Справа №705/5052/21
3/705/412/22
02.02.2022 Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №655558 від 04.11.2021 року, ОСОБА_1 04.11.2021 року близько 12 години 20 хвилин на а/д М-05 Київ-Одеса 210 км Уманський район користувався послугами регулярних пасажирських перевезень автобусом MERSEDES-BENZ SPRINTER д.н.з НОМЕР_1 за маршрутом «Первомайськ-Жашків-Умань» без наявності негативного результату тестування на COVID-19 або документу про вакцинацію від COVID-19, чим порушив вимогу підпункту 23 пункту 3 та абзацу 1 пункту 3-2 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 р., чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про місце, час і дату розгляду справи останній був повідомлений належним чином за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 44-3 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. У зв'язку з цим суддя вважає за можливе справу розглядати за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст.245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Положеннями ч.2 ст.251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, зокрема на працівників органів внутрішніх справ (національної поліції).
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
При ознайомленні з матеріалами справи суддею встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали відносно ОСОБА_1 складені з порушеннями вимогам ст.ст. 251, 256 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 при викладенні суті адміністративного правопорушення не зазначені необхідні обставини, за наявності яких особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП, а саме, в матеріалах відсутні посилання на відповідний документ, яким визначено коли та на підставі чого оголошено на території України жовтого рівня епідемічної небезпеки, в зв'язку з чим пасажирам користуватися послугами регулярних та нерегулярних перевезень автомобільним транспортом у міжобласному та міжнародному без наявності негативного результату тестування на COVID-19 або документу про вакцинацію від COVID-19 забороняється.
Крім того, в Законі України «Про автомобільний транспорт» вказано, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підстава.
Згідно ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.
Враховуючи викладене, суддя звертає увагу, що до матеріалів справи не долучено документів, які б містили інформацію про суб'єкта господарювання, що має ліцензію, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл на здійснення послуг перевезення за відповідним маршрутом Первомайськ-Жашків-Умань, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса MERSEDES-BENZ SPRINTER д.н.з НОМЕР_1 на законних підставах тощо.
Підтвердженням того , що ОСОБА_1 скористався послугами регулярних пасажирських перевезень автобусом MERSEDES-BENZ SPRINTER д.н.з НОМЕР_1 за маршрутом Первомайськ-Жашків-Умань є документ, що підтверджує факт надання, особі, послуг перевезення (квиток), копія якого до матеріалів справи також не долучена. Разом з цим також відсутні пояснення водія вказаного транспортного засобу.
Отже, на підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення не надано жодного належного та допустимого доказу, а сам по собі протокол, складений з порушенням норм КУпАП не може бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Слід зазначити, що згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вищевказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Враховуючи зазначене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, оскільки до протоколу не надано достатніх об'єктивних та безсторонніх доказів, які б дозволили суду на підставі ст.252 КУпАП зробити висновок про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 44-3, 245, 252, 280, 283-284, 294 та п.1 ст.247 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Р.В. Піньковський