Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/1313/21
Провадження № 1-кп/475/87/22
07.02.2022смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора : ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5 ,
потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ Одеської області, українця, громадянина України, співмешкає, не працюючого, освіта середня-спеціальна, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальна справа з обвинувальним актом, у кримінальному провадженні з реєстром матеріалів досудового розслідування , внесеному в ЄРДР за №12021152210000118 від 14.10.2021р. за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
В підготовчому судовому засіданні 14.12.2021року за клопотанням прокурора ухвалою суду обрано обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 17год. 10 лютого 2022року без визначення розміру застави.
В ході судового розгляду даної справи прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії обраного запобіжного заходу обвинуваченому посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу закінчується 10.02.2022року, до визначеного часу з об”єктивних причин розгляд справи не буде завершений. Обвинувачений ОСОБА_4 , перебувачи на волі, може негативно впливати на потерпілих та свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, а саме шляхом залякування та погроз, та іншого впливу , показання яких мають важливе значення по провадженню, оскільки проживає із свідками, в одній місцевості .
Враховуючи наявні ризики, передбачені ч 1 ст.177 КПК України, на думку прокурора виникає необхідність в продовженні строку дії запобіжного заходу на 60 днів.
Більш м”який вид запобіжного заходу не може запобігти настанню ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі і просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у пред'явленому обвинувачені не визнав , пояснивши суду, що не мав умислу на скоєння правопорушення, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що такий захід повною мірою зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. На думку захисника, обвинувачений не може вплинути на потерпілих, так як вони дали своє пояснення суду, а свідки не були очевидцями подій. Обвинувачений має постійне місце проживання, позитивну характеристику за місцем проживання, а тому доцільніше обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , думку потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтримали думку захисника обвинуваченого, дослідивши клопотання , суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч 3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов”язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує дію запобіжного заходу на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно п.4 ч 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п”ять років.
При обранні запобіжного заходу у підготовчому судовому засіданні судом встановлена доведеніть ризику у виді незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки обвинувачений не визнає себе винним у пред'явленому обвинувачені, а потерпілі та свідки ще не допитані в судовому засіданні.
На даний час ризик у виді незаконного впливу на потерпілих та свідків не відпав і не зменшився. Потерпілі в судовому засідання надали свої пояснення, а свідки ще не допитані. В ході судового розгляду обвинувачений себе винним не визнав. Потерпілі та свідки проживають з обвинуваченим в одній місцевості.
Оскільки, на думку суду, пояснення свідків, які ще не дали покази в судовому засіданні мають суттеве значення по справі, суд вважає, що це дає підстави для продовження строку дії запобіжного заходу.
У ході судового розгляду клопотання встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 263 КК України, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за що передбачене покарання у виді позбавлення волі строком понад 10 років. Обгрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.15, п.1 ч. 2 ст.115, ч 1 ст.263 КК України та доведеність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому, у разі визнання його винуватим, тяжкість наслідків, пов”язаних з замахом на умисне вбивство двом особам, способом небезпечним для життя з застосуванням бойових припасів, незаконно придбанних, все викладене у сукупності, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 є суспільно-небезпечною особою, а тому інші, більш м'які запобіжні заходи, а саме: домашній арешт, який просив застосувати захисник та обвинувачений, є недостатніми для запобігання встановленому ризику порівняно із триманням під вартою.
Позитивна характеристика за місцем проживання та наявність постійного місця проживання, яке співпадає із постійним місцем проживання свідка та місцем вчинення злочину, не є
визначальними аргументами, які б давали можливість обрати обвинуваченому інший вид запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту, про обрання якого просить захисник та обвинувачений , на думку суду, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, так як обвинувачений вчинив особливо тяжкий злочин відносно двох осіб небезпеченим способом.
Ухвалою суду від 14.12.2021р. при обрані запобіжного заходу, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, застава не визначалась.
Керуючись ст.ст.ст.177, 178,182, 183, 194, 196, 314-316, 369, ч.1 ст. 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі “Миколаївський слідчий ізолятор” до17 год. 04 квітня 2022р. , без визначення розміру застави.
Ухвала суду діє до 17:00 год. 04 квітня 2022р.
Виконання ухвали в частині запобіжного заходу покласти на ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП у Миколаївській області та начальника Державної установи “Миколаївський слідчий ізолятор”.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та для виконання направити начальнику ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП у Миколаївській області та начальника Державної установи “Миколаївський слідчий ізолятор”.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївської апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
суддя : ОСОБА_1