2/754/3168/22
Справа № 754/1744/22
Іменем України
07 лютого 2022 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А., вивчивши матеріали позовної заяви особи 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», 3-тя особа : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Евген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Жданович Вікторія Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пожарка» про визнання таким, що підлягає виконанню виконавчий напис, стягнення моральної шкоди,
03 лютого 2022 року в провадження судді Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А. надійшла позовна заява особи 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», 3-тя особа : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Евген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Жданович Вікторія Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пожарка» про визнання таким, що підлягає виконанню виконавчий напис, стягнення моральної шкоди.
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків, виходячи із наступного.
Так, відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України встановлені вимоги, серед яких позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте вищевказані вимоги, а саме п. 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України при зверненні до суду Позивачем не виконані.
Зокрема, відповідно до ч.3 п.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти - позивачем не ідентифіковано залучення до участі в справі «особа 1», та «особа 3»; 2) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся - позивачем заявлено до особи 3 вимогу про стягнення моральної шкоди (Верховний Суд у своїй постанові від 28.11.2018 р. по справі N 761/11472/15ц (касаційне провадження N 61-23674св18) зазначив, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою і судовий збір підлягає сплаті, як за вимогою майнового характеру.); 3) п. 4, 5, 8, 9, 10 ст. 175 ЦПК України - вимоги позивачем не виконані.
Ціна позову у відповідності до п.п. 1, 2 і 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За положеннями ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір, платниками якого є, зокрема, громадяни України, які звертаються до суду.
Звертаючись до суду позивач посилається в тому числі на порушення його прав споживача.
Однак враховуючи заявлені ним дві позовні вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру, без визначення до кого саме заявлені дані вимоги суд позбавлений можливості оцінити обґрунтованість звільнення позивача від сплати судового збору.
Приймаючи до уваги, що зазначені недоліки не дають можливості відкрити провадження по справі суддя вважає необхідним, у відповідності до вимог ст.185 ЦПК України справу залишити без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи необхідність усунення зазначених в ухвалі недоліків, суд вважає необхідним залишити позов без руху, надавши позивачу строк для усунення цих недоліків.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -
Позов особи 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», 3-тя особа : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Евген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Жданович Вікторія Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пожарка» про визнання таким, що підлягає виконанню виконавчий напис, стягнення моральної шкоди- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Попередити позивача, що у випадку невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуючий: