Справа №:755/16411/21
Провадження №: 2/755/2455/22
"04" лютого 2022 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), Центральне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), Центральне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у зв'язку з тим, що з вказаними вимогами заявник має право звернутися до суду в порядку ст. 447 ЦПК України зі скаргою на рішення державного виконавця.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року апеляційну скаргу адвоката Скрекотень Ольги Володимирівни представника ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2021 року скасувати, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
03 лютого 2022 року справу передано на розгляд судді Яровенко Н.О. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Суддя, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
У своїй заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати дії державного виконавця незаконними та зобов'язати скасувати постанову про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка була винесена у зв'язку із наявною заборгованістю по сплаті аліментів.
Київський апеляційний суд скасовуючи ухвалу від 04 жовтня 2021 року в своїй постанові від 11 січня 2022 року дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За положеннями ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною 2 ст.74 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За таких обставин юрисдикція адмінсудів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адмінсудів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика палата ВС у постановах від 06.06.2018 у справах №921/16/14-г/15 та №127/9870/16-ц, від 28.11.2018 у справі №2-01575/11, від 13.03.2019 у справі №545/2246/15-ц, від 3 та 10.04.2019 у справах №370/1288/15 та №766/740/17-ц, від 29.05.2019 у справі №758/8095/15-ц.
Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позивач оскаржує дії старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 03 серпня 2021 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва про сплату аліментів та просить зобов'язати державного виконавця здійснити дії по скасуванню зазначеної постанови.
У такому випадку рішення, дії посадових осіб органів державної виконавчої служби підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин та враховуючи Постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року по справі № 755/16411/21, суд прийшов до висновку, про необхідність відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), Центральне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 186, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), Центральне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що з вищезазначеними вимогами їй необхідно звертатись в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали складено 04 лютого 2022 року.
Суддя Н.О. Яровенко