Справа № 534/1976/20
Провадження № 1-кп/534/24/22
07 лютого 2022 року місто Горішні Плавні
Комсомольський міський суду Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020175080000360 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольська Полтавської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,
встановив:
В порядку статті 291 КПК України до Комсомольського міського суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020175080000360 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 звинувачуються у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно та у таємному викраденні майна вчиненому повторно.
Ухвалою суду від 29.01.2021 на підставі згаданого обвинувального акту призначено судовий розгляд.
За ухвалою суду від 24.11.2021 за клопотанням прокурора органам Національної поліції надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Одночасно прокурором внесено до суду клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, копія якого вручена обвинуваченому з дотриманням вимог, передбачених ч.2 ст.184 КПК України.
В судовому засіданні прокурором внесене клопотання було підтримано у повному обсязі. Аргументуючи клопотання та зазначаючи про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, прокурор наполягав на застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурором наголошено, що обвинувачений не має законного джерела доходу, раніше він неодноразово засуджувався за вчинення корисливих злочинів та продовжує свою злочинну діяльність, тому існують обґрунтовані ризики щодо продовження вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень. Також, з метою уникнення кримінальної відповідальності, обвинувачений може переховуватись від суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував та просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 зазначаючи про недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту, як такий, що забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, представники потерпілих осіб в судове засідання не прибули.
З'ясувавши думки учасників судового провадження, суд зауважує про наступне.
У відповідності до ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України, під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За змістом ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.
Клопотання про застосування стосовно обвинуваченого найсуворішого виду запобіжного заходу вмотивовано прокурором можливістю ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Суд погоджується із наведеними прокурором обґрунтуваннями наявності ризиків щодо можливості обвинуваченого переховуватись від суду та щодо можливості вчинення інших кримінальних правопорушень.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, за яке встановлена відповідальність у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
В ході здійснення судового провадження у цьому кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_4 будучи повідомленим у встановленому законом порядку, не з'явився за викликами суду у судові засідання.
В ході розгляду справи до обвинуваченого неодноразово було застосований привід. За таких обставин, суд вважає, що під загрозою покарання ОСОБА_4 може переховуватись від суду.
До того ж суд враховує правову позицію викладену урішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд зазначає, що урішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», (пункті 74) Суд вказував, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Тримання під вартою також не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі.
Разом із тим, встановлені в судовому засіданні обставини, характеристики особи обвинуваченого, та факти ухилення ОСОБА_4 від суду в ході розгляду даної справи, у своїй сукупності дають суду підстави дійти висновку, що обвинувачений в подальшому може переховуватись від суду.
Щодо наголошеного прокурором ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд зауважує наступне.
Як убачається з матеріалів справи і це підтвердив в судовому засіданні ОСОБА_4 , останній офіційно не працевлаштований, суспільно-корисною діяльністю не займається, неодружений, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти власності.
Згідно із обвинувальним актом, ОСОБА_4 неодноразово притягувався до відповідальності за вчинення злочинів проти власності.
Зазначені обставини дають можливість дійти висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень знайшов своє підтвердження.
Оцінивши всі обставини в їх сукупності, враховуючи, відсутність у ОСОБА_4 позитивних характеристик та доброї репутації, відсутність даних щодо стабільного законного джерела доходів, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого підлягає задоволенню. Лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу. З аналогічних підстав суд вважає неспроможними наведені захисником обґрунтування щодо доцільності застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді домашнього арешту.
Вік обвинуваченого, його стан здоров'я, сімейне та матеріальне становище не дає підстав для незастосування до нього такого запобіжного заходу.
Питання про застосування застави вирішено судом в порядку ч.3 ст.183 КПК України. У відповідності до ч.5 ст.182 КПК України, з урахування тяжкості інкримінованого злочину та відомостей, що характеризують обвинуваченого, суд визначає заставу, достатню для забезпечення обвинуваченим ОСОБА_4 належної процесуальної поведінки у розмірі 37215грн., із покладенням на обвинуваченого передбачених законом обов'язків.
Суд зазначає, що за ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 24.11.2021 органам Національної поліції було надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Згідно із протоколом затримання, обвинувачений ОСОБА_4 був затриманий на виконання ухвали суду 07.02.2022 о 09 год. 50 хв. та доставлений до суду у строк, визначений ч.1 ст.191 КПК України.
У відповідності до вимог ст.209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Таким чином, строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати саме з 09 год. 50 хв. 07.02.2022.
На підставі викладеного та керуючись ст.176,177,182,183 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити повністю.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк тримання під вартою рахувати з 09 години 50 хвилин 07 лютого 2022 року.
Строк дії ухвали закінчується 07 квітня 2022 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі п'ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 37215 грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області; ЗКПО 26304855; р/р UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м.Київ; МФО 820172; призначення платежу: ПІБ платника, призначення платежу, суд) підозрюваним, обвинуваченим або заставодавцем, який зобов'язується надати суду документ, що це підтверджує.
В разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та суд.
В разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти на нього покладаються строком до 07 квітня 2022 року наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом.
Роз'яснити особі, якою буде внесено заставу, що в разі невиконання обвинуваченим перелічених вище обов'язків, заставу буде звернуто в дохід держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом семи днів з дня її оголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області.
Суддя ОСОБА_1