Справа № 752/1699/22
Провадження № 2/752/5149/22
/ про відмову у відкритті провадження в справі /
07 лютого 2022 року Суддя Голосіївського о районного суду м. Києва Машкевич К.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про знятт арешту з рахунку на який нараховується заробітна плата суддя
Позивач звернувся до суду з позовом і просить:
- визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів ОСОБА_1 від 21.12.2021 року ВП №52517962;
- зняти арешт з коштів ОСОБА_1 , що знаходяться на рухунку НОМЕР_1 в UAH, відкритому в АТ «Райфайзен Банк», накладеного постановою державного виконавця про арешт коштів боржника від 21.12.2021 року, ВП №52517962.
В відкритті провадження в справі має бути відмовлено, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст. 16 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
З точки зору цивільного процесуального законодавства предмет позову - це частина позову, яка складає матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Предмет позову характеризує те, на що спрямований позов і випливає з матеріально-правовиих відносин.
Підстава позову - це юридичні факти, на основі яких позивач обгрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріапльного права.
Зі змісту позову вбачається, що вона встановленим законом елементам у цій частині не відповідає, оскільки матеріально-правовий спір та матеріально-правова вимога позивача до відповідача відсутні.
Відповідно до п.п. 1, 20 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (зі змінами та доповненнями) одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Суди розглядають справи за такими скаргами в передбаченому розділом VII ЦПК порядку незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або іншим чином впливати на їх розгляд.
З позову вбачається, що позивач оскаржує дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в рамках виконавчого провадження №52517962, відкритого на підставі виконавчого листа №2-3342/09, виданого Голосіївським районним судом м.Києва від 30 грудня 2009 року, божником якого є позивач.
Здійснення судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано Розділом VII ЦПК України.
Відповідно до ст.ст. 447, 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч.9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з ч.1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене вище, порушення позивачем встановленого законом порядку звернення до суду за вирішенням спору про скасування арешту з коштів боржника, вчиненого в межах виконавчого провадження з виконання рішення суду, встановленого законом порядку його оскарження, а саме шляхом оскарження дій державного виконавця в порядку Розділу VII ЦПК України, а також неврегульованості законом дій суду при отриманні позовної заяви з таким предметом, суд приходить до висновку про відмову в відкритті провадження в справі.
Керуючись ст. 8 ЦК України, ст. ст. 4,5, ч.9 ст.10, 447, 448 ЦПК України, суддя,-
В відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про знятт арешту з рахунку на який нараховується заробітна плата відмовити.
Роз'яснити позивачу право звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку Розділу VII ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К.В.Машкевич