вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/3243/21
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-ексім" про стягнення 3808,80 грн
без виклику учасників процессу
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач) подала до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-ексім" (далі - відповідач) про стягнення 3808,80 грн заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було порушено умови договору №52/В33-2020 від 16.06.2020, а саме в частині вимог щодо поставки товару, у зв'язку з чим виникла вимога про стягнення штрафу.
Ухвалою від 08.11.2021 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України без руху, у зв'язку з недотриманням п. 5, 8, ч. 1 ст. 164, 174 ГПК України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.
22.11.2021 на адресу Господарського суду Київської області від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшла заява вих. № 78/6-2255 від 18.11.2021 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 29.11.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 30.12.2021 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 18.01.2022 (включно).
Копія відповідної ухвали суду отримана позивачем - 13.12.2021, відповідачем - 07.12.2021, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень за №№ 0103280747061, 0103280746677.
28.12.2021, з дотриманням встановленого строку, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
20.01.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.
31.01.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
16.06.2020 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алькор-ексім" (учасник) укладено договір № 52/В33-2020 (надалі - договір).
У відповідності до п. 1.1 договору, учасник зобов'язується у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари. Продукція борошномельно-круп'яної промисловості - за кодом ДК 021:2015 - 15610000-7 (борошно пшеничне 1 ґатунку) (тут і надалі - Товар). Кількість товару за договором: 360000 кг.
Як визначено пунктом 2.1 договору, якість товару, що поставляється учасником, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ГСТУ 46.004-99 та Технічному опису (Додаток № 2 договору).
Товар за показниками безпечності, та окремих показників якості повинен відповідати документам та одиниці товару, в тому числі щодо виробника, які були надані замовнику під час проведення процедури закупівлі.
Товар, який учасник зобов'язується передати замовнику, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі замовнику, а також протягом строку його придатності. Разом з товаром учасник повинен передати замовнику документи, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” від 23.12.1997 № 771/97-ВР, та інші необхідні документи, які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України.
Пакування товару повинне відповідати діючим стандартам, технічним умовам та забезпечувати зберігання споживацьких властивостей товару під час його транспортування та зберігання.
Маркування товару повинно відповідати вимогам Закону України “Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів” від 16.12.2018 № 2639-VIII та Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” від 23.12.1997 № 771/97-ВР.
Відповідно до п. 3.1. договору, контроль за станом виконання договірних зобов'язань учасником здійснюють замовник, представники замовника (відповідні посадові особи військової частини, які уповноважені на вчинення дій визначених цим договором).
Згідно п. 4.1. договору, ціна договору складає 2980800 грн (два мільйони дев'ятсот вісімдесят тисяч вісімсот грн) 00 коп, у тому числі податок на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) 20 %: - 496800,00 грн.
Як передбачено п. 6.1 договору, дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці. Строк поставки товару за цим Договором складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання учасником письмової заявки Замовником, але не пізніше дати вказаної в ній». Не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця Учасник (Представник Учасника) прибуває до Замовника для отримання письмової заявки. Заявка вручається під особистий підпис Учаснику (Представнику Учасника) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається Учаснику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу Учасника, зазначену в розділі 14 Договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, Замовник має право здійснити таке корегування засобами зв'язку, з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.
Як передбачено п. 6.2 договору, доставка товару на склад замовника, проводиться за рахунок коштів Учасника (або транспортом Учасника) на умовах DDP (в редакції Incoterms 2010), згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує збереження Товару під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.
Пунктом 6.6 договору, замовник має право не приймати Товар за кількістю і якістю у разі встановлення не відповідності товару документам (декларації виробника або сертифікат якості; протоколу досліджень (випробувань) про безпечність та відповідність товару або експертного висновку про безпечність та відповідність товару; етикетку виробника), які були подані учасником до замовника під час проведення процедури закупівлі, у разі встановлення не відповідності вимогам щодо якості або маркування або етикетування товару, після проведення контрольних заходів представниками замовника.
Пунктом 6.8. договору сторони узгодили, що товар, доставлений замовнику з порушенням вимог до маркування, або тари, або упаковки, встановленими у нормативних документах (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ,СОУ, ТУ), вважається не поставленим, про що складається відповідний акт, у якому фіксується порушення. Товар має бути замінений відповідачем протягом 3 (трьох) календарних днів.
Пунктом 8.1. договору сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим Договором.
Підпунктом 8.3 договору встановлено, за порушення строку поставки товару зазначеного у заявці, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення .
У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку згідно чинного законодавства України (п.10.1-10.2 договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання (п. 11.1 договору).
Дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (п. 11.3 договору).
Всі додатки та додаткові угоди до данного Договору, підписані у встановленому порядку обома стронами, складають його невід'ємну частину (п. 13.1 договору).
Невід'ємною частиною договору є: Додаток № 1 - «Специфікація» на 1 (одному) аркуші; Додаток №2 - «Технічний опис» на 1 (одному) аркуші; Додаток № 3 - «Гарантійний лист виробника».
Додатком 1 до договору сторони оформили Специфікацію, якою визначено, зокрема, місце поставки, суму, перелік та кількість товару, який продавець має передати покупцю, а саме: продукція борошномельно-круп'яної промисловості - за кодом ДК 021:2015 - 15610000-7 (борошно пшеничне 1 ґатунку); місце постачання: військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, 04080. м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А; одиниця виміру - кг; кількість товару - 360000; сума з ПДВ - 2980800,00 гривень.
Додатком 2 до договору сторони оформили “Технічний опис”, яким встановлено вимоги до товару.
Згідно встановлених Технічних вимог, товар - Борошно пшеничне І ґатунку повинно відповідати нормативному документу на цей вид продукції (товару): ГСТУ 46.004-99 “Борошно пшеничне”, Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” та іншим вимогам законодавства в сфері обігу харчових продуктів. Тара - мішки поліпропіленові або мішки з іншого матеріалу аналогічної якості, вітчизняного виробництва згідно з чинною нормативною документацією або імпортовані, дозволені до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України на використання і контакт з харчовими продуктами. Маса нетто борошна пшеничного першого гатунку в мішках повинна бути 50 кг. Маркування споживчої тари і транспортне маркування повинно бути здійснено державною мовою згідно з ГОСТ 26791-89. Енергетична цінність в 100 грамах зазначеного борошна повинна бути не менше 331 Ккал. У зазначеного борошна пшеничного 1 ґатунку кількість сирої клейковини не повинна бути менша ніж 25,0% від загальної маси. Строк придатності борошна пшеничного першого ґатунку на момент переходу права власності від переможця торгів до замовника повинен складати не менше ніж 10 місяців до кінцевого терміну придатності.
Додатком 3 до договору є гарантійний лист № 272/05-20 від 27.05.20.
Як зазначає позивач, 24.07.2020 позивач вручив представнику відповідача Колійчуку Я.О. під підпис, заявку від 24.07.2020 № 78/5/7-1532 про необхідність поставки товару у кількості 60 000 кг на склад позивача за адресою: м. Київ. вул. Нижньоюрківська, 8-А з подальшим транспортуванням за рахунок відповідача частин товару до м. Харкова, вул. Академіка Проскури. 1 (20 000 кг), до м. Слов'янська, вул. Добровольського, 2 (20 000 кг) та до м. Маріуполя, проспект Нахімова, 182 (20 000 кг) у строк не пізніше 05.08.2020.
Однак товар, визначений вищезазначеною заявкою був поставлений відповідачем з порушенням строку поставки, а саме: 20 000 кг Товару було поставлено 11.08.2020, згідно видаткової накладної № 316 від 11.08.2020 ; 20 000 кг Товару було поставлено 12.08.2020, згідно видаткової накладної № 317 від 12.08.2020;20 000 кг Товару було поставлено 13.08.2020, згідно видаткової накладної № 318 від 13.08.2020.
За порушення строків відповідачем поставки товару за заявкою від 24.07.2020 № 78/5/7-1532 позивачем нараховано відповідачу пеню згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та п. 8.3 Договору:
- за видатковою накладною № 316 від 11.08.2020 - (20 000 кг), з 06.08.2020 по 11.08.2020 (5 днів) - 0,1 % вартості Товару в сумі 165 600 грн = 165,6 грн х 5 днів - розмір пені становить 828 грн;
- за видатковою накладною № 317 від 12.08.2020 - (20 000 кг), з 06.08.2020 по 12.08.2020 (6 днів) - 0,1 % вартості товару в сумі 165 600 грн = 165,6 грн х 6 днів - розмір пені становить 993,6 грн,
- за видатковою накладною № 318 від 13.08.2020 - (20 000 кг), з 06.08.2020 по 13.08.2020 (7 днів) - 0,1 % вартості Товару в сумі 165 600 грн = 165,6 грн х 7 днів - розмір пені становить 1 159,2 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 21.09.2020 року №78/6-2069 про сплату пені за порушення строку поставки товару згідно заявки від 24.07.2020 № 78/5/7-1532 (докази надіслання додано до матеріалів справи).
В подальшому, 03.09.2020 позивач вручив уповноваженому представнику відповідача Колійчуку Я.О. під підпис, заявку від 02.09.2020 № 78/5/7-1927 про необхідність поставки у строк не пізніше 17.09.2020 товару у кількості 60 000 кг на склад позивача за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А.
Однак частина товару, визначеного вищезазначеною заявкою була поставлена відповідачем з порушенням строку поставки, а саме, 20 000 кг товару були поставлені 22.09.2020, згідно видаткової накладної № 444 від 22.09.2020.
За порушення строків відповідачем поставки товару за заявкою від 02.09.2020 № 78/5/7-1927 позивачем нараховано відповідачу пеню згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та п. 8.3 Договору: за видатковою накладною № 444 від 22.09.2020 - (20 000 кг) з 18.09.2020 по 22.09.2020 (4 дні) - 0,1 % вартості товару в сумі 165 600 грн = 165,6 грн. х 4 дні - розмір пені становить 662,4грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 10.11.2020 року №78/6-2620 про сплату пені за порушення строку поставки товару згідно заявки від 02.09.2020 № 78/5/7-1927 (докази надіслання додано до матеріалів справи).
В подальшому, 27.10.2020 позивач вручив уповноваженому представнику відповідача - Колійчуку Я.О. під підпис, заявку від 26.10.2020 № 78/5/7-2430 про необхідність поставки у строк не пізніше 09.11.2020 Товару у кількості 60 000 кг на склад позивача за адресою: м Київ вул. Нижньоюрківська, 8-А.
Однак частина товару, вищезазначеною заявкою була поставлена відповідачем з порушенням строку поставки, а саме, 20 000 кг товару були поставлені 11.11.2020, згідно видаткової накладної № 565 від 11.11.2020.
За порушення строків відповідачем поставки товару за заявкою 26.10.2020 № 78/5/7-2430 позивачем нараховано відповідачу пеню згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та п. 8.3 Договору: за видатковою накладною 565 від 11.11.2020 - (20 000 кг) з 10.11.2020 по 11.11.2020 (1 день) - 0,1 % вартості Товару в сумі 165 600 грн = 165,6 грн. х 1 день - розмір пені становить 165,6 грн.
Враховуючи, що претензії залишено відповідачем без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст. 175 ГК України.
Згідно ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, в силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вказує позивач, оскільки відповідач не виконав зобов'язання з поставки товару у встановлений заявками строк, він є таким, що допустив порушення зобов'язання.
Факт порушення строку виконання зобов'язання з поставки товару відповідачем визнаний у відзиві, проте відповідач зазначив, що відповідне прострочення відбулось не з вини відповідача.
Як унормовано ч.1 ст. 614 ЦК України: особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, що передбачено ч.3 такої статті.
Так, укладений договір за своєю правовою природою, враховуючи зміст зобов'язань, які виникли у сторін такого договору, є договором поставки та передбачає зобов'язання відповідача передати у власність обумовлений договором товар у певній кількості у встановлений строк.
Пояснюючи причини порушення відповідного зобов'язання, відповідач посилається на наступне.
Стосовно поставки товару на підставі заявки від 24.07.2020 № 78/5/7-1532: постачання товару відбулося у строк вказаний в заявці - 05.08.2020, проте позивач відмовився приймати продукцію, посилаючись на невідповідність маркування товару умовам договору та прийняв товар лише 11-13.08.2020.
Водночас, відповідачем в судовому порядку доведено, що жодного порушення договору через невідповідне маркування продукції не було, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 09 серпня 2021 у справі № 911/2992/20, яке залишене без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2021, а відтак всі посилання на неналежне маркування товару є лише спробами позивача ухилитися від вчасного приймання Товару.
Таким чином, на думку відповідача, затримка постачання товару відбулася виключно через неправомірні дії/бездіяльність посадових осіб позивача.
Стосовно поставки товару на підставі заявки від 03.09.2020 № 78/5/7-1927: 14.09.2020 та 15.09.2020 року відбулася доставка товару у кількості по 20 000 кг, вказаної якості та у обговорені терміни, з товаросупровідними документами, що визначені в п. 6.4 Договору.
Водночас, 17.09.2020 позивач відмовився від приймання товару в кількості 20 000 кг, обґрунтовуючи причини відмови, які вказані в Акті - автомобіль був брудним та утримувався в неналежному стані.
Як стверджує відповідач, водій авто провів очистку вантажного відсіку, після чого було проведено механічну очистку та дезінфекцію перед завантаженням борошна, про що було складено Акт проведення механічної очистки та дезінфекції.
Зазначаючи про неправомірність відмови позивача у прийнятті поставленого товару, відповідач вказує, що було складено Акт №171/09-20 від 17.09.2020 року на фірмовому бланку Відповідача за формою Ф-01/04 «Акт проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації», що передбачається інтегрованою системою управління якістю, безпечністю харчових продуктів та екологічного управління.
Відповідна система впроваджена у Відповідача та сертифікована відповідно українським стандартам - ДСТУ ISO 9001:2015, 22000:2007, 14001:2015, та міжнародним стандартам ISO 9001.2015, 22000.2005, 14001:2015, що свідчить про цілісність, дієвість та відповідність документації інтегрованої системи на відповідність вимогам українських та міжнародних стандартів та чинному законодавству щодо безпечності та якості харчових продуктів.
Згідно вимог до документації інтегрованої системи управління, вищезгаданий Акт за формою Ф-01/04 складається по факту виконання робіт, особою, що має відповідну кваліфікацію, та безпосередньо виконала дані роботи, за місцем виконання робіт. При цьому підписом водія підтверджується факт виконання робіт. Відповідний Акт було надано Позивачу, про що свідчать відповідні записи в Актах №172 та 173 від 17.09.2020. Тому жодних розбіжностей у поясненні водія та фактах викладених Відповідачем немає.
Крім того, транспортування здійснювалось на палетах, обмотаних стрейч-плівкою, що унеможливлює ризик забруднення продукції, згідно вимог статті 44 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР.
До відзиву відповідач надав фото вантажного відсіку автомобіля та пояснювальний лист водія транспортного засобу.
Крім того, відповідач зазначає, що після прийняття рішення позивачем не приймати продукцію з причини неналежного стану автомобіля, відповідач просив позивача залишити транспортний засіб на території в/ч НОМЕР_1 з метою повторного їх огляду та оцінки з додатково запрошеними представниками Головного управління НГУ для засвідчення факту безпідставної відмови у прийманні автомобілю.
Проте, позивач не прийняв пропозицію повторного інспектування автомобіля з представниками Головного управління НГУ та ввечері 17.09.2020 автомобіль з товаром було насильно видворено з території в/ч 3078.
Таким чином, на думку відповідача, відмова у прийманні продукції та затримка термінів виконання відбулася не за вини відповідача, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій.
Стосовно поставки товару на підставі Заявки від 26.10.2020 № 78/5/7-2430: з боку позивача порушено умови договору, оскільки заявку вручено 27.10.20 з термінами постачання 2-9.11.2020, а згідно умов договору заявка мала бути надана позивачу в термін до 07.11.2020. Окрім того, відповідач зазначає, що прострочення в 1 день відбулось через відсутність у позивача вільних складських потужностей для зберігання продукції.
У відповіді на відзив, позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, зважаючи на наступне.
Згідно заявки від 24.07.2020 № 78/5/7-1532 штрафні санкції у вигляді пені були нараховані позивачем правомірно, оскільки пунктом 6.8. договору сторони узгодили, що товар, доставлений позивачеві з порушенням вимог до маркування, або тари, або упаковки, встановленими у нормативних документах (ДСТУ, ТОСТ, ГСТУ,СОУ, ТУ), вважається не поставленим, про що складається відповідний акт, у якому фіксується порушення. Товар має бути замінений Відповідачем протягом 3 (трьох) календарних днів. При цьому, товар протягом трьох календарних днів замінений не був.
Позивач також підтвердив що відповідач дійсно здійснив спробу поставити товар 05.08.2020 за видатковою накладною № 316 від 05.08.2020 та видатковою накладною № 317 від 05.08.2020 загальною масою - 40000 кг. Проте, згідно заявки від 24.07.2020 № 78/5/7-1532 відповідач мав поставити 60000 кг.
Щодо заявки від 03.09.2020 № 78/5/7-1927: 14.09.2020, позивач вказує, що проведення механічної очистки та дезінфекції не доведені відповідачем, оскільки доказів на підтвердження відповідного не надано.
З письмових пояснень водія які були надані відповідачем до суду вбачається, що він особисто прибирав у кузові автомобіля. Водієм не вказано про проведення механічної очистки та дезінфекції вантажного відсіку автомобіля перед завантаженням товару після якого було складено, а отже у письмовому поясненні водія та відзиві відповідача є розбіжності, як стверджує позивач.
При цьому, фотографії вантажного відсіку автомобіля які додані до відзиву на думку позивача не є належним доказом, оскільки не можна встановити що за товар було сфотографовано, у якому транспортному засобі було зроблено фото.
Щодо заявки від 26.10.2020 № 78/5/7-2430, позивач вважає доводи відповідача щодо отримання ним заявки на поставку товару та самим строком поставки товару пройшов маленький проміжок часу і відповідач не встиг здійснити, не обґрунтованими, позаяк згідно пункту 6.1. договору сторони узгодили між собою, що дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці. Строк поставки товару за цим Договором складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання відповідачем письмової заявки Позивача, але не пізніше дати, вказаної в ній.
Таким чином, на думку позивача, відповідач порушив строки поставки товару, визначеного заявками позивача, виключно зі своєї вини через неправильне планування господарської діяльності.
Відповідно до статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з п.8.3 договору, за порушення строку поставки товару зазначеного у заявці, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, за прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.
Для встановлення факту прострочення поставки товару та застосування до відповідача штрафних санкцій необхідно дослідити правомірність відмови позивача від прийняття поставленого йому товару.
Відповідно до заявки від 24.07.2020 № 78/5/7-1532, відповідач зобов'язався поставити товар у кількості 60 000 кг на склад позивача за адресою: м. Київ. вул. Нижньоюрківська, 8-А з подальшим транспортуванням за рахунок відповідача частин товару до м. Харкова, вул. Академіка Проскури. 1 (20 000 кг), до м. Слов'янська, вул. Добровольського, 2 (20 000 кг) та до м. Маріуполя, проспект Нахімова, 182 (20 000 кг) у строк не пізніше 05.08.2020.
05.08.2020 відповідач, у строк, встановлений заявкою, поставив позивачу товар, проте, позивач відмовився приймати продукцію, посилаючись на невідповідність маркування товару умовам договору.
Як встановлено судом, в провадженні Господарського суду Київської області перебувала на розгляді справа № 911/2992/20 за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алькор-Ексім” про стягнення 9936,00 гривень за договором № 52/В33-2020 від 16.06.2020.
Підставою звернення до суду із вищевказаним позовом із вимогою про застосування до відповідача відповідальності, встановленої умовами договору, стало неналежне виконання відповідачем умов договору, що проявилися в порушенні відповідачем вимог п. 2.1. договору щодо маркування товару.
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2021, яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020, у задоволенні позову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України відмовлено повністю.
З мотивувальної частини рішення суду вбачається, що суд дійшов висновку, що неможливо встановити чи дійсно з боку відповідача мало місце порушення вимог встановлених до маркування товару, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про відібрані зразки продукції, які повинні бути опечатані та внесені в акт про відбір зразків (проб), позивачем не доведено належними і допустимими доказами порушення відповідачем умов укладеного сторонами договору щодо поставки товару, а також позивачем не доведено порушеного права у зв'язку з відсутністю певного маркування на товарі (мішків з продуктом харчування) та як наслідок виникнення у нього свого права на стягнення штрафу.
Проте, рішенням суду досліджено обставини щодо поставки відповідачем товару - 05.08.2020 за видатковими накладними № 316, № 317 у обсязі 40000 кг.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, враховуючи викладене, відсутні підстави застосовувати до відповідача відповідальність у вигляді пені за видатковими накладними № 316 від 11.08.2020 та № 317 від 12.08.2020, позаяк відмова позивача приймати продукцію, посилаючись на невідповідність маркування товару умовам договору, є необґрунтованою та не доведеною належними і допустимими доказами, що встановлено рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2021, яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020.
Враховуючи, що відповідачем 05.08.2020 було здійснено поставку товару у обсязі 40000 кг, а не 60000 кг, як погоджено сторонами у заявці від 24.07.2020 № 78/5/7-1532, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення строків поставки товару за видатковою накладною № 318 від 13.08.2020 - 20 000 кг.
Таким чином, оскільки відповідач поставив товар у обсязі 20000 кг - 13.08.2020, він є таким що прострочив поставку, а отже, позивачем нараховано 1 159,20 грн пені з 06.08.2020 по 13.08.2020 (7 днів) - 0,1 % вартості Товару в сумі 165 600 грн - 165,6 грн х 7 днів = 1159,20 грн (пені).
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, і встановив, що відповідний розрахунок є арифметично вірним, відповідно ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо заявки від 02.09.2020 № 78/5/7-1927 відповідач зобов'язався поставити товар у строк не пізніше 17.09.2020 товару у кількості 60 000 кг на склад позивача.
Проте, частина товару, визначеного вищезазначеною заявкою була поставлена відповідачем з порушенням строку поставки, а саме, 20 000 кг товару були поставлені 22.09.2020, згідно видаткової накладної № 444 від 22.09.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач відмовився від приймання товару, позаяк автомобіль був брудним та утримувався в неналежному стані.
В акті №172 від 17.09.2020 року позивачем вказано, що транспортний засіб, який використовується для перевезення товару був брудним та утримувався в неналежному стані, що не забезпечувало захист харчових продуктів від забруднення.
Згідно відповідного Акту, транспортний засіб, що використовувався для транспортування товару за Договором, не відповідав вимогам статті 44 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів” від 23.12.1997 №771/97-ВР, і поставлений відповідачем товар комісією позивача запропоновано не приймати на зберігання на продовольчий склад відділення МТЗ відділу закупівлі та зберігання матеріально-технічних засобів у зв'язку з порушенням умов транспортування та статті 44 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності харчових продуктів”.
Як зазначено в Акті, такий акт складено у присутності представника постачальника (учасника) Коломійчука Я.О.
Згідно п. 8.4.2 Договору, факт поставки товару з порушенням вимог ст. 44 Закону України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” підтверджується Актом про порушення умов договору. У випадку відмови від підпису цього акту однією із сторін цього Договору, запис про таку відмову зазначається в акті і підписується відповідно другою із сторін цього Договору.
Водночас, відповідач вказує, що було складено Акт №171/09-20 від 17.09.2020 року на фірмовому бланку Відповідача за формою Ф-01/04 «Акт проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації», що передбачається інтегрованою системою управління якістю, безпечністю харчових продуктів та екологічного управління.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено судом, матеріали справи не містять Акту №171/09-20 від 17.09.2020 проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації, відповідачем доказів на підтвердження відповідних обставин не надано, що позбавляє можливості суд оцінити докази відповідача щодо спростування обставин, викладених позивачем у позові та наданих позивачем доказів.
Суд погоджується з доводами позивача, що фотографії вантажного відсіку автомобіля які додані до відзиву не є належними доказами, оскільки не можна встановити що за товар було сфотографовано, у якому транспортному засобі було зроблено фото.
За порушення строків відповідачем поставки товару за заявкою від 02.09.2020 № 78/5/7-1927 позивачем нараховано відповідачу пеню згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та п. 8.3 Договору: за видатковою накладною № 444 від 22.09.2020 - (20 000 кг) з 18.09.2020 по 22.09.2020 (4 дні) - 0,1 % вартості товару в сумі 165 600 грн - 165,6 грн. х 4 дні = 662,4 грн (пені).
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, і встановив, що відповідний розрахунок є арифметично вірним, відповідно ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо заявки від 26.10.2020 № 78/5/7-2430 відповідач зобов'язався поставити товар у строк не пізніше 09.11.2020 у кількості 60 000 кг на склад позивача.
Частина товару, поставлена відповідачем з порушенням строку поставки, а саме, 20 000 кг товару були поставлені 11.11.2020, згідно видаткової накладної № 565 від 11.11.2020.
Пунктом 6.1 договору сторонами погоджено, що строк поставки товару за цим Договором складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання учасником письмової заявки Замовником, але не пізніше дати вказаної в ній».
Судом критично оцінено доводи відповідача, що прострочення в 1 день відбулось через відсутність у позивача вільних складських потужностей для зберігання продукції.
Доказів на підтвердження відповідних обставин відповідачем не надано.
Також, доводи відповідача що заявку вручено позивачем 27.10.20 з термінами постачання 2-9.11.2020, а згідно умов договору заявка мала бути надана позивачу в термін до 07.11.2020 суд не бере до уваги, позаяк строк поставки товару за цим договором складає не пізніше дати вказаної в заявці.
За порушення строків відповідачем поставки товару за заявкою 26.10.2020 № 78/5/7-2430 позивачем нараховано відповідачу пеню згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та п. 8.3 Договору: за видатковою накладною 565 від 11.11.2020 - (20 000 кг) з 10.11.2020 по 11.11.2020 (1 день) - 0,1 % вартості Товару в сумі 165 600 грн - 165,6 грн. х 1 день = 165,6 грн (пені).
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, і встановив, що відповідний розрахунок є арифметично вірним, відповідно ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Приписами ч. 1 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню частково: 1159,20 грн за заявкою від 24.07.2020 № 78/5/7-1532 (видаткова накладна № 318 від 13.08.2020), 662,40 грн за заявкою від 02.09.2020 № 78/5/7-1927 (видаткова накладна № 444 від 22.09.2020), 165,60 грн за заявкою 26.10.2020 № 78/5/7-2430 (видаткова накладна 565 від 11.11.2020). В задоволенні стягнення 1821,60 грн пені за заявкою від 24.07.2020 № 78/5/7-1532 (видаткова накладна № 316 від 11.08.2020), видаткова накладна № 317 від 12.08.2020) суд відмовляє.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з урахуванням часткового задоволення заявлених вимог, витрати у розмірі 1184,35 грн, понесені позивачем на оплату позову судовим збором, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,
1. Позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-ексім" про стягнення 3808,80 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор-ексім" (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, буд. 48, кв. 2, код ЄДРПОУ 38926959) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 1987,20 грн (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім гривень двадцять коп) та 1184,35 грн (одну тисячу сто вісімдесят чотири гривні тридцять п'ять коп) судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).
Суддя В.М. Антонова