Справа № 131/1436/21
Провадження № 6/131/3/2022
03.02.2022м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Олексієнка О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Іллінці без фіксації судового процесу технічними засобами заяву представника ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, -
До Іллінецького районного суду Вінницької області від ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» надійшла заява про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання. Зазначена заява аргументована тим, що 15 квітня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» було укладено договір про відступлення права вимоги № 2227/К, за яким здійснено відступлення на користь ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» права вимоги зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 11315984000 від 18.03.2008 року.
На підставі вказаного Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» звернулося до Іллінецького районного суду Вінницької області із заявою про заміну сторони у виконавчому листі по справі № 2-396/2010.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 13.01.2021 року по справі № 131/1138/20 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», про заміну сторони стягувана Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» у виконавчому листі № 2-396/2010, від 17.06.2010 року виданому на виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором № 11315984000 від 18.03.2008 року за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
З огляду на набуття статусу стягувача, перед заявником наразі постало питання виконання рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 17.06.2010 року по справі № 2-396/2010.
В рамках виконання договору відступлення права вимоги Стягувач не отримував від первісного кредитора - ПАТ «Дельта Банк» оригінал виконавчого листа по справі або інші відомості, що свідчили б про його місцезнаходження.
З метою розшуку та подальшого отримання виконавчого документа стягувачем було направлено звернення № б/н від 22.04.2021 р. до первісного стягувана у справі - ПАТ «Дельта Банк».
У відповідь на вказане звернення ПАТ «Дельта Банк» надіслало лист за вих. № 559 від 27.04.2021 року, у якій зазначено, що оригінал виконавчого листа № 2- 396/2010 виданого Іллінецьким районним судом Вінницької області по боржнику ОСОБА_1 у ПАТ «Дельта Банк» не виявлений.
11.11.2021 року представником стягувача було направлено до Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) адвокатський запит за № б/н від 11.11.2021 року, у якому було поставлено наступні питання, щодо виконання провадження за вищевказаним виконавчим листом.
В свою чергу, листом Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 30.11.2021 року № 13289/18-5/21 повідомлено, що на виконанні в зазначеній виконавчій службі не перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-396/2010 виданого Іллінецьким районним судом Вінницької області про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11315984000 від 18.03.2008 року у справі № 2-396/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у розмірі 566 403,03 грн., судових витрат 1820 грн.
Тому, заявник вказує, що з огляду на відсутність у стягувача виконавчого документа по справі № 2-396/2010, а також, враховуючи, що строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання пропущений з обставин, незалежних від стягувача, останній позбавлений можливості забезпечити виконання зазначеного рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 17.06.2010 року по справі № 2-396/2010.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Дослідивши зміст заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, суд дійшов висновку, що у задоволені зазначеної заяви слід відмовити із наступних підстав.
17 червня 2010 року Іллінецький районний суд Вінницької області ухвалив рішення у цивільній справі № 2-396/2010 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 11315984000 від 18 березня 2008 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк». На виконання даного судового рішення стягувачу виданий виконавчий лист.
26 червня 2013 року між ПАТ «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований в реєстрі за номером 2949.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 13 січня 2021 року постановлено замінити стягувача АТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо».
Зі змісту листа-відповіді Іллінецького відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 30.11.2021 року за №13289/18-5/21 вбачається, що на виконанні в зазначеній виконавчій службі не перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-396/2010, виданого 17.06.2010 року Іллінецьким районним судом Вінницької області про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 11315984000 від 18 березня 2008 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» у розмірі 566403,03 грн.
Положеннями статті 129-1 Конституції України, частини 1 статті 14 ЦПК України, частини 2 статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 р. № 1402-VIII встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною 4 статті 10 ЦПК України. Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини 1 статті 1 розділу XII „Прикінцеві положення” ЦПК України вводяться в дію вимоги частини 4 статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ „Перехідні положення” ЦПК України.
Згідно з пунктом 17.4 розділу XIII „Перехідні положення” ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII „Перехідні положення” ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2018 р. у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10 жовтня 2018 р. у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18).
Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Зазначений правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 р. у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18).
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
У змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 р. в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 6 статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина 1 статті 433 ЦПК України). Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяв.
Зазначене додатково підтверджується змістом постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 13 січня 2020 р. у справі № 2-12454/10 (провадження № 61-14491св19. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України). Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 р. та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 р. в справі Устименко проти України, заява № 32053/13 ).
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність у особи поважних причин пропуску пред'явлення виконавчого документа. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до статей 76-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, відмовляючи у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, виходить з того, що стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа лише після закінчення (спливу) строку пред'явлення його до виконання. У матеріалах справи відсутні докази поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За таких обставин, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та відповідно заява в цій частині задоволенню не підлягає.
Зважаючи, що суд відмовив в задоволенні заяви про поновлення строку, а вимога про видачу дубліката виконавчого листа безпосередньо пов'язується із можливістю пред'явлення його до виконання, право на яке є втраченим у зв'язку з минуванням строків його пред'явлення, суд також відмовляє у задоволенні заяви у цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-79, 81, 263, 371, 433 ЦПК України, постановою Пленуму ВССУ від 25.09.2015 р. № 8 „Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах” суд -
В задоволенні заяви ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест-Кредо» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: