Рішення від 07.02.2022 по справі 702/726/21

Справа № 702/726/21

Провадження № 2/702/64/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07.02.2022 м.Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С., Прилуцької О.І.,

сторони - не з'явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом кредитної спілки «Монастирище - Агро - Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 06.12.2021 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позички в розмірі 10 322,40 грн та судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 26.12.2018 між кредитною спілкою «Монастирище - Агро - Кредит» (далі по тексту КС «Монастирище-Агро-Кредит») та ОСОБА_1 (далі по тексту Позичальник) було укладено договір позички № 4926. Згідно з умовами договору № 4926 від 26.12.2018 КС «Монастирище-Агро-Кредит» було надано позичку в сумі 10 500,00 грн строком на 12 місяців до повного виконання зобов'язань «Позичальником».

Кредитні кошти ОСОБА_1 отримала згідно видаткового касового ордеру № 332 від 26.12.2018 в КС «Монастирище-Агро-Кредит», а своє зобов'язання щодо повернення кредиту виконала частково, порушуючи умови договору позички № 4926 від 28.12.2018.

У зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань щодо заборгованості по кредиту у встановлений термін, та з метою досудового врегулювання спору, кредитна спілка неодноразово нагадувала боржнику про необхідність в терміновому порядку погасити суму боргу за отриманим кредитом, але їхні пропозиції боржник не взяв до уваги, заборгованість не погасив.

Згідно договору № 4926 від 26.12.2018 відповідач порушив графік платежів.

В результаті, станом на 02.12.2021, борг становить 8 622,83 грн.

Оскільки, внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних виникає за кожний місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

Отже, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 1 199,22 грн та 3% річних від простроченої суми, що становить 500,35 грн.

На момент подання позовної заяви вище вказаний Договір не було визнано недійсним або пролонгованим. Таким чином зобов'язання є чинними (дійсними).

В результаті незаконних дій ОСОБА_1 КС «Монастирище - Агро - Кредит» були спричинені збитки в сумі 10 322,40 грн, які на даний час не відшкодовано.

Просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь КС «Монастирище-Агро-Кредит» 12 592,40 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом - 8 622,83 грн; інфляційні втрати - 1 199,22 грн; 3% річних від простроченої суми - 500,35 грн та судовий збір - 2 270,00 грн.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07.02.2022 вирішено проводити заочний розгляд справи.

В судове засідання представник позивача кредитної спілки «Монастири - Агро - Кредит» Римаренко О.М. не з'явилась. Про дату, час та місце розгляду справи, повідомлялась у встановленому законом порядку. На адресу суду подала заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у її відсутність, у зв'язку із зайнятістю на роботі. Позов підтримує повністю.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена за місцем своєї реєстрації; жодних заяв чи клопотань не подавала, правом на надання відзиву на позов не скористалася.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. 280-283 ЦПК України.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серія КС № 528 від 12.10.2004, кредитна спілка «Монастирище - Агро - Кредит», що знаходиться за адресою вул. Леніна, 103 м. Монастирище Черкаської області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26323737, зареєстрована як фінансова установа відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 2484 від 12.10.2004, реєстраційний номер 14101076 (а.с. 29).

Між кредитною спілкою «Монастирище - Агро - Кредит» в особі голови правління Шолудька В.О. та відповідачем ОСОБА_2 26.12.2018 був укладений договір позички № 4926, згідно з яким сторони узгодили умови договору шляхом його підписання (а.с.6).

Відповідно до змісту договору позички № 4926 від 26.12.2018 між сторонами укладено договір позики, за змістом якого відповідачу було надано в позику грошові кошти в сумі 10 500,00 грн зі сплатою 0,13 % від суми залишку позички, за кожен день користування позичкою, але не раніше ніж за сім днів (п. 3.1 Договору), який відповідач зобов'язалась погасити до 26.12.2019 (а.с.6).

Згідно з видатковим касовим ордером № 322 від 26.12.2018, ОСОБА_1 видано кредит згідно договору № 4926 від 26.12.2018 в сумі 10 500,00 грн (а.с.9).

Таким чином, позивачем надано відповідачу ОСОБА_1 споживчий кредит в сумі 10 500,00 грн, що підтверджено видатковим касовим ордером № 322 від 26.12.2018 (а.с. 9).

Згідно з п. 4.2. Договору погашення позички та відсотків відбувається в такому порядку: першочергово відсотки, а в наступну чергу основна сума позички (а.с.6).

Відповідно до карточки платежів за договором заборгованість за кредитом (фактично отриманими коштами) відповідачем ОСОБА_1 в повній мірі не погашена (а. с. 10).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання перед позичальником ОСОБА_1 виконав належним чином - надав кредит по договору, що підтверджується видатковим касовим ордером.

Відповідно до видаткового касового ордеру № 322 від 26.12.2018 та виписки по кредиту вбачається, що позичальник ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, вносила грошові кошти у рахунок погашення заборгованості за договором (а. с. 9, 10).

Факт підписання сторонами договору позички № 4926 від 26.12.2018 та отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, а тому суд вважає укладеним кредитний договір між сторонами.

При цьому, відповідно карточки платежів по гривневому кредиту до договору кредиту № 4926 від 26.12.2018 (а.с. 10) заборгованість за кредитом відповідачем ОСОБА_1 не погашена.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку кредитній спілці не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржниками обов'язку з повернення отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 8 622,83 грн.

Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути компенсаційні складові його вартості, зокрема, інфляційні втрати в розмірі 1 199,22 грн та три проценти річних від простроченої суми - 500,35 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. А також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу передбаченого договором строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Як встановлено вище, суд вважає узгодженими між сторонами умови договору, що містяться в Договорі позики № 4926 від 26.12.2018.

Умовами договору не передбачено відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми можуть бути стягнуті у відповідності до закону після спливу визначеного договором строку кредитування (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до розрахунку заборгованості інфляційні втрати нараховані за період з 27.12.2019 до 31.10.2021 та складають 1 199,22 грн. (а.с. 16 -17).

Як вбачається зі змісту договору позички договір укладено на строк з 26.12.2018 до 26.12.2019.

Таким чином, інфляційні втрати нараховані поза межами строку кредитування на суму заборгованості станом на дату закінчення строку дії договору, що відповідає правовій позиції викладеній у Постанові ВП ВС від 28.03.2018 у справі №444/9519/12.

З розрахунком заборгованості позивача суд погоджується.

Розрахунок заборгованості трьох процентів річних нараховано позивачем за формулою 8 622,83 (сума заборгованості) * 3% * 707 (кількість днів) / 365 (днів) = 500,35 грн. Кількість днів за які позивач просить стягнути три процента річних складає 707 днів, які розраховані із 27.12.2019 до 02.12.2021 (а.с. 12 - 13).

З розрахунком заборгованості позивача суд погоджується.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 199,22 грн, та стягнення трьох процентів річних у розмірі 500,35 грн підлягають до задоволення.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимогами про стягнення заборгованості за договором позики непогашеного тіла кредиту в розмірі 8 622,83 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 199,22 грн, трьох процентів річних у розмірі 500,35 грн, всього 10 322,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому підлягає стягненню із відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280-284, 352, 354, 355, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги кредитної спілки «Монастирище - Агро - Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Монастирище - Агро - Кредит» заборгованість за договором позички № 4926 від 26.12.2018 у розмірі 10 322 (десять тисяч триста двадцять дві) грн 40 коп, що складається з непогашеного тіла кредиту в розмірі 8 622,83 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 199,22 грн, трьох процентів річних у розмірі 500,35 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки «Монастирище - Агро - Кредит» судовий збір в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Позивач, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: кредитна спілка «Монастирище - Агро - Кредит», місцезнаходження: вул. Соборна, 103, м. Монастирище, Черкаська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26323737.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Ю.М.Жежер

Попередній документ
103001483
Наступний документ
103001485
Інформація про рішення:
№ рішення: 103001484
№ справи: 702/726/21
Дата рішення: 07.02.2022
Дата публікації: 09.02.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Монастирищенський районний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (12.03.2022)
Дата надходження: 06.12.2021
Предмет позову: про стягнення грошових коштів
Розклад засідань:
04.03.2026 06:45 Монастирищенський районний суд Черкаської області
04.03.2026 06:45 Монастирищенський районний суд Черкаської області
04.03.2026 06:45 Монастирищенський районний суд Черкаської області
04.03.2026 06:45 Монастирищенський районний суд Черкаської області
04.03.2026 06:45 Монастирищенський районний суд Черкаської області
04.03.2026 06:45 Монастирищенський районний суд Черкаської області
17.01.2022 10:45 Монастирищенський районний суд Черкаської області
07.02.2022 10:30 Монастирищенський районний суд Черкаської області