Справа № 647/3293/21
№ провадження 2/647/36/2022
04.02.2022 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Миргород В.С.,
при секретарі: Дзежик Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Берислав Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №647/3293/21 за позовом Акціонерного товариства «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії,
встановив:
У грудні 2021 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 27 травня 2021 року уповноваженими представниками оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію - AT «Херсонобленерго», при перевірці дотримання споживачем ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , «Правил роздрібного ринку електричної енергії» виявлене порушення п. 5.5.5, п.п 5,6 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення до мереж АТ «Херсонобленерго» з порушенням схеми обліку, шляхом накидування проводу 1х4 А1 «фаза» на ПО-0,4 кВ, та монтування штучного «нуля» (заземлення) в житловому будинку. При цьому електрична енергія споживається, але приладом обліку електричної енергії не обліковується. Оселя споживача є відключеною від електропостачання. По факту виявленого порушення складено акт № 137277 від 27.05.2021 р. та керуючись положенням постанови НКРЕКП України №1525 від 18.07.2019 року «Про затвердження Змін до Постанови НКРЕКП» від 14.03.2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» визначено величину обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, загальна сума яких склала 32 375, 91 грн., яку у добровільному порядку не відшкодовано. В зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь зазначену суму збитків, а саме - 32 375, 91 гривень, а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 28.12.2021 року було відкрито провадження у вказаній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву згідно якої підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи, просив справу розглянути у відсутність їх представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи в суді був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення. Окрім цього, виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причина неявки суду ненадана, клопотань про відкладення справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Враховуючи письмову згоду представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що узгоджується з вимогами ст.ст. 280, 283 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням ст.5 ЦПК України визначено, що суд, здiйснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Перелiк способів захисту цивiльних прав та iнтересiв мiститься в статтi 16 ЦК України. Цей перелiк не є вичерпним i суд може захистити цивiльне право або інтерес iншим способом, що встановлений законом або договором.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, за змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа вільно, на власний розсуд, обирає способи участі у справі.
Вимоги ст. ст. 13, ч.5 ст.263 ЦПК України зобов'язують суд з'ясувати обставини, що обґрунтовують заявлені вимоги, на підставі наданих на їх підтвердження доказів.
Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 56-58, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» та постановою НКРЕКП України №1525 від 18.07.2019 року «Про затвердження Змін до Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».
Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно п. 3 ч. 1. ст. 57 цього Закону, електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно п.п.20 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, споживач зобов'язаний не допускати без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодувати збитки, завдані оператору системи у разі виявлення без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Пункт 8.2.5 передбачає, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення .
У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії.
Згідно довідки виданої Новорайською сільською радою Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за адресою АДРЕСА_2 , відкрито на ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з програмного комплексу « Еnergу ».
15.02.2019 року на ОСОБА_1 був складений акт про порушення №234357, згідно якого встановлено, що споживач за адресою: АДРЕСА_2 порушив ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення до мереж АТ «Херсонобленерго» зі зміненою схемою підключення, шляхом накиду фазного дроту на ПЛ-0,4 кВ і змонтованим штучним нульом (заземлення) в будинку. При цьому електрична енергія споживалась безобліково. Абонент рахується в базі РЕЗ і ЕМ як раніше відключений.
Актом про порушення ПРРЕЕ №137277 від 27.05.2021 року, складеного на ОСОБА_1 , підтверджено самовільне підключення до мереж АТ «Херсонобленерго» з порушенням схеми обліку, шляхом накидування проводу 1х4 А1 «фаза» на ПО-0,4 кВ, та монтування штучного «нуля» (заземлення) в житловому будинку. При цьому електрична енергія споживається, але приладом обліку електричної енергії не обліковується. Оселя споживача є відключеною від електропостачання.
Акт про порушення №137277 від 27.05.2021 року був вручений абоненту ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис, зауважень до складеного акту не має.
Відповідно протоколу №643 від 13.07.2021 року засідання комісії НКМВКО по розгляду, комісія:
розглянувши акт №137277 від 27.05.2021 року, прийняла рішення про нарахування вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією в розмірі 32 375, 91 грн.
З метою досудового врегулювання спору листом №48/07-054368 від 23.07.2021 року, ОСОБА_1 направлявся лист з рахунком на відшкодування завданих збитків в добровільному порядку.
Оскільки зазначена вартість необлікованої електричної енергії відповідачем в добровільному порядку не відшкодована, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, із ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтвердженні судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 270, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 263-265, 279, 280-284 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Херсонобленерго» - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонобленерго» - 32 375, 91 грн. в рахунок відшкодування збитків заподіяних, порушенням ПРРЕЕ.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонобленерго» - 2 270, 00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду або через Бериславський районний суд Херсонської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 04.02.2022 року
Суддя В. С. Миргород