Справа № 134/128/22
1-в/134/23/2022
Іменем України
04 лютого 2022 року смт. Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
представника виправного центру ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль Вінницької області клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Білозерка Херсонської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, до засудження не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
26 січня 2022 року до суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
У своєму клопотанні засуджений ОСОБА_4 просить на підставі ст. 81 КК України звільнити його умовно-достроково від відбування покарання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав клопотання, мотивуючи тим, що він позитивно характеризується по місцю відбування покарання, виконував роботи по благоустрою та працював в майстерні установи. Також вказав, що має матір похилого віку, яка потребує його догляду, крім того, просив врахувати малий строк невідбутого покарання.
Представник виправного центру також підтримав клопотання, вважає, що засуджений ОСОБА_4 довів своє виправлення.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що згідно характеристики засуджений за час відбування покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» характеризується посередньо, допустив два порушення режиму утримання, за що один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності. Дані про те, що він з лютого по травень 2021 року залучався до робіт по благоустрою та самообслуговуванню установи, а з 03 листопада 2021 року по 31 грудня 2021 року був працевлаштований в майстерні установи не дають підстав дійти висновку про те, що він своєю сумлінною працею довів виправлення, оскільки з матеріалів особової справи не вбачається, що засуджений намагався працевлаштуватися з травня по листопад 2021 року. Те, що у засудженого невідбута частина покарання складає менше 4 місяців не є безумовною підставою для його умовно-дострокового звільнення, адже головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи. Засуджений ОСОБА_4 раніше неодноразово був засуджений, в тому числі, за вчинення умисних корисливих злочинів, однак, після звільнення з місць позбавлення волі знову скоював нові злочини, що свідчить про його схильність до девіантної поведінки.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.
При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального кодексу України, тобто є не обов'язком суду, а правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
У відповідності до змісту постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди, розглядаючи питання про можливість умовно-дострокового звільнення засуджених, повинні повно та всебічно вивчити дані про особу засудженого.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 17 грудня 2014 року засуджено Суворовським районним судом м. Херсона за ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Згідно ухвали Петрівського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2016 засудженому ОСОБА_4 зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 23 квітня 2014 року по 02 лютого 2015 року, виходячи із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09 грудня 2019 року засудженому ОСОБА_4 невідбута частина покарання замінена на більш м'яке - обмеження волі строком на 2 роки 7 місяців 4 дні.
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2020 року засудженому ОСОБА_4 зараховано в строк відбування покарання час слідування під вартою до виправного центру з 09 грудня 2019 року по 20 січня 2020 року включно, виходячи із розрахунку: один день позбавлення волі за два дні обмеження волі.
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2020 року на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 25.09.2014, більш суворим, призначеним вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 17.12.2014, постановлено призначити засудженому ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
Згідно ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 грудня 2020 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання було відмовлено.
З 09 грудня 2020 року по теперішній час засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)». По прибутті в установу був залучений до демонтажно-ремонтних робіт в гуртожитку № 2 на безоплатній основі, з 03.11.2021 року по 31.12.2021 року був працевлаштований згідно цивільно-правового договору № 113-21 в майстерні установи.
Згідно характеристики ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» від 03.02.2022 року, засуджений ОСОБА_4 за час відбування покарання характеризується посередньо, допустив два порушення режиму утримання, за що один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашене встановленому законом порядку, два рази був заохочений. Проявляє соціально-корисну ініціативу, приймає участь в суспільному житті відділення. Підтримує належний санітарний стан житлового приміщення, має охайний зовнішній вигляд. До майна установи та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, ставиться відповідно, здійснює за ними належний догляд, використовує їх за призначенням. Вимог пожежної безпеки не порушує. Законні вимоги персоналу установи виконує. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, на критику реагує пасивно, товариські відносини підтримує із засудженими різної спрямованості. Проявляє готовність до самокерованої соціально-правомірної поведінки. Приймає участь в заходах виховного характеру, робить для себе позитивні висновки. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу «Фізкультура і спорт» та «Підготовка до звільнення». Підтримує стосунки з рідними шляхом телефонних розмов. Вину в скоєному злочині визнає, розкаюється в скоєному діянні. На профілактичному обліку установи не перебуває. Заборгованості за виконавчими листами не має.
Згідно оцінки вчинення повторного кримінального правопорушення з використанням підсистеми КАСАНДРА єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, у засудженого ОСОБА_4 встановлено середній рівень вчинення повторного кримінального правопорушення.
Під дію ст. 81 КК України засуджений ОСОБА_4 підпадав по відбуттю 3/4 строку покарання, а саме: 03 березня 2020 року.
Рішенням комісії ДУ «Олександрівський ВЦ (№ 104)» - протокол № 24 від 15 травня 2020 року - засудженому ОСОБА_4 відмовлено в умовно-достроковому звільненні на підставі ст. 154 ч. 8 КВК України.
Згідно довідки про наявність стягнень та заохочень засуджений ОСОБА_4 за період відбування покарання має 15 заохочень та 4 стягнення.
Як вбачається з довідки про доходи, за період з 01 грудня 2021 року по 31 грудня 2021 року засудженому ОСОБА_4 було нараховано 115,00 грн. заробітної плати.
Згідно довідки ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» від 03.02.2022 року, ОСОБА_4 в період з 15.02.2021 року по 25.05.2021 року залучався до робіт по благоустрою та самообслуговуванню установи на безоплатній основі, а саме: демонтажних робіт на першому поверсі в гуртожитку № 2 в кількості 220 год., ремонтних робіт на першому поверсі гуртожитку № 2, штукатурка стін - 100 год., шпакльовка стін - 200 год., покраска стін та підлоги - 60 год.
Станом на 04 лютого 2022 року засуджений ОСОБА_4 відбув 3/4 строку призначеного покарання, невідбута частина покарання складає 3 місяці 27 днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
При вирішенні питання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 суд враховує, що він відбуває покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів.
Вже після пом'якшення покарання, відбуваючи покарання у виді обмеження волі, засуджений ОСОБА_4 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44 КУпАП за що на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., тричі піддавався стягненню (одне попередження та дві догани), які хоча на даний час погашені, однак, не дають підстав дійти висновку про його сумлінну поведінку.
Так, в характеристиці на засудженого вказано, що він на профілактичному обліку установи не перебуває, проте з матеріалів особової справи вбачається, що засудженого ОСОБА_4 04.06.2021 року постановлено на профілактичний облік як схильного до вживання наркотичних речовин, дані про зняття з профілактичного обліку в матеріалах особової справи відсутні.
Окрім того, з наявних в матеріалах справи даних вбачається, що засуджений ОСОБА_4 після прибуття 09 грудня 2020 року до ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» в установі не був працевлаштований та такої ініціативи не проявляв, лише на початку листопада 2021 року був працевлаштований в майстерні установи, де працював менше двох місяців, виконання робіт по благоустрою та самообслуговуванню установи в період з 15.02.2021 року по 25.05.2021 року не свідчить про сумлінне ставлення до праці, оскільки виконання необхідних робіт із самообслуговування, благоустрою установи виконання покарань є обов'язком засудженого.
Посилання засудженого ОСОБА_4 на необхідність здійснювати догляд за матір'ю та на малий строк невідбутого покарання не є безумовними підставами для його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Враховуючи дані про особу засудженого, його характеристику за період відбування покарання у виді обмеження волі, суд дійшов висновку, що засуджений не довів своє виправлення, а тому в задоволенні його клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст. 537, 539 КПК України,
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя