ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.02.2022Справа № 910/17001/21
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/17001/21
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтборд Київжитлосервіс"
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
20 жовтня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 08.10.2021 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтборд Київжитлосервіс" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 517-02 від 01.05.2017 року в розмірі 10 500,00 грн. (десять тисяч п'ятсот гривень).
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 517-02 від 01.05.2017 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 року у справі № 910/17001/21 позовну заяву б/н від 08.10.2021 року Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтборд Київжитлосервіс" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105481371712 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 року у справі № 910/17001/21 вручено уповноваженому представнику позивача - 02.11.2021 року.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 08.11.2021 року (включно).
05.11.2021 року через відділ діловодства суду від Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" надійшла заява б/н від 04.11.2021 року на виконання ухвали суду від 25.10.2021 року.
У зв'язку з перебуванням судді Коткова О.В. у період з 03.11.2021 по 12.11.2021 року на лікарняному та з 15.11.2021 року по 19.11.2021 року на навчанні, питання щодо відкриття провадження у справі суд вирішує у перший робочий день - 22.11.2021 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17001/21, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліфтборд Київжитлосервіс" за адресою: 01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, 6/2, літ. А, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» - 27.12.2021 року.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
В п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.
Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 22.11.2021 року у справі № 910/17001/21 є 27.12.2021 року.
Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 11.01.2022 року (включно).
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.05.2017 року між позивачем, як балансоутримувачем, та відповідачем, як підприємством, було укладено договір № 517-02 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого балансоутримувач погоджується на розміщення підприємством інформаційних стендів розміром 600х800 мм (площа - 0,48 м2) в середині жилих будинків (які перебувають на балансі комунального підприємства), розташованих за адресами згідно додатку 1, який є складовою частиною цього договору (об'єкт договору).
Згідно з п. 2.1. договору загальний розмір щомісячної плати на об'єкт договору на момент укладання цього договору складає 5000,00 грн. з ПДВ.
У п. 2.2. договору визначено, що щомісячні платежі сплачуються підприємством не пізніше 10 числа поточного місяця на підставі акту виконаних робіт (надання послуг).
Додатковою угодою № 1 від 03.08.2020 року договір № 517-02 від 01.05.2017 року з 31.07.2020 року за згодою сторін був розірваний, а в частині розрахунків - не пізніше 01.11.2020 року.
Як зазначає позивач, ним на виконання умов договору № 517-02 від 01.05.2017 року відповідачу були надані послуги з розміщення інформаційних стендів, що підтверджується актами про надання послуг (копії містяться в матеріалах справи).
За надані послуги відповідач в повному обсязі не розрахувався.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з претензією № 103/45-4713 від 12.11.2020 року про сплату заборгованості у розмірі 19 960,00 грн.
Відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 9460,00 грн., що підтверджується довідкою № 57-4-11/34-288 від 04.10.2021 року АТ «Укрсиббанк», станом на 01.09.2021 року у відповідача наявна заборгованість за договором № 517-02 від 01.05.2017 року у розмірі 10 500,00 грн.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача з претензією № 103/45-3333 від 28.07.2021 року про сплату заборгованості у розмірі 10 500,00 грн. Втім, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, грошового зобов'язання з оплати наданих згідно договору № 517-02 від 01.05.2017 року послуг з розміщення інформаційних стендів, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 10 500,00 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).
За приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо не здійснення оплати вартості наданих послуг, тоді як строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг настав, а наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.
При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.
Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 517-02 від 01.05.2017 року у розмірі 10 500,00 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтборд Київжитлосервіс" (ідентифікаційний код 38005162, адреса: 01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, 6/2, літ. А) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" (ідентифікаційний код 39606435, адреса: 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г) грошові кошти: заборгованості за договором № 517-02 від 01.05.2017 року - 10 500,00 грн. (десять тисяч п'ятсот гривень) та судовий збір - 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 07.02.2022р.
Суддя О.В. Котков