Справа № 128/3503/21
Іменем України
04 лютого 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №564008 від 07.12.2021 судом вбачається, що 07.12.2021 о 16 год. 30 хв. в смт Стрижавка, Вінницького району Вінницької області по вул. Київська, громадянин ОСОБА_1 перебував на зупинці громадського транспорту без документів, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги п.п.2 п.22 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2021, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
04.02.2022 у судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки за адресою зазначеною у протоколі.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження по даній справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1.ч.1 ст. 247 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ст. 44-3 КУпАП чинної на час складання даного протоколу, адміністративним правопорушенням вважається порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених ст.29 Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативних актів, а саме до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"; інших актів законодавства; рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно до положень ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та Інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Відповідно до п.п. 2 п. 22 постанови Кабінету міністрів України № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину забороняється: перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Згідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП та адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Основною і обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, відсутність її виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №564008 від 07.12.2021 судом вбачається, що 07.12.2021 о 16 год. 30 хв. в смт Стрижавка, Вінницького району Вінницької області по вул. Київська, громадянин ОСОБА_1 перебував на зупинці громадського транспорту без документів, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги п.п. 2 п. 22 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2021 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. (а.с.1).
На підтвердження відомостей, які зазначені в протоколі інспектором додано відповідний рапорт зареєстрований 07.12.2021,однак вказаний рапорт є нечитабельним (а.с.2)
Окрім нечитабельного рапорту , уповноваженою особою на складання протоколу не доданої будь-яких інших належних та допустимих доказів на підстав яких суд може прийти до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченго ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (n.146) ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
Тому, беручи до уваги, загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст.44-3 КУпАП, що згідно п.1 ст. 247 КУпАП, є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, суддя-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Олена САЄНКО