Справа №127/11186/20
Провадження №1-кп/127/418/20
04 лютого 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
В складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020020000000088, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 17 лютого 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що обвинувачений, може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Також, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, матеріальний стан, відсутність стійких соціальних зв'язків, антигромадський спосіб життя, що дає підстави вважати, що останній може вчиняти нові кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, про що вказано в ухвалі слідчого судді Вінницького міського суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 , враховуючи думку свого підзахисного, заперечив проти клопотання прокурора, на думку захисту ризики на які посилається прокурор не знайшли свого підтвердження, а таму щодо клопотання прокурора покладається на думку суду.
Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, п.6 ч.2 ст. 115КК України.
Ухвалою суду до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого було неодноразово продовжений.
23.04.2020 набрав чинності Закон України від 13.04.2020 № 558-IX «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 558-IX).
Зазначеним Законом № 558-IX пункт 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК викладено у новій редакції та встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Абзацам шостим пункту 1 Закону № 558-IX регламентовано, що у разі неможливості у визначений КПК строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
З огляду на викладене, зважаючи на неможливість головуючим суддею ОСОБА_6 у зв'язку з перебуванням у нарадчій кімнаті по іншому кримінальному провадженні, у визначений КПК строк розглянути клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначене клопотання передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по суті.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2021 року ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Враховуючи наведене та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою, в зв'язку з тим, що він обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою ОСОБА_5 як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).
На думку суду, в клопотаннях обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєні злочини, особу обвинуваченого, його спосіб життя, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлено.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини. Тому ОСОБА_5 застава у даному випадку не визначається.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» ,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 04 лютого 2022 року по 04 квітня 2022 року включно.
Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань ( №1)».
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя: