Справа № 132/3218/20
2-д/132/1/22
Ухвала
Іменем України
04 лютого 2022 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретаря Безулої К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка матеріали клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол-Синтез Трейдинг» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення арбітражного суду Нижегородської області про стягнення видатків щодо оплати державного мита ТОВ «Тосол Синтез Україна»,
До Калинівського районного суду Вінницької області через Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол-Синтез Трейдинг» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення арбітражного суду Нижегородської області від 19.03.2020 року по справі №А43-51652/2019 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол-Синтез Трейдинг» міста Дзержинськ Нижегородської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол Синтез Україна» міста Калинівка Вінницької області про стягнення боргу.
28.12.2021 року ТОВ «Тосол Синтез Україна» подало заперечення проти клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду.
19.01.2022 року ТОВ «Тосол Синтез Україна» подало клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Сторони справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
04.02.2022 року, за вх. № 1086/22, до суду від директора ТОВ «Тосол Синтез Україна» надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол-Синтез Трейдинг» (Російська Федерація) просить відмовити в повному обсязі з підстав наведених у раніше поданих документах.
04.02.2022 року, за вх. № 1087/22, до суду від представника ТОВ «Тосол Синтез Україна» - адвоката Рєзніка А.О. надійшла заява про проведення розгляду справи у письмовому провадженні, без участі сторін. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол-Синтез Трейдинг» (Російська Федерація) просить відмовити у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
19 березня 2020 року Арбітражним судом Нижегородської області Російської Федерації за відсутності сторін спору було ухвалено рішення у справі № А43-51652/2019 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол-Синтез Трейдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол Синтез Україна» про стягнення 13988920 руб. 89 коп. боргу, 92945 руб. 00 коп. витрат зі сплати державного мита.
За приписами ч. 1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Пунктом «а» частини першої статті 51 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої із застереженнями Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10 листопада 1994 року, в свою чергу, передбачено, що кожна з Договірних Сторін, яким є у тому числі Україна та Російська Федерація, на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах.
Разом з тим, згідно з вимогами ч. 2 ст. 53 цієї Конвенції до клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додається, серед іншого, документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена.
Так, згідно довідки Арбітражного суду Нижегородської області Російської Федерації (а.с. 5), відповідач ТОВ «Тосол Синтез Україна», у відсутність якого 19 березня 2020 року Арбітражним судом Нижегородської області Російської Федерації було ухвалено рішення, клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання якого наразі є предметом судового розгляду, про час та місце судового розгляду справи був завчасно та належним чином повідомлений, а також йому було вручено копію позовної заяви.
В той же час, відповідно до ст. 11 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої із застереженнями Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10 листопада 1994 року, вручення документів засвідчується підтвердженням, підписаним особою, якій вручений документ, і скріпленим офіційною печаткою запитуваної установи, із зазначенням дати вручення і підписом працівника установи, що вручає документ або виданий цією установою інший документ, у якому повинні бути зазначені спосіб, місце і час вручення.
Тобто належним підтвердженням вручення стороні по справі відповідних судових документів є не довідка іноземного суду, що прийняв рішення, про визнання та надання дозволу на примусове виконання якого подано відповідне клопотання, а саме скріплений офіційною печаткою запитуваної установи підпис особи, якій вручений документ, із зазначенням дати вручення і підписом працівника установи, що вручає документ, або виданий такою установою інший документ, у якому повинні бути зазначені спосіб, місце і час вручення.
Натомість у матеріалах справи, долучених до клопотання ТОВ «Тосол-Синтез Трейдинг» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, зокрема у рішенні Арбітражного суду Нижегородської області Російської Федерації (а.с. 7-10), де зазначено, що поштова кореспонденція не вручена через не розшук, відсутнє підтвердження про вручення відповідних судових документів ТОВ «Тосол Синтез Україна», яке за своєю формою та змістом відповідає вищенаведеним вимогам вищевказаної Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.
Наведене дає суду підстави для висновку, що відповідач ТОВ «Тосол Синтез Україна» не прийняв участі у судовому розгляді Арбітражним судом Нижегородської області Російської Федерації справи № А43-51652/2019 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол-Синтез Трейдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол Синтез Україна» про стягнення 13988920 руб. 89 коп. боргу, 92945 руб. 00 коп. витрат зі сплати державного мита, за наслідками якого 19 березня 2020 року було ухвалено рішення, про визнання та надання дозволу на примусове виконання якого ТОВ «Тосол-Синтез Трейдинг» у своєму клопотанні просить суд, внаслідок того, що йому не було вчасно і належно вручений виклик до суду.
Із заперечення, наданого ТОВ «Тосол Синтез Україна» слідує, що TOB «ТОСОЛ СИНТЕЗ УКРАЇНА» не було відомо про розгляд справи №А43-51652/2019, що розглянута Арбітражним судом Нижегородської області, TOB «ТОСОЛ СИНТЕЗ УКРАЇНА» не отримувало повідомлень про розгляд вказаної справи, а ні від Арбітражного суду Нижегородської області, а ні від Господарського суду Вінницької області. Також жодних повідомлень про спір не надходило від Стягувача. Юридична і фактична адреси TOB «ТОСОЛ СИНТЕЗ УКРАЇНА» (Україна, 22400, Вінницька обл., Калинівський р-н, місто Калинівка, ВУЛИЦЯ ВАДИМА НЕСТЕРЧУКА, будинок 1) не змінювались з моменту коли виникли спірні правовідносини між кредитором та боржником до дати відкритгя провадження у справі №132/3218/20 про визнання іноземного рішення суду.
Крім того, до клопотання про визнання рішення Арбітражного суду Нижегородської області додано довідку (а.с. 5) підписану суддею на підтвердження повідомлення про виклик, що не є допустимим доказом належного повідомлення про виклик сторони відповідно до процесуального закону. В даній довідці не зазначено повної адреси ТОВ «ТОСОЛ СИНТЕЗ УКРАЇНА», а також повна адреса відповідача не міститься і в рішенні Арбітражного суду Нижегородської області, що викликає сумнів чи була вона відома суду.
За приписами п. «б» ч. 1 ст. 55 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої із застереженнями Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10 листопада 1994 року, у визнанні передбачених статтею 52 рішень і у видачі дозволу на примусове виконання може бути відмовлено якщо відповідач не прийняв участі в процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не був вчасно і належно вручений виклик до суду.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови ТОВ «Тосол-Синтез Трейдинг» у видачі дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду Нижегородської області Російської Федерації справи, ухваленого 19 березня 2020 року у справі № А43-51652/2019 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол-Синтез Трейдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол Синтез Україна» про стягнення 13988920 руб. 89 коп. боргу, 92945 руб. 00 коп. витрат зі сплати державного мита.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 51, 53-54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої із застереженнями Законом України «Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах» від 10 листопада 1994 року, ст. ст. 77, 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. ст. 353, 462-470 ЦПК України, суд
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тосол-Синтез Трейдинг» про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення арбітражного суду Нижегородської області про стягнення видатків щодо оплати державного мита ТОВ «Тосол Синтез Україна» - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: