Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6979/21
Провадження 1-кп/711/223/22
03 лютого 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі :
головуючого: судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд -
До Придніпровського районного суду м.Черкаси із Черкаської окружної прокуратури в порядку ст.291 КПК України надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12021250310000431 від 12.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження № 12021250310000431 від 12.02.2021 року. Яке мотивував тим, що в провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження, за № 12021250310000431 від 12.02.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Відповідно до обвинувального акту, 13.03.2020 близько 12 год. 10 хв. водій автомобіля ВАЗ 21130, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , рухаючись в м.Черкаси по вул.Чигиринській зі сторони с.Червона Слобода в напрямку до вул.Пацаєва, поблизу будинку №25, проявив неуважність та порушив вимоги: п.2.3.б) ПДР України; горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 ПДР України; лінії 1.3 перетинати забороняється; п.11.4 ПДР України, п.12.4 ПДР України. Під час руху він, за версією слідства, грубо порушуючи вказані правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, рухаючись на автомобілі ВАЗ 21130, з реєстраційним номером НОМЕР_1 в м. Черкаси по вул.Чигиринській поблизу будинку № 25, зі сторони с. Червона Слобода в напрямку до вул. Пацаєва, зі швидкістю близько 80 км/год, яка перевищує дозволену в населеному пункті швидкість руху транспортних засобів, не впевнився в безпеці свого руху, порушуючи вимоги лінії дорожньої розмітки 1.3 ПДР України, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг, які перетинати забороняється, змінив напрямок свого руху ліворуч, виїхавши на зустрічну смугу для руху, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Renault Megan р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по вул. Чигиринській зі сторони вул. Пацаєва в напрямку до села Червона Слобода. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Renault Megan, потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №02-01/188 від 15.03.2021 року, отримав тілесні ушкодження: травму голови з крововиливом над лівою півкулею головного мозку зі здавленням головного мозку, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя. За версією слідства, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №1277/1280/21-23 від 21.09.2021 року, спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 знаходиться в причинному зв'язку з порушенням водієм автомобіля ВАЗ 21130, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 та п. 11.4 ПДР України. Відомості про вказане кримінальне провадження внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань лише 12.02.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_9 від 05.02.2021 року №712/1011/21. Відповідно до вказаного рішення суду ОСОБА_6 звернувся до Черкаського ВП НПУ в Черкаській області з заявою про кримінальне правопорушення з вимогою розпочати досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України лише 21.01.2021 року. В то же час постановою судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15.05.2020 року № 711/2876/20 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 340 грн. Згідно мотивувальної частини вказаної постанови: «відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16.04.2020 серія ДПР18 № 319876, ОСОБА_7 , о 12 год. 10 хв. в м.Черкаси по вул.Чигиринська, керував автомобілем «ВАЗ 21130», д/н НОМЕР_1 , навпроти буд. № 25, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Renault Megane», д/н НОМЕР_2 , що рухався в зустрічному напрямку, чим порушив вимоги п.11.4, 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками». Приходячи до висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд взяв до уваги в тому числі й заяву ОСОБА_6 від 15.04.2020 року, в якій останній вказує про відсутність у нього тілесних ушкоджень та просить розглядати справу в порядку, передбаченому саме КУпАП. Власне на підставі вказаної заяви справу було направлено до відділу адміністративної практики, де вже 16.04.2020 року складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.05.2020 року № 711/2876/20 набрала чинності 26.05.2020 року є чинною та в установленому законом порядку не скасованою. ОСОБА_7 сплачено призначений йому постановою штраф, що свідчить про відбуття ним покарання за вчинене правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) (ст.1 Конвенції). Стаття 4 Протоколу № 7 до Конвенції передбачає право не бути притягненим до суду або покараним двічі. Пункт 1 ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції визначає, що нікого не може бути вдруге притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави. Відповідно до усталеної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) поняття «те саме правопорушення» - елемент idem принципу non bis in idem, у ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції, належить розуміти як заборону кримінального переслідування або судового розгляду у справі щодо другого «правопорушення», якщо вони витікають з ідентичних, або, по суті, одних і тих самих фактів. У свою чергу поняття «кримінальна процедура», що містяться у тексті ст.4 Протоколу № 7, повинна тлумачитися у світлі загальних принципів, які стосуються відповідних понять кримінальне обвинувачення» і «покарання» у статтях 6 і 7 Конвенції («Хаарвіг проти Норвегії», 2007 р.; «Резенквіст проти Швеції», 2004 р.; «Манассон проти Швеції», 2003 р.; Гектан проти Франції», 2002 р.; «Маліж проти Франції», 1998 р.; «Нільссон проти Швеції», 2005 р. та ін.). Крім цього, закріплена у ст.4 Протоколу № 7 Конвенції заборона подвійного притягнення особи до відповідальності за одне й те саме правопорушення, поширюється на випадки, коли така відповідальність більш як один раз реалізується судом у межах проваджень, які за своєю суттю є кримінальними. Таким чином, практика ЄСПЛ однозначно визнає притягнення до кримінальної відповідальності та до відповідальності у справах про адміністративні правопорушення - відповідальністю одного виду, що за своєю суттю є кримінальною, навіть не зважаючи на те, що в національному законодавстві країн учасниць Конвенції можуть мати місце різні процедури притягнення до такої відповідальності, визначені різними нормативними актами. На особливу увагу, на думку захисту, заслуговує висновок ЄСПЛ наведений у рішенні від 10.12.2020 року у справі «Чернов проти України» (заява № 16432/10), про те, що адміністративне правопорушення «дрібне хуліганство», передбачене ст.173 КпАП, підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції. Виходячи з цього, застосування судом до ОСОБА_10 адміністративного стягнення за вчинення цього правопорушення є покаранням (засудженням) в порядку кримінального провадження, а постанова Зарічного районного суду м.Сум від 21 червня 2007 року - вирокові. Показовим є той факт, що Постановою Верховного суду від 29.06.2021 року у справі № 1-464/2008, за результати заяви ОСОБА_10 скасовано вирок Зарічного районного суду м. Сум від 29 грудня 2008 року, ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 10 березня 2009 року, ухвалу Верховного Суду України від 24 вересня 2009 року щодо заявник, а кримінальну справу щодо нього за ч.3 ст.296 КК України закрито на підставі п.9 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року. Слід зазначити, що підстави для закриття кримінального провадження викладенні в п.9 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року є повністю ідентичними до підстав, що містяться в п.6 ч.1 ст.284 КПК України, чинному на даний час. Очевидним є факт, що метою притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності намір ОСОБА_11 отримати компенсацію за отримані ним нібито в наслідок ДТП тілесні ушкодження. З цією метою ОСОБА_12 в рамках вказаного кримінального провадження пред'явлено цивільний позов. Відповідно до ч.4 ст.128 КПК України визначає, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20.01.2021 року по справі № 711/7019/20, ОСОБА_11 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Згідно до вказаного рішення позивач звернувся до суду, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 13.03.2020 р. в м.Черкаси, по вул.Чигиринська, відповідач, керуючи транспортним засобом НОМЕР_1 , навпроти будинку №25, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення із автомобілем Renault Megane, що рухався в зустрічному напрямку, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП позивач, як пасажир автомобіля Renault Megane, отримав тілесні ушкодження та був доставлений в КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» з діагнозом ЗЧМТ, СГМ, забій скули зліва. Також позивач вказує, що він отримавши тілесні ушкодження, перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі з 01.05.2020 р. по 12.05.2020 р. з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма; хронічна субдуральна гематома над лівою гемісферою головного мозку; дислокаційний синдром; цефалгічний, вестибулоатактичний, мнестичний синдром. Йому була проведена операція резекційна краніотомія в лівій тім'яній ділянці. Видалення субдуральної гематоми. Отже справа між тими самими сторонами за позовом з тих самих підстав та таким самим предметом вже розглядалася судом. Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 20.01.2021 року по справі № 711/7019/20 набрало законної сили 26.02.2021 року. Ч.6 ст.128 КПК України прямо зазначає, що відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні. Отже повторне притягнення ОСОБА_7 до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення не може досягти ніякої законної мети та призведе лише тільки до порушення прав самого обвинуваченого. На підставі вище викладено, керуючись ст.4 Протоколу № 7 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, ст.61 Конституції України, п.6 ч.1 ст.284 КПК України, просить суд кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250310000431 від 12.02.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - закрити.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника та просив суд кримінальне провадження відносно нього закрити з підстав вказаних в клопотанні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 проти закриття кримінального провадження № 12021250310000431 від 12.02.2021 року відносно ОСОБА_13 за ч.2 ст.286 КК України заперечила. Зазначила, що ЄСПЛ зазначає, що предметом статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції є запобігання несправедливості обвинувачення чи покарання особи двічі за одне й те саме правопорушення. Передбачена цією статтею заборона стосується обвинувачення чи судового розгляду другого «правопорушення», оскільки останнє виникає у зв'язку з ідентичними фактами чи фактами, що по суті є одними й тими ж. Обставини, за яких ОСОБА_7 було покарано в межах провадження, щодо незначних правопорушень, стосувалися пошкодження транспортних засобів в наслідок ДТП і не охоплювались подальшими кримінальними обвинуваченнями, а тому не могли по суті розглядатись як ті самі обставини, за яких наразі останнього притягують до кримінальної відповідальності. Перевищення швидкості руху було ключовим у рамках провадження з незначних правопорушень та важливою складовою кримінального обвинувачення в рамках кримінального провадження, щодо ДТП з отриманням потерпілим тяжкого тілесного ушкодження. Паралельні провадження, як у цьому разі, не виключаються згідно зі статтею 4 Протоколу № 7 до Конвенції за умови, що вони «достатньо тісно пов'язані по суті та в часі» з тим, щоб продемонструвати, як вони формують комплексний і послідовний підхід до протиправного діяння. Вказана позиція висвітлена в Рішенні ЄСПЛ, яке ухвалене Палатою 8 жовтня 2020 року й набуло статусу остаточного 8 січня 2021 року.
Потерпілий ОСОБА_6 та його представник - адвокат ОСОБА_5 підтримали думку прокурора та просили суд відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали провадження, суд приходить до наступного:
Згідно ч.1 ст.314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України - у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.284 КПКП України - кримінальне провадження закривається в разі, якщо: існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню.
В судовому засіданні встановлено, що в провадження Придніпровського районного суду м.Черкаси на розгляд надійшло кримінальне провадження № 120241250310000431 від 12.02.2021 року про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Відповідно до обвинувального акту 13.03.2020 близько 12 год. 10 хв. водій автомобіля ВАЗ 21130, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , рухаючись в м.Черкаси по вул.Чигиринській зі сторони с.Червона Слобода в напрямку до вул.Пацаєва, поблизу будинку № 25, проявив неуважність та порушив вимоги: п.2.3.б) ПДР України; горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 ПДР України; лінії 1.3 перетинати забороняється; п.11.4 ПДР України, п.12.4 ПДР України. Під час руху він, за версією слідства, грубо порушуючи вказані правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, рухаючись на автомобілі ВАЗ 21130, з реєстраційним номером НОМЕР_1 в м. Черкаси по вул.Чигиринській поблизу будинку № 25, зі сторони с. Червона Слобода в напрямку до вул. Пацаєва, зі швидкістю близько 80 км/год, яка перевищує дозволену в населеному пункті швидкість руху транспортних засобів, не впевнився в безпеці свого руху, порушуючи вимоги лінії дорожньої розмітки 1.3 ПДР України, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг, які перетинати забороняється, змінив напрямок свого руху ліворуч, виїхавши на зустрічну смугу для руху, в наслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Renault Megan р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по вул. Чигиринській зі сторони вул. Пацаєва в напрямку до села Червона Слобода. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Renault Megan, потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/188 від 15.03.2021 року, отримав тілесні ушкодження: травма голови з крововиливом над лівою півкулею головного мозку зі здавленням головного мозку, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №1277/1280/21-23 від 21.09.2021 року, спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 знаходиться в причинному зв'язку з порушенням водієм автомобіля ВАЗ 21130, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 вимог горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 та п. 11.4 ПДР України.
Відомості про вказане кримінальне провадження внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань лише 12.02.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_9 від 05.02.2021 року № 712/1011/21.
Крім того в судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15.05.2020 року № 711/2876/20 ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП з накладення штрафу в розмірі 340 грн.
Враховуючи практику ЄСПЛ, предметом статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції є запобігання несправедливості обвинувачення чи покарання особи двічі за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи передбачену цією статтею заборону, суд приходить до висновку, що в даному випадку вона не стосується обвинувачення чи судового розгляду другого «правопорушення», оскільки останнє виникає у зв'язку з ідентичними фактами чи фактами, що по суті є одними й тими ж.
Обставини, за яких ОСОБА_14 було покарано в межах адміністративного провадження (щодо незначних правопорушень), стосувалися безпосередньо пошкодження транспортних засобів і не охоплювались подальшими кримінальними обвинуваченнями, а тому не могли по суті розглядатись як ті самі обставини, за яких наразі ОСОБА_7 обвинувачують в рамках кримінального провадження.
Перевищення швидкості руху було ключовим у рамках провадження з незначних правопорушень та важливою складовою кримінального обвинувачення в рамках кримінального провадження щодо ДТП зі наслідком у вигляді отримання тяжкого тілесного ушкодження потерпілим.
Паралельні провадження, як у цьому разі, не виключаються згідно зі статтею 4 Протоколу № 7 до Конвенції за умови, що вони «достатньо тісно пов'язані по суті та в часі» з тим, щоб продемонструвати, як вони формують комплексний і послідовний підхід до протиправного діяння.
Крім цього, провадження стосовно ОСОБА_14 є взаємодоповнюючими. Провадження з незначних правопорушень було направлено на розгляд з приводу недотримання заявником правил дорожнього руху, а саме дозволеної швидкості руху, та дотримання громадської безпеки, тоді як у кримінальному провадженні ставиться питання, щодо розгляду наслідків перевищення ним дозволеної швидкості - що призвели до отримання потерпілим тяжкого тілесного ушкодження.
До того ж ОСОБА_14 міг передбачити, що такі двоєдині каральні провадження могли бути порушені стосовно нього. За національним законодавством заподіяння тяжких тілесних ушкоджень внаслідок ДТП не може бути предметом розгляду в рамках провадження з незначних правопорушень (справах про адміністративні правопорушення).
Поєднання обох видів проваджень (незначне та кримінальне) є частиною заходів, що звично застосовуються на той час для накладення санкцій за недотримання правил безпеки дорожнього руху і за небезпечне водіння, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілого.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження на підставі п.6 ч.1 ст.284 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 284,314, 376 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено і проголошено 07.02.2021 року о 14 год.00 хв.
Головуючий: ОСОБА_1