Справа№ 133/2659/21
Провадження № 2/133/433/22
Іменем України
02.02.2022 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Кучерук І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, в якому просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з постанови про відкриття виконавчого провадження №63545213 щодо виконання виконавчого напису, вчиненого 11.01.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., зареєстрованого в реєстрі за №50, позивач дізнався, що з нього на користь ПАТ КБ «Приватбанк» стягується заборгованість в розмірі 109348,80 грн.
Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки він вчинений нотаріусом на підставі вимоги, яка не є безспірною. Крім того, кредитний договір, за яким проводиться стягнення, він не укладав, а тому просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.08.2021 провадження у справі відкрито та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у встановлений судом строк відзив до суду не надав.
Треті особи у встановлений судом строк пояснення чи заперечення на заявлені вимоги до суду не надали.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 11.01.2017 приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №50, за яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до умов кредитного договору №VIXRFT04780069 від 28.01.2009, грошові кошти в розмірі 109348,80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9626,06 грн., заборгованість за несплаченими відсотками - 6,21 грн., пеня - 90853,92 грн., комісія - 3179,33 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (відсоток від суми боргу) - 5183,28 грн., а також плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 1350 грн., стягнення здійснюється за період з 28.01.2009 по 21.10.2016 (а.с.8).
09.11.2020 головним державним виконавцем Василюком А.І. відкрито виконавче провадження №63545213 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису (а.с.6).
05.01.2021 головним державним виконавцем Василюком А.І. видано постанову про арешт коштів боржника (а.с.7).
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Статтею 87 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відмітною стягувача про непогашення заборгованості.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному переліку документів (оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відмітною стягувача про непогашення заборгованості). При цьому цей перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
За змістом пункту 2.3 глави 16 розділу ІІ «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 нараховану суму заборгованості в розмірі 109348,80 грн., що підлягає стягненню за виконавчим написом нотаріуса, заперечує в повному обсязі. Будь-яких вимог про сплату кредиту відповідач йому не пред'являв та не направляв. Про наявність виконавчого напису позивач дізнався від працівників АТ КБ «ПриватБанк».
За таких обставин позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Перевірка безспірності боргу є обов'язком нотаріуса. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такий ж самий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/8269/15-ц від 16.05.2018.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем та третьою особою - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. не спростовано доводи позивача, що викладені у позовній заяві.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню, тому позов підлягає задоволенню.
З урахуванням положень ст.141 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11.01.2017 приватним нотаріусом нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, зареєстрований в реєстрі за №50, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості у розмірі 109348 (сто дев'ять тисяч триста сорок вісім) грн. 80 коп.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, місцезнаходження: вул. П. Орлика, 5, м. Козятин.
Повне судове рішення складено 07.02.2022.
Суддя І.М. Кучерук