Справа №127/14384/20
Провадження № 1-і/127/8/22
01 лютого 2022 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 у об'єднаному кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020000000203 від 28.05.2020, за № 12021020020000231 від 17.03.2021, за № 12021025010000227 від 05.03.2021 та за № 12020020100000296 від 18.04.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
У провадженні судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_7 перебуває на розгляді об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та ОСОБА_4 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 309 КК України.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020, який набрав законної сили 23.04.2020, пункт 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України викладено у новій редакції, а саме: тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Зокрема у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 на усій території України з 12.03.2020 установлено карантин, дія якого продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 до 22.05.2020, після чого продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 до 31.07.2020, також продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 до 31.08.2020, у подальшому продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 760 до 31.10.2020, крім того продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 № 956 до 31.12.2020, також продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 до 28.02.2021, крім того продовжено постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 до 30.04.2021, також продовжено постановою Кабінету Міністрів України № 405 до 30.06.2021, крім того продовжено постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 16.06.2021 продовжено до 31.08.2021, також постановою Кабінету Міністрів України № 855 від 14.08.2021 продовжено до 01.10.2021, в подальшому продовжено постановою Кабінету Міністрів України № 981 від 22.09.2021 до 31.12.2021, крім того постановою Кабінету Міністрів України № 1336 від 15.12.2021 продовжено до 31.03.2022.
Так, 22.01.2022 на адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .
Разом з тим, суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_7 у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, у визначений КПК України строк не може розглянути клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , а тому з урахуванням положень пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України та в порядку ст. 35 КПК України вказане клопотання, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було передано на розгляд судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 .
У ході судового провадження прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки на думку прокурора, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, а тому він може продовжувати вчинювати злочини, може переховуватись від суду, а також обвинувачений ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України прокурором не доведені, обвинувачений ОСОБА_3 має постійне місце проживання, а тому захисник просив суд змінити запобіжний захід ОСОБА_3 із тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника, зазначив. що має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, а тому просив суд змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.
Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказане означає, що саме на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доцільністю його збереження.
Так, глава 18 КПК України визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз'яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні, продовженні запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворішим запобіжним заходом.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, при вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, суд крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Суд вважає, що під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, однак на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та на даний час обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, до затримання ОСОБА_3 не працював, не мав офіційного джерела доходу, а тому він може і надалі продовжувати вчинювати злочини, може переховуватись від суду, може чинити тиск на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також обвинувачений ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не перестали існувати та не зменшились, а тому підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.
При цьому судом, враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_3 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Враховуючи викладене суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а у клопотанні захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 370, 372 КПК України, суд,
У клопотанні захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 із тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 01.04.2022 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання.
Суддя: