Справа № 564/3022/20
07 лютого 2022 року
Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л.А.
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу №564/3022/20 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення судового збору та повернення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 420,40 грн.
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2020 року у справі №564/3022/20 визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 /десять/ неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 170 /сто сімдесят/ гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 грн. судового збору.
24.01.2022 до суду надійшло клопотання адвоката Остапенка Дениса Ігоревича, який діє як представник ОСОБА_1 , про визнання виконавчого документу №564/3022/20 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення судового збору та повернення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 420,40 грн.
Клопотання мотивоване тим, що відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, оскільки є інвалідом другої групи і суд, приймаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення №564/3022/20 не врахував цієї обставини.
Вказує, що ОСОБА_1 сплатила застосований судом штраф та стягнутий судовий збір.
Покликаючись на ст.432 Цивільного процесуального кодексу України вказує, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, просить визнати виконавчий документ №564/3022/20 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення судового збору та повернути безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 420,40 грн.
Дослідивши подане клопотання суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.
Відповідно до ч.3 ст.8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Так, ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» містить імперативну норму, яка встановлює ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Положень щодо звільнення інваліда другої групи від сплати судового збору у разі притягнення останнього до адміністративної відповідальності Кодекс України про адміністративні правопорушення та Закон України «Про судовий збір» не містять.
Крім того, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості вирішення судом питання щодо визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню і суд не наділений правом застосовувати до правовідносин, які виникають у справах про притягнення до адміністративної і які врегульовані Кодексом України про адміністративні правопорушення, положень Цивільного процесуального кодексу України.
Відтак, суд дійшов переконливого висновку, що клопотання ОСОБА_1 підлягає поверненню без розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст.5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Клопотання ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу №564/3022/20 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення судового збору та повернення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 420,40 грн. - повернути заявнику без розгляду.
Постанова оскарженню не підлягає.
СуддяЛ. А. Грипіч