Дата документу 02.02.2022 Справа № 554/10186/20
Провадження № 1-кс/554/936/2022
іменем України
02 лютого 2022 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 15 грудня 2021 року про відмову у задоволенні клопотань від 06, 07 та 09 грудня 2021 року про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 620201700000001227 від 13 серпня 2020 року,-
12 січня 2022 року до суду надійшла скарга ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України, в якій він просить скасувати постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 15 грудня 2021 року, якою заявнику відмовлено у задоволенні клопотань від 06.12.2021 року, 07.12.2021 року та 09.12.2021 року про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 620201700000001227 від 13 серпня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 367 КК України; зобов'язати прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 220 КПК України повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 06.12.2021 року, 07.12.2021 року та 09.12.2021 року про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 620201700000001227 від 13 серпня 2020 року за ч. 1 ст. 367 КК України, внесеного до ЄРДР від 13.08.2020 року. Одночасно зі скаргою просить поновити строк на оскарження рішення прокурора, оскільки він є засудженим до довічного позбавлення волі, на даний час перебуває у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)», копію постанови прокурора отримав 21 грудня 2021 року, після чого скористався своїм правом на правничу допомогу та звернувся до адвоката ОСОБА_4 для підготовки та складання документів процесуального характеру. Зазначає, що конфіденційне побачення з адвокатом відбулось 23 грудня 2021 року, під час якого ОСОБА_3 була узгоджена правова позиція щодо документів та представництва його інтересів в межах кримінального провадження, а тому вважає вказані причини пропуску строку звернення зі скаргою поважними.
В обґрунтування вимог скарги заявник зазначає, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 620201700000001227, внесеного до ЄРДР 13 серпня 2020 року за ч. 1 ст. 367 КК України.
Зазначає, що 06, 07 та 09 грудня 2021 року в рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_3 звернувся до прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, із клопотаннями про проведення слідчих та процесуальних дій.
Постановою прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 від «грудня місяця» 2021 року (точна дата в постанові не зазначена, супровідний лист датований 16 грудня 2021 року) було відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні його клопотань про проведення слідчих та процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні.
Вважає, що прокурор при винесенні постанови клопотання ОСОБА_3 по суті не розглядав та послався на те, що останній не може взагалі подавати такі клопотання. З постановою заявник не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. На думку заявника, зміст та резолютивна частина постанови не відповідає п. 3 ч. 5 ст. 110 КПК України, що створює юридичну невизначеність щодо змісту прийнятого слідчим рішення. В постанові не зазначено, які саме обставини, які підтверджуються належними та допустимими доказами, стали підставою для відмови у задоволенні клопотань ОСОБА_3 . Також оскаржувана постанова не містить правового обґрунтування щодо відмови у задоволенні клопотання з посиланням на докази, які здобуті в результаті слідчих дій в установленому порядку. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у ОСОБА_3 не з'ясовували питання щодо заподіяння йому певної шкоди не перевірено, чи є в матеріалах кримінального провадження дані, які б свідчили про завдання шкоди, не з'ясовано, у чому саме полягає ця шкода, оскільки слідчим не зроблено детального аналізу всіх обставин, за яких заявник вважає, що можливим кримінальним правопорушенням йому заподіяна певна шкода. Тому вважає, що прокурором не було здійснено повної оцінки викладених у заявах обставин та відсутнє обґрунтування наведених висновків щодо не завдання шкоди заявнику з посиланням на конкретні дані та положення закону. Отже, належним чином та у визначений законом спосіб не було розглянуто клопотання ОСОБА_3 . Вважає, що права і обов'язки потерпілого виникли у заявника з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення або заяви про залучення до провадження як потерпілого. Перевірка, розгляд та вирішення такої заяви законом не передбачається, тому статусу потерпілого особа набуває автоматично. На підставі викладеного, звернувся до суду з цією скаргою.
Заявник ОСОБА_3 у судовому засіданні, призначеному в режимі відеоконференції, скаргу підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат ОСОБА_4 вимоги скарги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, зазначених у скарзі.
Прокурор в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд скарги без участі. Зі скаргою не погодився, просить прийняти рішення про відмову в задоволенні вимог скарги. В обґрунтування заперечень проти скарги посилається на ті обставини, що у кримінальному провадженні ОСОБА_3 не набув процесуального статусу особи, яка відповідно до ст. 220 КПК України наділена правом заявляти клопотання про виконання процесуальних дій під час досудового розслідування, при цьому прокурором було винесено постанову про відмову у визнанні його потерпілим. Останній на даний час є заявником за заявами про кримінальні правопорушення, при цьому у поданих клопотаннях не наведено відомостей, які б свідчили про те, що він набув процесуального статусу іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, а також не зазначено з якою метою необхідно проводити слідчі дії та в результаті їх проведення які можливо отримати фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (а. с. 17-19).
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, у зв'язку з чим слідчий суддя розглянув скаргу за їх відсутності.
Заслухавши представника заявника, вивчивши суть скарги та дослідивши долучені до неї матеріали, а аткож матеріали кримінального провадження 620201700000001227, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Законодавець в ч. 1 ст. 2 КПК України передбачив, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку ,передбаченому ст. 220 цього Кодексу.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав або відмовити, про що виноситься вмотивована постанова.
Установлено, що в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, є кримінальне провадження № 620201700000001227 від 13 серпня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 382 КК України за заявами ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій слідчого СВ Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 .
Зі змісту скарги слідує, що ОСОБА_3 звернувся до прокурора із клопотаннями, в порядку ст.220 КПК України, про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 620201700000001227.
15 грудня 2021 року за результатами розгляду постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні трьох клопотань ОСОБА_3 від 06.12.2021 року, 07.12.2021 року та від 09.12.2021 року щодо виконання процесуальних дій в межах кримінального провадження № 620201700000001227 (а. с. 4).
Копію вказаної постанови направлено на адресу заявника та отримано останнім 21 грудня 2021 року, чого не було спростовано під час розгляду даної скарги.
За змістом постанови вказано, що у вказаному кримінальному провадженні № 620201700000001227 до Полтавської обласної прокуратури надійшло три клопотання ОСОБА_3 від 06, 07 та 09 грудня 2021 року, а саме: проведення допиту слідчого ОСОБА_7 ; витребування ухвал слідчих суддів Кобеляцького районного суду Полтавської області в кримінальному провадженні № 42018170000000082 від 05.11.2018 року по провадженню № 1-кс/532/742/2018 та 08.08.2018 року по справі № 532/1277/18; ініціювання перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого у зв'язку з неефективним проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 620201700000001227.
Прокурор у своєму рішенні зазначає, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 620201700000001227 триває і ОСОБА_3 не набув процесуального статусу особи, яка відповідно до ст. 220 КПК України наділена правом заявлення клопотань про виконання процесуальних дій під час досудового розслідування. Зокрема, прокурором у кримінальному провадженні ухвалено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим. При цьому, у згаданому провадженні він має статус заявника, тоді як у його клопотаннях не наведено відомостей, які б свідчили про те, що останній набув процесуального статусу іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, відтак неможливо стверджувати на цій стадії про наявність у нього права заявляти клопотання про виконання процесуальних дій під час досудового розслідування. В клопотаннях ОСОБА_3 не зазначено, з якою метою необхідно проводити дані слідчі дії та в результаті проведення, які можливо отримати фактичні дані, що мають значення для кримінального провадження, підлягають доказуванню.
Ураховуючи наведені заявником обставини, враховуючи його незгоду із рішенням прокурора про відмову у задоволенні клопотання, та аналізуючи на предмет законності оскаржувану постанову прокурора, слідчий суддя зазначає про таке.
З аналізу ст. 110 КПК України слідує, що постанова про відмову у задоволенні клопотання має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Дослідивши оскаржувану постанову, слідчий суддя дійшов до переконання, що вона винесена правомірно, із дотриманням положень ст. 110 КПК України в частині зазначення змісту обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотивів її прийняття та їх обґрунтування.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, прокурором прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотань ОСОБА_3 наведено достатньо вагомі підстави та мотиви її прийняття, оскільки на момент винесення даної постанови відсутні підстави для задоволення клопотань заявника про проведення слідчих (розшукових) дій.
Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, його прийняттю передувало проведення аналізу обставин провадження, які мають значення для правильного вирішення вимог заявленого клопотання, а викладені у ньому висновки є такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, постанова прокурора в цілому відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, позаяк належних і допустимих доказів протилежного суду не представлено.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає, що обґрунтовуючи відмову у задоволенні клопотання, прокурором було переконливо зазначено про відсутність на даному етапі досудового розслідування правових підстав для задоволення поданого клопотання з огляду на його процесуальний статус у згаданому кримінальному провадженні, - заявник.
Наведене також свідчить, про передчасність звернення заявника із таким клопотанням в розумінні вимог КПК України.
За змістом ст. 9 КПК України слідчий, прокурор на власний розсуд визначають об'єм дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження для прийняття законного і неупередженого процесуального рішення.
Також варто зазначити, що питання, пов'язані з доказуванням у кримінальному провадженні та проведенням слідчих (розшукових) та процесуальних дій на стадії досудового розслідування відносяться виключно до компетенції слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Натомість, наведені заявником у скарзі твердження щодо необхідності скасування рішення постанови від 15 грудня 2021 року про відмову в задоволенні його клопотань є необґрунтованими та не узгоджуються із наведеними вище положеннями процесуального закону.
З огляду на вищезазначене, слідчий суддя вважає, що вказаним процесуальним рішенням прокурора щодо відмови у задоволенні клопотання не порушено гарантій заявника щодо рівності прав, як учасника кримінального провадження, та на реалізацію процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 22, ст. 60, ст. 220 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Перелік прав заявника визначений частиною 2 вказаної статті, зокрема, заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Разом із тим, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 620201700000001227 не завершене, наразі триває, що передбачає проведення необхідних слідчих та процесуальних дій, та в подальшому не позбавляє заявника як учасника провадження, наділеного відповідним обсягом процесуальних прав, можливості реалізувати свої права в порядку, передбаченому КПК України.
За змістом ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Прокурором у передбачений законом спосіб вирішено клопотання та прийнято відповідне процесуальне рішення щодо відмови у задоволенні вимог заявника у зв'язку з їх безпідставністю, що не суперечить вищезазначеним нормам.
Отже, доводи щодо допущення прокурором порушень вимог ст. ст. 110, 220 КПК України є необгрунтованими, переконливих аргументів для протилежних висновків суду матеріали скарги та провадження не містять, твердження заявника протягом розгляду скарги достатніми доказами не підтверджені, а тому слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги щодо скасування рішення прокурора.
Крім того, як у матеріалах скарги, так під час розгляду скарги заявником скарги не доведено, що постанова прокурора є необґрунтованою та незаконною.
За таких обставин, проаналізувавши наведені у скарзі доводи, повно і всебічно оцінивши наявні матеріали з точки зору їх достатності і взаємного зв'язку, слідчий суддя вважає, що постанова прокурора від 15 грудня 2020 року у кримінальному провадженні № 620201700000001227 прийнята прокурором з дотриманням вимог КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, з урахуванням вказаних вище обставин, та оскільки заявником скарги не надано належних і допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які би давали підстави слідчому судді дійти до висновку про законність та обґрунтованість вимог заявника, тому слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах заявлених вимог, проаналізувавши наведені у скарзі доводи та перевіривши надані в їх обґрунтування документи, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Крім того, у скарзі заявник просив поновити пропущений строк на оскарження.
Беручи до уваги доводи, зазначені в скарзі, зокрема, щодо обмеженості заявника ОСОБА_3 в отриманні правової допомоги для складання процесуальних документів, які не були спростовані, ураховуючи, що він є засудженим за вироком суду та перебуває в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», тому слідчий суддя вважає, що в даному випадку заявник не може бути обмежений у праві на судовий захист, а відтак, звернувся з даною скаргою в межах строків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 60, 220, 303-307, 309, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 15 грудня 2021 року про відмову у задоволенні клопотань від 06, 07 та 09 грудня 2021 року про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 620201700000001227 від 13 серпня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1