просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
07 лютого 2022 року м.Харків Справа № 913/906/21
Провадження №34/913/906/21
Суддя господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ,
до Приватного малого підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Іртекс», м. Сєвєродонецьк Луганської області,
про стягнення 17 640 грн. 00 коп.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного малого підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Іртекс», в якій просить стягнути з відповідача штрафні санкції за Договором купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 у розмірі 17 640 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.01.2021 між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу №09/03/76-МТР, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується передати продукцію у власність позивача, а позивач - прийняти Товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.
При цьому, в Додатку №1 до Договору купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 сторони погодили найменування, умови поставки та оплати Товару, згідно яких відповідач мав поставити для потреб позивача Відстійник DN500 PN40 ФВ-Ж.500.40.2.9.1Д кількістю 1 шт. та вартістю 93 000 грн. 00 коп., а також Відстійник DN400 PN40 ФВ-Ж.400.40.2.9.1Д кількістю 1 шт. та вартістю 83 400 грн. 00 коп. протягом 80 календарних днів з моменту підписання Договору. В свою чергу, позивач мав сплатити за поставлений Товар по факту поставки всієї продукції протягом 30 календарних днів.
Як зазначає позивач, свої зобов'язання за Договором він виконав належним чином та сплатив за поставлений Товар в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №8232-П21 від 24.06.2021 на суму 176 400 грн. 00 коп.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, оскільки поставив Товар з пропуском строку, обумовленого Договором, про що свідчать видаткова накладна №РН-0000025 від 28.05.2021 та Акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №1090 від 31.05.2021.
В зв'язку з простроченням поставки Товару на 30 і більше календарних днів, позивачем було нараховано відповідачу штраф у розмірі 10% від вартості Товару не поставленого вчасно, що складає 17 640 грн. 00 коп.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з листом №01/01/09/03/01/02-02/6/389 від 07.09.2021 в якому повідомляв його про порушення Договору купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 в частині поставки Товару та пропонував в термін до 10.09.2021 надати відповідь про готовність добровільної сплати штрафних санкцій за порушення строків постачання Товару за Договором.
Однак, з боку відповідача жодних дій щодо добровільної сплати штрафних санкцій здійснено не було, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 справу №913/906/21 передано на розгляд судді Іванову А.В.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.12.2021 відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін. Запропоновано відповідачу: у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву; подати контррозрахунок штрафних санкцій в разі незгоди з їх розміром, визначеним позивачем, з доказами направлення іншій стороні.
Проте, відповідач своїм процесуальним правом не скористався, оскільки відзиву на позовну заяву, письмових пояснень чи будь-яких інших заяв по суті від відповідача в даній справі не надходило.
При цьому, поштова кореспонденція у справі, а саме ухвала Господарського суду Луганської області від 09.12.2021, надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк(з), МЖК «Мрія» квартал, буд. 2, каб. 20 та повернулась на адресу суду із відміткою органу поштового зв'язку: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, вказана ухвала надсилалася відповідачу за адресою, зазначеною у Договорі купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021, а саме: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 4, корп. 9. Однак, вона також повернулась на адресу суду із відміткою органу поштового зв'язку: «адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом п. 99-2, абз. 4,5 п. 114, абз. 3 п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (з наступними змінами) рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч.ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Оскільки відповідачем не надано суду відзиву із викладенням власної правової позиції, розгляд справи здійснюється на підставі ст. 165 ГПК України за наявними в справі матеріалами.
Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
21.01.2021 між Приватним малим підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Іртекс» (Продавець, відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (Покупець, позивач) було укладено Договір купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 (далі - Договір), відповідно до умов п.п. 1.1.,1.2. якого відповідач зобов'язується передати продукцію (далі - Товар) у власність позивача, а позивач - прийняти Товар та сплатити за нього відповідну грошову суму (а.с. 15-18).
Асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристики Товару визначені в Додатках до цього Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).
За умовами п. 3.1., 3.3. Договору ціни Товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних Додатках до цього Договору. Загальна вартість Товару за цим Договором складається із сукупності вартості Товару згідно з Додатками. Усі суми, що підлягають сплаті за цим Договором, сплачується в безготівковій формі на рахунки, що зазначені у цьому Договорі.
Продавець зобов'язується передати Покупцю Товар у строк та на умовах, визначених цим Договором та відповідними додатками до цього Договору (п. 5.1. Договору).
Пунктом 5.3. Договору передбачено, що датою постачання Товару вважається дата передачі його Покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено Додатками до Договору та/або Додатковими угодами. Факт передачі Товару підтверджується підписаною Сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним Актом приймання-передачі Товару. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з дати підписання Покупцем без зауважень видаткової накладної та/або Акту приймання-передачі Товару.
По прибуттю Товару в кінцевий пункт призначення його прийом проводиться безпосередньо вантажоодержувачем з обов'язковим оформленням вантажоодержувачем Акту приймання по кількості та якості Товару (п. 5.11. Договору).
За приписами п. 6.9. Договору за порушення строку постачання Товару, його приналежностей та/або документів, у тому числі викликане виявленням нестачі Товару або постачанням Товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання Товару у порядку, визначеному п. 5.12., п. 5.13. Договору, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 2%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості Товару не поставленого вчасно.
Сторони визначили в п. 12.1., що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє протягом 1 року, але у будь-якому разі до повного виконання взаємних зобов'язань Сторонами.
Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін без жодних застережень та зауважень.
Також сторони підписали та скріпили печатками Додаток №1 до Договору купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021, який є його невід'ємною частиною та в якому визначили Товар, що поставляється ПМП ВКФ «Іртекс» для потреб ПАТ «Укрнафта», його найменування, умови поставки та оплати, згідно яких відповідач мав поставити для потреб позивача Відстійник DN500 PN40 ФВ-Ж.500.40.2.9.1Д кількістю 1 шт. та вартістю 93 000 грн. 00 коп., а також Відстійник DN400 PN40 ФВ-Ж.400.40.2.9.1Д кількістю 1 шт. та вартістю 83 400 грн. 00 коп. (а.с. 19).
Відповідно до п. 1 даного Додатку загальна вартість Товару, що поставляється по цьому Додатку, складає 176 400 грн. 00 коп.
Умови оплати: по факту поставки всієї продукції протягом 30 календарних днів. Терміни поставки: протягом 80 календарних днів з моменту підписання Договору. Умови поставки Товару (Інкотермс 2020): DDP - склад вантажоодержувача (Інкотермс 2020). Ціна Товару включає вартість доставки Товару до вантажоодержувача (п.п. 2-4 Додатку).
В Додатку №2 до Договору купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021, який є його невід'ємною частиною, підписаний та скріплений печатками сторін, визначено технічні характеристики та креслення Відстійника DN500 PN40 ФВ-Ж.500.40.2.9.1Д та Відстійника DN400 PN40 ФВ-Ж.400.40.2.9.1Д (а.с. 20-23).
Як зазначає позивач, оскільки Договір купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 було підписано 21.01.2021, останнім днем поставки Товару було 11.04.2021.
Натомість, відповідач поставив Товар з пропуском строку, обумовленого Договором, про що свідчать видаткова накладна №РН-0000025 від 28.05.2021 та Акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №1090 від 31.05.2021 (а.с. 24-26).
Позивач вказує, що відповідач таким чином зобов'язання за Договором належним чином не виконав. В свою чергу, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та сплатив за поставлений Товар в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №8232-П21 від 24.06.2021 на суму 176 400 грн. 00 коп. (а.с. 28).
В зв'язку з простроченням відповідачем поставки Товару на 30 і більше календарних днів, позивачем було нараховано йому штраф у розмірі 10% від вартості не поставленого вчасно Товару, що складає 17 640 грн. 00 коп.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з листом №01/01/09/03/01/02-02/6/389 від 07.09.2021, в якому повідомляв його про порушення Договору купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 в частині поставки Товару та пропонував в термін до 10.09.2021 надати відповідь про готовність добровільної сплати штрафних санкцій за порушення строків постачання Товару за Договором (а.с. 27).
Оскільки відповідачем жодних дій щодо добровільної сплати штрафних санкцій здійснено не було, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача штрафних санкцій за Договором купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 у розмірі 17 640 грн. 00 коп.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 ГК України.
Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За змістом ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою договір, який укладено сторонами, є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, у Договорі купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 визначено, що Продавець зобов'язується передати Покупцю Товар у строк та на умовах, визначених цим Договором та відповідними додатками до цього Договору (п. 5.1. Договору).
В Додатку №1 до Договору купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 встановлено строк (термін) виконання зобов'язання щодо поставки Товару - протягом 80 календарних днів з моменту підписання Договору (п. 2 Додатку).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу 28.05.2021 Товар - Відстійник DN500 PN40 ФВ-Ж.500.40.2.9.1Д кількістю 1 шт. та вартістю 93 000 грн. 00 коп., а також Відстійник DN400 PN40 ФВ-Ж.400.40.2.9.1Д кількістю 1 шт. та вартістю 83 400 грн. 00 коп., про що свідчить видаткова накладна №РН-0000025 від 28.05.2021, яка відповідно до п. 5.3. Договору підтверджує факт поставки Товару.
Позивач здійснив оплату Товару 24.06.2021, тобто у строки встановлені п. 2 Додатку №1 до Договору купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021, а саме по факту поставки всієї продукції протягом 30 календарних днів.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 та Додатком №1 до нього щодо оплати поставленого Товару у встановлений Договором строк, сплативши відповідачу загальну вартість Товару в сумі 176 400 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №8232-П21 від 24.06.2021.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 та Додатком №1 до нього щодо своєчасної поставки Товару неналежним чином не виконав, оскільки поставив Товар лише 28.05.2021, в той час як останнім днем поставки згідно умов п. 2 Додатку було 11.04.2021, з огляду на те, що Договір підписано 21.01.2021, а поставка мала відбутись протягом 80 календарних днів з моменту його підписання.
Таким чином, беручи до уваги те, що відповідачем у встановлений Договором строк, а саме до 11.04.2021, не поставлено позивачу обумовлений Товар, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що порушив умови Договору купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 щодо строків поставки такого Товару.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За змістом ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За умовами п. 6.9. Договору за порушення строку постачання Товару, його приналежностей та/або документів, у тому числі викликане виявленням нестачі Товару або постачанням Товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання Товару у порядку, визначеному п. 5.12., п. 5.13. Договору, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 2%, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10% від вартості Товару не поставленого вчасно.
Оскільки відповідач мав поставити Товар до 11.04.2021, але фактично поставив його лише 28.05.2021, він є таким, що прострочив терміни поставки на 30 і більше календарних днів, а саме на 47 календарних днів.
Таким чином, приписами законодавства та умовами укладеного сторонами Договору купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 встановлена відповідальність відповідача за несвоєчасну поставку Товару, зокрема, у вигляді нарахування штрафу у розмірі 10% від вартості Товару не поставленого вчасно в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в зв'язку з простроченням відповідачем поставки Товару на 30 і більше календарних днів, останньому було нараховано штраф у розмірі 10% від вартості не поставленого вчасно Товару, що складає 17 640 грн. 00 коп.
Позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача з листом №01/01/09/03/01/02-02/6/389 від 07.09.2021, в якому повідомляв його про порушення Договору купівлі-продажу №09/03/76-МТР від 21.01.2021 в частині поставки Товару та пропонував в термін до 10.09.2021 надати відповідь про готовність добровільної сплати штрафних санкцій за порушення строків постачання Товару за Договором.
Однак, відповідач відповіді на лист позивача щодо добровільної сплати штрафних санкцій за порушення строків постачання Товару за Договором не надав.
Відповідно до розрахунку позивача штраф в розмірі 10% нараховано на суму не поставленого вчасно Товару в розмірі 176 400 грн. 00 коп. та згідно розрахунку становить 17 640 грн. 00 коп. (а.с. 3).
Перевіривши розрахунок штрафу, наданого позивачем, суд вважає його арифметично вірним та зробленими у відповідності умов Договору та норм чинного законодавства.
Отже, відповідач за не своєчасну поставку Товару загальною вартістю 176 400 грн. 00 коп. у встановлений Договором строк мав сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від суми не поставленого вчасно Товару, що становить 17 640 грн. 00 коп.
Проте, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем штрафу у вказаному розмірі.
Приймаючи до уваги те, що відповідач не сплатив позивачу штрафні санкції за Договором, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 17 640 грн. 00 коп. є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
В зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 17 640 грн. 00 коп.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
З позовної заяви вбачається, що судовими витратами в даній справі є сума сплаченого судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Приватного малого підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Іртекс» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного малого підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Іртекс» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк(з), МЖК «Мрія» квартал, буд. 2, каб. 20, ідентифікаційний код 30672410) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390) штраф в розмірі 17 640 грн. 00 коп. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Рішення складено та підписано без його проголошення 07.02.2022.
Суддя А.В. Іванов