Справа № 489/6248/21
Номер провадження 2-а/489/23/22
Рішення
Іменем України
07 лютого 2022 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ревицької Р.В.,
представника позивача Щербакової А. О., представника відповідача 2 Москаленка В. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління патрульної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач 1) та Департамента патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач 2) про скасування постанови про адміністративне правопорушення
встановив
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області серії БАА №157678 від 06.09.2021 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.1 ст. 126 КУпАП за те, що 06.09.2021 за адресою: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 55, ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA RAV 4, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , без ввімкнених світлових пристроїв, чим порушив вимоги п. 19.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР). Надалі в тексті постанови можна побачити, що позивач порушив вимоги п. 2.1 ПДР, проте обґрунтування незрозуміле.
Ухвалою суду від 20.12.2021 залученого як другого відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача 2 заперечував проти задоволення позову та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач керував транспортним засобом TOYOTA RAV 4, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві, по просп. Богоявленському, 55, без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 19.1 ПДР. Також, водій на неодноразову вимогу поліцейського відмовився надати посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив вимоги п. 2.1 ПДР. Посилання позивача на відсутність доказів правопорушення не відповідають дійсності, оскільки в оскаржуваній постанові зазначено технічний прилад, яким здійснювалась відеофіксація правопорушення, а саме: ВС 1574.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Встановлено, що 06.09.2021 відносно ОСОБА_1 поліцейським Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Стефогловом Володимиром Івановичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №157678, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Відповідно до зазначеної вище постанови 06.09.2021 за адресою: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 55, ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA RAV 4, з державним номерним знаком НОМЕР_1 . без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 19.1 ПДР. Також, водій на неодноразову вимогу поліцейського відмовився надати посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив вимоги п. 2.1 ПДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 статті 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Пунктом 19.1 «а» ПДР передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Відповідно п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Пунктом 2.4 ПДР передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав), та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.
Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 року по справі № 686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі № 161/7068/16-а.
За відсутності належних доказів з боку суб'єкта владних повноважень щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано штрафу, визнати порушника винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, є неможливим.
З відеозапису вбачається, що факт керування транспортним засобом TOYOTA RAV 4 без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби на відео не зафіксовано.
Тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП є неправомірним.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат (Постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18) та приходить до висновку про необхідність їх зменшення до 2500 грн.
Керуючись ст.ст. 241 - 246, 286 КАС України суд
вирішив
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанову серії БАА № 157678 від 06.09.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП України.
Стягнути на користь позивача з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) за рахунок його бюджетних асигнувань 454 грн. судового збору та 2500 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту його проголошення.
Суддя В. В. Кокорєв