Справа № 488/4852/21
Провадження № 3/488/309/22
07.02.2022 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Торжинська Т.В., вивчивши матеріали, що надійшли з УПП в Миколаївській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Миколаєва, громадянки України, непрацюючої, яка має на утриманні неповнолітніх дітей, мешканки АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
До Корабельного районного суду вдруге надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Як викладено у протоколі серії ГП №110174 від 07.12.2021 року, 07.12.2021 року о 09:00 годині ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідний умов життя, навчання та виховання по відношенню до свого неповнолітнього сина: ОСОБА_2 , 2009 року народження, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьки мають притягуватися до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини та яких саме обов'язків така особа не виконала, що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п.31 по справі «Ракевич проти Росії» та п.109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
В даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення не визначено які саме неправомірні діяння ОСОБА_1 вказують на її ухилення від батьківських обов'язків.
Окрім того, за ст.184 КУпАП суб'єкт правопорушення є спеціальним, зокрема це батьки або особи, які їх замінюють.
Однак до протоколу не додано будь-яких документів, які б підтверджували належне визначення суб'єкту правопорушення, зазначеного у протоколі, а саме не долучені документи які посвідчують особу ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина (свідоцтво про народження, паспорт).
Крім того, матеріали про адміністративне правопорушення вже направлялись для дооформлення, проте недоліки усунуті не були, а справа знову направлена до суду.
Так як зазначені порушення закону є істотними і не можуть бути усунені в судовому засіданні, то матеріали справи через неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та неповне з'ясування всіх обставин події правопорушення, підлягають поверненню органу який порушив адміністративне провадження для проведення додаткової перевірки та усунення встановлених судом недоліків.
Керуючись статтями 256, 277, 278 КУпАП, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП Управління патрульної поліції ГУНП в Миколаївській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Торжинська