Справа № 752/1549/22
Провадження № 2/752/5121/22
/ про залишення позову без руху /
07 лютого 2022 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Машкевич К.В., розглянувши матеріали позовної заяви оцінювач - експерта ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард «Каса» за участю ТОВ «Параіба» і Компанія» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати та про витребування наказу про звільнення, суддя
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просить:
- витребувати у відповідача трудову книжку, наказ або інший документ про її статус на підприємстві (звільнення, відсторонення, розірвання договору тощо) та бухгалтерські розрахунки по заробітній платі;
- стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 37328,72 грн.
Позов не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України в наступному.
Позивачем не конкретно викладено зміст позовних вимог, так само як і обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; відсутнє зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В той же час, в позовних вимогах міститься клопотання позивача про витребування доказів. Проте нормами цивільного процесуального законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.
Слід звернути увагу, що заяви та клопотання - це важливий засіб встановлення обставин, які мають значення для справи, забезпечення та відстоювання прав та законних інтересів учасників процесу, які згідно аналізу норм цивільного процесуального законодавства оформляються у письмову вигляді окремим документом, а тому з метою усунення вказаного недоліку позивачам слід конкретизувати свої позовні вимоги та звернутися з відповідним клопотанням або ж заявою, які необхідно оформити письмово окремим документом.
Згідно ч. 1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Беручи до уваги те, що доказів неможливості самостійного отримання доказів, в тому числі трудової книжки, наказу або іншого документу, що підтверджує статус на підприємстві позивачем не надано, враховуючи відсутність відмови у наданні необхідних доказів, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів є передчасним.
Тому, позивачу необхідно надати суду копію доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або клопотання про витребування доказів з дотриманням вимог, встановлених ст. 84 ЦПК України, зокрема зазначити вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу та надати відмову у наданні необхідних доказів.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.
Зазначаючи про належність засвідчення копії суд вказує, що копія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Звертаючись до суду та долучаючи до позову копії документів, у порушення вимог ст.95 ЦПК України позивачем не засвідчені належним чином докази, які додані до матеріалів позовної заяви.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву оцінювач - експерта ОСОБА_1 до Повного товариства «Ломбард «Каса» за участю ТОВ «Параіба» і Компанія» про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати та про витребування наказу про звільнення - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженю не підлягає.
Суддя: К.В.Машкевич