Справа 573/2125/21
Номер провадження 3/573/21/22
07 лютого 2022 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Замченко А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , керівника ФГ «Василенко А.П.»,
за ст. 124 КУпАП,
24 грудня 2021 року до Білопільського районного суду Сумської області з Відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшов адміністративний матеріал з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №025430 від 22 грудня 2021 року, складений поліцейською СРПП Відділення поліції №1 (м. Білопілля) Голуб М.А. відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що останній вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: 22 грудня 2021 року об 11 годині 45 хвилин на автодорозі Р-61 «Суми-Конотоп» ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Rav 4, реєстр. номер НОМЕР_1 , був неуважним, не врахував безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем Ford Tranzit, реєстр. номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . У результаті дорожнього-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. п. б) п. 2.3, п. 13.1 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що він їхав на автомобілі по своїй полосі, а водій Ford Tranzit порушив правила дорожнього руху і виїхав на зустрічну полосу, у зв'язку з чим сталася ДТП.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Конституційний Суд України в своєму рішення від 22 грудня 2010 року в справі №23-рп/2010 вказав на те, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, у тому числі, і закріпленій у статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішенні в справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширша, ніж це передбачено: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21 липня 2011 року в справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позиція, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцію факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не була доведена поза розумним сумнівом з огляду на наступне.
На підтвердження вини ОСОБА_1 суду була надана схема, на якій зображене місце розташування автомобілів Toyota Rav 4 і Ford Tranzit на той час, коли на місце ДТП приїхали поліцейські. Місце зіткнення, осип дзеркал тощо на схемі не відображені. З вказаної схеми взагалі неможливо встановити, хто з водіїв винен у ДТП, а тому вважаю вказану схему неналежним доказом.
Також суду були надані фотографії автомобілів Toyota Rav 4 і Ford Tranzit, але вони лише підтверджують той факт, що автомобілі отримали механічні пошкодження.
З огляду на викладене, суд не може спростувати доводи особи, що притягується до адміністративної відповідальності, через відсутність у справі доказів, які б беззаперечно доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Вказане викликає сумніви в правдивості інформації, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення, і усунути вказані сумніви суд не має процесуальної можливості.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах, при умові, що ОСОБА_1 у судовому засіданні вини не визнав.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , доходжу висновку про недоведеність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 3 статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад і подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому провадження в даній справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП,
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя -