки він зберігав бойові припаси, без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії нетяжких та тяжких злочинів, відношення до скоєного, особу обвинуваченого, який раніше судимий, в тому числі за вчинення умисних злочинів, офіційно не працює, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого виключно в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.263; ч.2 ст.309; ч.2 ст.345 КК України, застосувавши при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим. Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім цього, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи у сумі 4574грн. 60 коп.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України та виправдати у зв'язку за недоведеністю вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345; ч.2 ст.309; ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.345 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
- за ч.2 ст.309 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_3 - тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - залишити без змін.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 13.01.2021р.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 4574 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн. 60 коп. на користь держави.
Речові докази: диск з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження, планшет марки «Леново ТВ71041», який зберігається у камері схову речових доказів - повернути власнику ТОВ «КАН ІНДАСТРІ», автомобіль «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 - залишити власнику ОСОБА_21 ; телефон марки «Флай», хрестик та ланцюжок з металу сірого кольору, які зберігаються у камері схову речових доказів Святошинського УП ГУ НП в м.Києві - повернути ОСОБА_3 ; психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 5, 476 г, яка зберігається у камері схову речових доказів Святошинського УП ГУ НП в м.Києві - знищити.
Речовий доказ уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ-2, споряджений вибуховою речовиною корпус ручної осколкової гранати Ф-1 - знищено відповідно до акту знищення вибухових матеріалів від 27.01.2021р.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 15.01.2021р. - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1