ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
07.02.2022Справа № 910/21838/21
Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянувши матеріали справи
за позовом Селянського (фермерського) господарства "НАДІЯ" (70200, Запорізька обл., Гуляйпільський р-н, місто Гуляйполе, ВУЛИЦЯ ОВЧИННІКОВА, будинок 6, ідентифікаційний код 23281148)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЗИР УКРАЇНА" (04112, місто Київ, вул.Теліги Олени, будинок 6, ідентифікаційний код 41692853)
про стягнення 262 328,00 грн,
Селянське (фермерське) господарство "НАДІЯ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЗИР УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення 262 328,00 грн попередньої оплати.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язків за Договором поставки № 1464 від 25.06.2019 в частині поставки оплаченого позивачем товару.
Ухвалою суду від 10.01.2022 судом було відкрито провадження за вищевказаною позовною заявою, вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
03.02.2022 відповідач подав до суду заяву про передачу даної справи для розгляду в межах справи № 910/17229/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЗИР УКРАЇНА".
Приписами пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина 9 статті 30 ГПК України).
У той же час, відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, суд в межах цієї справи вирішує в тому числі всі майнові спори, стороною в яких є боржник, тобто визначений порядок передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
За таких обставин, з урахуванням того, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/17229/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЗИР Україна» (ідентифікаційний код 41692853), а предметом даного позову за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства "НАДІЯ" є стягнення грошових коштів з ТОВ «МОЗИР УКРАЇНА», який є боржником у розмінні статті 20 ГПК України та статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що даний позов підсудний Господарському суду міста Києва та підлягає розгляду в межах справи № 910/17229/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЗИР Україна».
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріали даної справи за позовом Селянського (фермерського) господарства "НАДІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЗИР Україна» про стягнення 262 328,00 грн підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/17229/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЗИР Україна».
Керуючись статтями 20, 31, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Матеріали справи за позовом Селянського (фермерського) господарства "НАДІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЗИР Україна» про стягнення 262 328,00 грн передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/17229/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЗИР УКРАЇНА».
2. Ухвала набирає законної сили 07.02.2022 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.