ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.01.2022Справа № 910/18384/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/18384/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (Україна, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72А, група прим. 177; ідентифікаційний код: 36387055)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" (Україна, 02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 17; ідентифікаційний код: 40163602)
про стягнення 1 460 034,78 грн
Представники сторін:
від позивача: Шагірманов Д.О., ордер серії КС № 919563 від 06.10.2021; Леонтьєв Г.Є., ордер серії КВ № 417343 від 11.11.2020;
від відповідача: Марченко М.І., ордер серії КС № 397043 від 02.12.2020.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" (далі - відповідач) про стягнення, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, заборгованості в розмірі 1 460 034,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на виконання умов Договору підряду № 03/20 від 13.03.2020, позивачем було виконано роботи загальною вартістю 1 460 034,78 грн, проте відповідачем невмотивовано не підписано акти приймання виконаних будівельних робіт та не здійснено оплату за виконані позивачем роботи.
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Демидов В.О.) від 18.02.2021 у справі № 910/18384/20 позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 1 460 034,78 грн, здійснено розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 у справі №910/18384/20 стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі № 910/18384/20 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.08.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2021, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 у справі № 910/18384/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2021 справу № 910/18384/20 передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 справу №910/18384/20 прийнято до свого провадження, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.10.2021.
06.10.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення щодо заявлених вимог, за змістом яких позивач зазначає, що направлені ним на адресу відповідача під час розгляду справи акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року, оскільки відповідач не висловив своїх заперечень та зауважень щодо вказаних актів, є належною та достатньою підставою для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів за виконані ним роботи. Позивач посилається на ту обставину, що відповідачем отримано акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року, проте не вчинено жодних дій щодо їх підписання або надання мотивованої відмови від їх підписання. З урахуванням вказівок суду касаційної інстанції, викладених у постанові від 18.08.2021 в цій справі, позивач зазначає, що в матеріалах справи містяться докази на підтвердження фактичного виконання ним робіт. Позивач також заперечує проти доводів відповідача щодо невчинення ним дій з передачі виконаних робіт за укладеним сторонами договором.
У підготовче засідання 06.10.2021 з'явились представники позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 06.10.2021 судом було оголошено перерву до 03.11.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2021, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 03.11.2021.
02.11.2021 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло два клопотання про витребування доказів.
У підготовче засідання 03.11.2021 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 03.11.2021 судом було відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів, у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 01.12.2021.
У підготовче засідання 01.12.2021 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 01.12.2021 представником відповідача було подано письмові пояснення щодо акту виконаних робіт (арк. спр. 55), письмові пояснення щодо актів виконаних робіт (арк. спр. 33 та 46), письмові пояснення щодо актів виконаних робіт (арк. спр. 42 та 54) та пояснення щодо доказів позивача, які долучені судом до матеріалів справи.
Узагальнені доводи відповідача, викладені у вказаних поясненнях, зводяться до того, що виконані позивачем роботи були оплачені, а позивач вимагає стягнення боргу за вже оплачені роботи, зазначені в актах приймання-передачі роботи не могли бути прийняті у жовтні 2020 року, позивач вимагає оплату робіт, які ним не виконувались, надані позивачем докази свідчать про те, що роботи виконувались і після жовтня 2020 року. Відповідач також зазначає, що позивачем було порушено вимоги процесуального закону щодо ненадання разом з позовною заявою доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а на додані до відповіді до відзиву докази позивач не посилався при зверненні до суду з позовом, позивач не зазначав про неможливість подання таких доказів, а суд не встановлював йому додатковий строк для їх подання, позивач не звертався до суду із заявою про зміну підстав позову. З огляду на викладене, відповідач просить суд не приймати до розгляду подані позивачем разом з відповіддю на відзив докази.
Враховуючи, що судом було здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.12.2021.
У судове засідання 22.12.2021 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні 22.12.2021 судом було оголошено перерву до 26.01.2022.
У судове засідання 26.01.2022 з'явились представники сторін.
Представники позивача надали суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача надав суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечував.
У судовому засіданні 26.01.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд
13.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" (далі - замовник, відповідач) та Старокостянтинівською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (далі - підрядник, позивач) було укладено Договір підряду № 03/20 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого підрядник зобов'язується за завданням та за кошти замовника і матеріалів підрядника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик розробити проект розділу КМД, виготовити, доставити та змонтувати металеві конструкції по об'єкту "Нове будівництво виробничого комплексу по збагаченню каоліну (лінія №3) ТОВ "АКВ Українське каолінове товариство…" (далі - роботи) відповідно до отриманих креслень: ТОМ 9 Архітектурно-будівельні рішення Живильник SA0171-970H-2-АБ, ТОМ 80 Конструкції металеві. Каркас. Сушильне відділення SA0176-970H-16-КМ, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Роботи, що зазначені в п. 1.1 цього Договору мають бути завершені та здані замовнику (без зауважень з боку останнього) згідно з Додатком № 1 "Календарний графік виконання робіт". У випадку якщо замовник доручає підряднику виконати додатково роботи, що вказані в підп. 1.1.1 пункту 1.1 цього договору, то термін виконання робіт (у сукупності робіт вказаних в цьому п. 1.1 та робіт, що вказані в підп. 1.1.1 пункту 1.1 цього Договору) погоджується із замовником, підписавши додаткову угоду.
Відповідно до підп. 1.1.1 пункту 1.1 Договору у випадку, якщо підрядник вчасно та без прострочення (будь-яких затримок) виконає роботи, що мають бути виконані згідно з Додатком № 1 "Календарний графік виконання робіт", замовник вправі додатково доручити підряднику виконання робіт (далі - роботи), а підрядник зобов'язаний виконати такі роботи. При цьому, усі роботи за цим Договором (у сукупності з роботами, вказаними в п. 1.1 та робіт, що вказані в підп. 1.1.1 пункту 1.1 цього Договору) мають бути завершені у строк, погоджений із замовником. Вартість виконання таких робіт, що зазначені в підп. 1.1.1 пункту 1.1 цього Договору визначаються додатковим протоколом погодження ціни, на які збільшується договірна ціна, що зазначена в п. 2.5 цього Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору договірна ціна, тобто вартість робіт (компенсація всіх можливих витрат підрядника та плата за виконані ним роботи) за цим Договором, зазначена в Додатку № 3. Після надання підрядником проекту розділу КМ, ціна одиниці виготовлення металевих виробів по такій договірній ціні не повинна перевищувати величину ціни одиниці (вартості виготовлення, вартості металу, вартості антикорозійних робіт, монтажу металоконструкцій та вартості доставки металоконструкцій і метизів), що вказана в цьому протоколі узгодження договірної ціни. Договірна ціна є твердою (в тому числі зазначена в підп. 1.1.1 пункту 1.1 цього Договору у разі прийняття замовником рішення про виконання таких робіт підрядником) та підлягає зміні виключно за письмовим погодженням сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору.
За умовами пункту 2.2 Договору розрахунок вартості робіт підлягає уточненню без зміни договірної ціни та приведеної вартості робіт з виготовлення, доставки та монтажу металевих конструкцій шляхом підготовки та узгодження виконавчого кошторису. З моменту затвердження такого кошторису з боку замовника, він стає невід'ємною частиною цього Договору.
У пункті 2.5 Договору сторони погодили, що загальна вартість робіт за Договором, а саме зазначених в п. 1.1 цього Договору (за вирахуванням робіт, зазначених в підп. 1.1.1 пункту 1.1 цього Договору) визначається договірною ціною (Додаток № 3).
За змістом пункту 2.6 Договору замовник здійснює оплату першої частини авансу за вартість металу, з якого будуть виготовлятись металоконструкції та виготовлення металоконструкцій, у сумі 1 000 000,00 грн з ПДВ 20 % протягом 5 робочих днів з моменту підписання Договору (підп. 2.6.1); замовник здійснює оплату другої частини авансу у сумі 500 000,00 грн з ПДВ 20 % через 21 робочий день з моменту отримання підрядником першої частини авансу (підп. 2.6.2); замовник здійснює оплату третьої частини авансу перед початком цинкування металоконструкцій у сумі 30 % від вартості металоконструкцій, які підлягають цинкуванню, зазначеної у протоколі погодження договірної ціни (Додаток №3) протягом 3 робочих днів перед відправленням на цинкування та проміжного прийняття конструкцій представниками замовника (підп. 2.6.3); сплата наступних платежів здійснюється (з урахуванням п. 2.7 цього Договору) згідно з щомісячними актами виконаних робіт форми КБ2в з вирахуванням авансових платежів (підп. 2.6.4).
Відповідно до п. 2.7 Договору забезпечення зобов'язань за Договором з боку підрядника здійснюється шляхом зменшення сум оплат за виконані роботи в наступному порядку: вартість виконаних і прийнятих робіт, зазначена в щомісячних актах виконаних будівельних робіт, оплачується в розмірі 95 % від суми, зазначеної в цих документах (з урахуванням погашення авансу, вказаного в п. 2.6.1 та в п. 2.6.2 цього Договору); решта 5 % зараховується до резерву коштів забезпечення виконання зобов'язань підрядника за Договором. Резерв коштів забезпечення виконання зобов'язань підрядника за Договором є накопичувальним і формується протягом усього терміну виконання робіт; сума грошових коштів, яка накопичилася в якості забезпечення виконання зобов'язань підрядника за Договором, повертається підряднику шляхом банківського переказу на поточний рахунок підрядника на підставі виставленого підрядником рахунку по закінченню 30 банківських днів після підписання представниками сторін акту виконаних підрядником робіт КБ-2 та довідки КБ-3, що оформляються після виконання усього обсягу робіт за цим Договором.
Згідно з п. 3.2 Договору підрядник зобов'язаний виконати роботи в строк, встановлений в календарному графіку виконання робіт, який є Додатком № 1 до Договору з урахуванням вимог п. 1.1 та п. 1.1.1 цього Договору.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що датою закінчення виконання окремого етапу певних робіт вважається дата їх прийняття замовником за щомісячними актами приймання-передачі. Датою закінчення виконання всього обсягу робіт (з урахуванням підп. 1.1.1 пункту 1.1 цього Договору) вважається дата їх прийняття замовником актом виконаних підрядником робіт форми КБ-2 та довідки форми КБ-3, що оформляються після виконання усього обсягу робіт за цим Договором (з урахуванням підп. 1.1.1 пункту 1.1 цього Договору).
У пункті 4.2 Договору замовник зобов'язався надати підряднику за актом приймання-передачі фронт робіт та прийняти в установленому Договором порядку належно виконані роботи.
У свою чергу, відповідно до п. 5.2 Договору підрядник зобов'язався виконати роботи належно, у встановлені Договором строки, відповідно до проектної документації та умов Договору, а також передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та цим Договором, належно виконані роботи.
Згідно з п. 10.1 Договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі підписаних сторонами щомісячних актів приймання-передачі виконаних робіт та акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2 і довідки форми КБ-3, що оформляються після виконання усього обсягу робіт за цим Договором (з урахуванням п. 2.7 цього Договору). Замовник зобов'язаний оплатити виконані підрядником та прийняті замовником роботи протягом 10 банківських днів з моменту підписання відповідного щомісячного акту приймання-передачі виконаних робіт (з урахуванням положень п. 2.7 цього Договору), а також акту виконаних підрядником робіт форми КБ-2 та довідки форми КБ-3, що оформлюються після виконання усього обсягу робіт за цим Договором (з урахуванням п. 2.7 цього Договору). Розрахунки з підрядником здійснюються замовником лише після надання підрядником замовнику повного комплекту виконавчої документації, передбаченого для такого виду робіт чинним законодавством України та проектною документацією.
Відповідно до пунктів 11.1 - 11.3 Договору факт виконання та вартість всього обсягу робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2 та довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Сторони здійснюють щомісячне здавання-приймання виконаних робіт протягом звітного місяця, про що складають щомісячні акти приймання-передачі виконаних робіт за кожен звітній місяць, в яких вказують обсяги виконаних робіт протягом звітного місяця та їх вартість. Не пізніше ніж 2 (два) дні з дня фактичного виконання як всього обсягу робіт так і робіт, які виконані протягом звітного місяця, підрядник зобов'язаний надати замовнику по два примірники акту виконаних підрядних робіт форми КБ-2 та довідки форми КБ-3 (відносно всього обсягу робіт за Договором) та щомісячні акти приймання-передачі виконаних робіт (відносно робіт, які виконані протягом звітного місяця) про фактично виконані роботи в двох примірниках. Протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання актів замовник розглядає та підписує їх в разі відсутності зауважень або в такий саме строк направляє підряднику мотивовану відмову від їх підписання. Прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником виконавчої документації, що підтверджують обсяг і якість робіт (за виключенням матеріалів, зазначених у Переліку матеріалів та виробів, що поставляються замовником), використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов'язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектною документацією, Договором та/або законодавством.
Згідно з п. 16.1 Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
У Додатку № 1 до Договору сторони погодили Календарний графік виконання робіт.
У Додатку № 3 до Договору сторони погодили Протокол узгодження договірної ціни, згідно з яким загальна вартість робіт з виготовлення, доставки та монтажу металевих конструкцій / виробів (включаючи вартість металу та цинкування) становить 5 247 307,50 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 874 551,25 грн.
В подальшому, сторони уклали додаткові угоди до Договору щодо додаткового виготовлення та змонтування металоконструкцій по об'єктам, а саме: Додаткову угоду № 1 від 31.03.2020, згідно з якою вартість робіт становить 3 738 336,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 623 054,33 грн; Додаткову угоду № 2 від 17.04.2020, відповідно до якої вартість робіт складає 3 009 157,10 грн, в тому числі ПДВ 20% - 501 526,18 грн та Додаткову угоду № 3 від 15.05.2020, за умовами якої вартість робіт становить 1 533 595,96 грн, в тому числі ПДВ 20% - 255 599,33 грн.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, з урахування додаткових угод до нього, ним було виконано, а відповідачем прийнято роботи загальною вартістю 12 276 619,84 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, а відповідачем оплачено роботи загальною вартістю 13 755 560,66 грн.
Однак, за твердженнями позивача, починаючи з жовтня 2020 року відповідач невмотивовано відмовляється від підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.
Позивач зазначає, що 22.10.2020 ним було передано відповідачу акти приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року за виконані роботи загальною вартістю 1 265 860,42 грн, а відповідачем прийнято вказані документи 22.10.2020, проте станом на 18.11.2020 зазначений акт приймання виконаних робіт відповідачем не підписано, вмотивованої відмови від підписання також не надано.
Крім того, за доводами позивача, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №11 від 22.10.2020 форма КБ-2в (SA0174 - відділення згущення./Додаткова угода № 3 від 15.05.2020), акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №19 від 27.10.2020 форма КБ-2в (SA0176 - Сушильне відділення/Договір №03/20 від 13.03.2020), акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №20 від 27.10.2020 форма КБ-2в, акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №21 від 27.10.2020 форма КБ-2в, акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №26 від 30.10.2020 форма КБ-2в, акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №27 від 30.10.2020 форма КБ-2в (SA0171 - Живильник/Договір №03/20 від 13.03.2020), акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №28 від 27.10.2020 форма КБ-2в (SA0172 - Відділення класифікація/Додаткова угода №1 від 31.03.2020), акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №29 від 30.10.2020 форма КБ-2в (SA0174 - Відділення згущення лінія №3 SA0174/Додаткова угода №2 від 17.04.2020), акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №30 від 30.10.2020 форма КБ-2в (SA0174 - Відділення згущення/Додаткова угода №3 від 15.05.2020), акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №22 від 28.10.2020 форма КБ-2в (SA0176 - Сушильне відділення/ Договір №03/20 від 13.03.2020), акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №23 від 28.10.2020 форма КБ-2в (SA0172 - Відділення класифікація/Додаткова угода №1 від 31.03.2020), акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №24 від 28.10.2020 форма КБ-2в (SA0174 - Відділення згущення лінії №3/Додаткова угода №2 від 17.04.2020), акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року №25 від 28.10.2020 форма КБ-2в (SA0172 - Відділення класифікації. Відділення згущення/Додаткова угода №3 від 15.05.2020), акту виконаних робіт (надання послуг) №8 від 27.10.2020 (переробка металоконструкцій Сушильне відділення №3; переробка металоконструкцій Відділення класифікації лінії №3) ним було виконано роботи загальною вартістю 1 668 514,01 грн.
З огляду на викладене, позивач посилається на ту обставину, що ним було виконано, а відповідачем невмотивовано не підписано акти приймання виконаних будівельних робіт за Договором загальною вартістю 2 934 374,43 грн.
Як зазначає позивач, враховуючи здійснені відповідачем оплати за Договором, станом на 18.11.2020 заборгованість відповідача становить 1 460 034,78 грн.
Зважаючи на викладене, оскільки відповідач повністю не розрахувався з позивачем за виконані роботи, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 1 460 034,78 грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, у постанові від 18.08.2021 вказав, що:
- якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, а не робити висновок про передчасність позову, що помилково було зроблено судом апеляційної інстанції;
- судами попередніх інстанцій не було досліджено чи були підрядником фактично виконані роботи за Договором, перелік яких зазначений в актах приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року (арк. спр. 130 - 136, том 1) і факт виконання яких відповідач заперечував;
- під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та дослідити і встановити чи фактично виконувались роботи за Договором, перелік яких вказаний у актах приймання виконаних робіт за жовтень 2020 року, які підписані в односторонньому порядку підрядником і в залежності від цього вирішити питання щодо наявності у замовника обов'язку з оплати вказаних в цих актах робіт.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Частиною першою статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з частинами 4, 6 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17 та від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено обов'язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для неоплати фактично виконаних робіт.
Частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За приписами ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати роботи, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18 та від 15.10.2019 у справі № 921/262/18.
При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №927/414/17, від 04.06.2018 у справі №908/3519/16, від 05.06.2018 у справі №910/16804/17, від 26.06.2018 у справі №902/1370/15, від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, від 06.08.2018 у справі №911/662/17, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18 та від 21.08.2019 у справі №917/1489/18.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що висновок суду про необхідність звернення позивача з іншим позовом, уже з посиланням на направлені ним відповідачу 18.11.2020 акти виконаних робіт, факт направлення яких встановлений у цій справі, як і настання строку оплати з ними до постановлення рішення місцевого господарського суду, не відповідає принципу процесуальної економії.
З огляду на викладене, посилання відповідача на порушення позивачем встановленого процесуальним законом порядку подання доказів направлення відповідачу актів приймання виконаних будівельних робіт за Договором (ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України); невиконання позивачем вимог ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України щодо повідомлення суду про неможливість подання доказів, а також зазначення об'єктивних причин неможливості подання таких доказів; відсутність факту встановлення судом додаткового строку позивачу для подання вказаних доказів (ч. 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України) суд вважає безпідставними та такими, що не узгоджуються з принципом процесуальної економії, на що звертав увагу суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд.
Частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Статтею шостою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.
Отже, відповідно до прецедентних рішень Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені процесуальних питань є порушенням права особи на справедливий судовий захист.
Враховуючи ту обставину, що докази направлення відповідачу актів приймання виконаних будівельних робіт за Договором були подані позивачем під час розгляду справи (протягом підготовчого провадження), суд керується завданням господарського судочинства та принципом процесуальної економії, у зв'язку з чим суд не вбачає правових підстав для неприйняття до розгляду поданих позивачем доказів.
Суд також не вбачає порушення в даному випадку визначених ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, пропорційності тощо, оскільки сторонам були створені рівні умови для реалізації ними своїх процесуальних прав.
За висновком суду, неприйняття (неврахування судом) лише з міркувань того, що додаткові докази були подані позивачем з порушенням встановленого процесуальним законом порядку суперечить завданню господарського судочинства та свідчитиме про надмірний формалізм при вирішені процесуальних питань, що у свою чергу порушуватиме право позивача на справедливий судовий захист.
З огляду на викладене, суд приймає до розгляду подані позивачем докази та, відповідно, відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо неприйняття поданих позивачем доказів разом з відповіддю на відзив.
Суд також не може погодитись з доводами відповідача, викладеними у його поясненнях, щодо незвернення позивача із заявою про зміну підстав позову та порушення позивачем ч. 7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи вищевказані положення процесуального закону, звернення до суду із заявою про зміну предмета чи підстав позову є правом позивача, яким, як встановлено судом, позивач не скористався.
У свою чергу, суд звертає увагу, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При поданні позовної заяви до суду позивач посилався на вищевказані акти приймання виконаних будівельних робіт як на підставу заявлених позовних вимог, а також на невмотивоване непідписання вказаних актів та нездійснення відповідачем оплати за виконані роботи. При цьому, вищевказані акти приймання виконаних будівельних робіт були додані позивачем до позовної заяви, а разом з відповіддю на відзив позивач надав лише докази направлення вказаних актів відповідачу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач необґрунтовано посилається на зміну позивачем підстав позову, адже підставою позову є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо непідписання або надання мотивованої відмови від підписання актів приймання-виконання будівельних робіт та оплати виконаних позивачем робіт і позивачем протягом перебування справи у провадженні суду підстави позову не змінювались.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов'язку доказування та подання доказів, на позивача покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме виконання робіт за Договором.
Суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд, вказав, що визначальним для правильного вирішення цього спору є встановлення судом фактичного виконання позивачем робіт за Договором, перелік яких зазначений в актах приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року і факт виконання яких відповідач заперечував, а виникнення за підписаними в односторонньому порядку актами прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за Договором, вказаних у цих актах.
За доводами позивача, на виконання умов Договору, ним було виконано роботи загальною вартістю 2 934 374,43 грн, проте відповідачем невмотивовано не підписано акти приймання виконаних будівельних робіт на вказану суму та враховуючи здійснені відповідачем оплати за Договором, станом на 18.11.2020 заборгованість відповідача становить 1 460 034,78 грн.
У матеріалах справи містяться підписані позивачем в односторонньому порядку акти приймання виконаних будівельних робіт: за жовтень 2020 року на суму 812 437,61 грн, за жовтень 2020 року на суму 142 574,93 грн, без номеру та дати на суму 38 626,10 грн, без номеру та дати на суму 101 819,40 грн, за жовтень 2020 року на суму 157 562,45 грн, за жовтень 2020 року на суму 12 839,93 грн, що разом становить 1 265 860,42 грн (арк. спр. 35 - 41 том 1) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року на суму 1 265 860,42 грн (арк. спр. 42 том 1).
У матеріалах справи також містяться підписані позивачем в односторонньому порядку акти приймання виконаних будівельних робіт: № 11 від 22.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 154 860,11 грн, № 19 від 22.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 112 066,58 грн, № 20 від 22.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 33 350,20 грн, № 21 від 27.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 86 749,93 грн, № 8 від 27.10.2020 на суму 125 821,00 грн, № 22 від 28.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 276 641,56 грн, № 23 від 28.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 520,05 грн, № 24 від 28.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 14 856,72 грн, №25 від 28.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 69 475,21 грн, № 26 від 30.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 402 866,00 грн, № 27 від 30.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 26 854,37 грн, № 28 від 30.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 46 108,60 грн, № 29 від 30.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 248 091,00 грн та № 30 від 30.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 70 252,68 грн, що разом становить 1 668 514,01 грн (арк. спр. 43, 45 - 47, 49 - 60 том 1), а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року від 22.10.2020 на суму 154 860,11 грн, за жовтень 2020 року від 27.10.2020 на суму 232 166,71 грн, за жовтень 2020 року від 28.10.2020 на суму 361 493,54 грн та за жовтень 2020 року від 30.10.2020 на суму 794 172,65 грн (арк. спр. 44, 48, 54 - 55 том 1).
З матеріалів справи також вбачається, що обома сторонами було підписано та скріплено їхніми печатками акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 30.12.2020 за грудень 2020 року на суму 18 309,36 грн та № 2 від 30.12.2020 за грудень 2020 року на суму 144 718,35 грн, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2020 року від 30.12.2020 на суму 18 309,36 грн та на суму 144 718,35 грн (арк. спр. 117 - 120 том 1), які були оплачені відповідачем, що не заперечується сторонами.
Протягом перебування справи у провадженні суду, позивачем було надано підписаний обома сторонами Акт виконання робіт (надання послуг) № 8 від 27.10.2020 на суму 125 821,00 грн (арк. спр. 122 том 1).
У подальшому, позивачем було повторно подано до суду Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року на суму 1 265 860,42 грн, а також акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року на суму 12 839,93 грн, на суму 157 562,45 грн, на суму 101 819,40 грн, на суму 38 626,10 грн, на суму 142 574,93 грн та на суму 812 437,61 грн (арк. спр. 129 - 136 том 1).
Враховуючи вказівки суду касаційної інстанції, що містяться у постанові від 18.08.2021, які відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, щодо встановлення фактичного виконання позивачем робіт за Договором, а також специфіку правовідносин між сторонами за вказаним договором, що полягає в тому, що акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати направлялись позивачем під час розгляду справи, суд також враховує подані відповідачем докази під час розгляду справи в суді, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
За висновком суду, протилежний підхід суперечить вищевказаним основним засадам (принципам) господарського судочинства і в разі неврахування поданих відповідачем доказів ставить позивача у більш привілейоване становище, що не допускається процесуальним законом.
З поданих відповідачем заяв по суті справи, а також наданих ним доказів вбачається, що у листі вих. № 355/1/20 від 11.11.2020 (арк. спр. 83 том 1), в якому позивач просив відповідача підписати акти виконаних робіт, серед іншого, позивач гарантував виконати незавершені роботи згідно з переліком зауважень, наданих відповідачем. У вказаному листі позивач також зазначив перелік недоліків виконаних ним робіт, дати їх усунення та надав певні коментарі з цього приводу.
Суд звертає увагу, що за змістом листа позивача вих. № 355/1/20 від 11.11.2020 періодом усунення недоліків виконаних робіт за Договором є 18.11.2020 - 24.11.2020.
Разом з тим, вже 19.11.2020 позивач засобами поштового зв'язку надіслав до суду позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за виконані ним роботи за Договором.
Згідно з наявним у матеріалах справи Актом прийому-передачі робочої площадки (фронту робіт) від 25.09.2020 (арк. спр. 84 том 1) замовник передав, а підрядник прийняв робочу площадку (фронт робіт) "Сушильне відділення лінії № 2" під монтаж металоконструкцій каркасу з наступними зауваженнями, а саме: відсутні фундаменти по осям 1с1-5шт; 2с1-2шт.; продовження монтажу можливе по осях 3с1-9с1 в осях Ас1,П. Крім того, сторони погодили, що замовник має прийняти рішення по усуненню зауважень, відповідно до умов Договору, та передати відсутні фундаменти після їх виконання.
Відповідно до Акту прийому-передачі робочої площадки (фронту робіт) від 25.09.2020 (арк. спр. 85 том 1) замовник передав, а підрядник прийняв робочу площадку (фронт робіт) "Відділення згущення лінії № 3" під монтаж металоконструкцій каркасу з наступними зауваженнями, а саме: не залиті всі фундаменти в повному обсязі (в осях 1/1Д); зміщення анкерів для кріплення колон мають відхилення до 24 мм в осях: 3/1Г - 18-24 мм; 3/1Д - 9-16 мм; 4/1Д - 6-21 мм; 5/1Г - 7-18 мм; 7/1Г - 16-22 мм; 7/1Д - 13-21 мм; продовження монтажу можливе в осях 4-8 в осях Г, Д. Крім того, сторони погодили, що замовник має прийняти рішення по усуненню зауважень, відповідно до умов Договору, та передати відсутні фундаменти після їх виконання.
Із доданих до відповіді на відзив документів вбачається, що листом вих. № 369/20 від 16.11.2020 позивач направив відповідачу для підписання вищевказані акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 року, який було отримано відповідачем 04.12.2020, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 3110000885011.
Як було вказано вище, пунктом 11.2 Договору встановлено строк - 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання актів для їх підписання замовником або надання мотивованої відмови від їх підписання.
Суд встановив, що відповідач у передбачений Договором строк у листі № 07/12-1 від 07.12.2020 (арк. спр. 32 - 34 том 2), у відповідь на лист позивача вих. № 369/20 від 16.11.2020, надав свої зауваження щодо виконаних позивачем робіт, а саме звернув увагу позивача на те, що вищевказаними актами прийому-передачі робочої площадки (фронту робіт) від 25.09.2020 було визначено межі та обсяги виконання робіт, зокрема, за актом прийому-передачі робочої площадки (фронту робіт) "Сушильне відділення лінії № 2" обсяг робіт складав понад 75 % (7 осей можливих з 9 проектних), а за актом прийому-передачі робочої площадки (фронту робіт) "Відділення згущення лінії № 3" обсяг робіт складав 85 % (7 осей можливих з 8 проектних). Відповідач також зауважив, що викладена у листі позивача інформація не відповідає реальному стану робіт за Договором та є порушенням взятих на себе зобов'язань, а зазначені в актах обсяги робіт позивачем не виконано, натомість 09.11.2020 безпідставно, без погодження із замовником, самостійно припинено виконання робіт за Договором.
У вказаному листі відповідач також зазначив про те, що позивач неналежно виконав роботи за Договором, про що йому було надіслано відповідні листи із зауваженнями, а саме: № 1/11 від 10.11.2020, № 1/11-13 від 13.11.2020, № 1/16 від 16.11.2020, № 01/20-11 від 24.11.2020 та № 02/12/2020-1 від 02.12.2020 (арк. спр. 35 - 53, 62 - 63 том 2), в яких зазначено про порушення позивачем термінів виконання робіт за Договором та виявлені відповідачем недоліки у виконаних позивачем роботах.
Крім того, разом з листом № 02/12/2020-1 від 02.12.2020 відповідачем було направлено на адресу позивача Акти виявлення недоліків на об'єкті № 1 - № 8 від 27.11.2020 (арк. спр. 54 - 61 том 2).
У вказаних актах виявлення недоліків на об'єкті № 1 - № 8 від 27.11.2020 було зафіксовано наступні недоліки, а саме: змонтовані металеві конструкції підкранових рейок в осях 9/2-17/Г-Д мають зазор в стику рейок 12 - 17 мм, при нормативному значенні 4 мм та встановлено підряднику строк для усунення недоліків до 02.12.2020 (Акт № 1); змонтовані металеві конструкції каркасу будівлі не мають клеймо відповідального за виконання робіт з натягування високоміцних болтів у всіх фланцевих з'єднаннях та встановлено підряднику строк для усунення недоліків до 30.11.2020 (Акт № 2); змонтовані металеві конструкції каркасу будівлі не мають клеймо відповідального за виконання робіт з натягування високоміцних болтів у всіх фланцевих з'єднаннях та встановлено підряднику строк для усунення недоліків до 30.11.2020 (Акт № 3); стріла прогину (кривизна) колон в осях 3,4,8/Д перевищує 15 мм, при нормативному значенні 0,0013 від відстані між точками закріплення, але не більше 15 мм та встановлено підряднику строк для усунення недоліків до 02.12.2020 (Акт № 4); при виготовленні конструкцій було зменшено розміри столиків Кр1а-1, Кр1-2, Кр7-1, Кр7-2 лист 5, 903/20 доп.2-КМД 02 відносно листа 9аб, 970Н-9-КМ1 - замість розміру 210 мм його зменшено до 150 мм, замість краєвого розміру 50 мм його зменшено до 25 мм без відповідного погодження з розробниками креслень проекту КМ та встановлено підряднику строк для усунення недоліків до 02.12.2020 (Акт № 5); при монтажі конструкцій не в проектне положення відповідно до креслень КМ/КМД змонтовані бордюри відбійної полоси Бр1-Бр-22 обернено розміщені, що не дає можливість змонтувати перила та болтові з'єднання в середину проходу; невірно зібрані болтові з'єднання; при виготовленні конструкцій недопустимі зазори на фланцевих з'єднаннях до 5 мм стійок площадки Ст-1, Ст-2, Ст-1а, Ст-1б та встановлено підряднику строк для усунення недоліків до 02.12.2020 (Акт № 6); змонтовані металеві конструкції каркасу будівлі не мають клеймо відповідального за виконання робіт з натягування високоміцних болтів у всіх фланцевих з'єднаннях та встановлено підряднику строк для усунення недоліків до 30.11.2020 (Акт № 7); змонтовані металеві конструкції у фланцевому з'єднанні мають короткі високоміцні болти в осях 6/п - 2 болта, 5/п - 4 болта, 4/п - 1 болт виступаюча за межі гайки частина стержня болта повинна мати не менше однієї нитки різьби; порушення черговості монтажу та закріплення ригелі, на довжині 20 м ригелі залишаються не закріпленими та спостерігається їх скручування через зрив термінів поставки і виготовлення покрівельних прогнозів-розпірок та встановлено підряднику строк для усунення недоліків до 02.12.2020 (Акт № 8).
Суд встановив, що всі вищевказані листи та акти, в яких відповідач зазначив про виявлені ним недоліки у виконаних позивачем роботах за Договором, були надіслані на адресу позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії поштової накладної № 0302211084720 від 10.12.2020 та опису вкладення у цінний лист (арк. спр. 29 - 30 том 2), проте вказане поштове відправлення повернулось відповідачу за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується належним чином засвідченою копією поштового конверта з відповідними відмітками підприємства поштового зв'язку (арк. спр. 31 том 2).
З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем засобами поштового зв'язку листом № 01/02-16 від 16.02.2021 було повторно направлено вищевказані листи та акти про виявлені ним недоліки у виконаних позивачем роботах за Договором, про що свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідчені копії поштової накладної №0302211203400 від 16.02.2021 та опису вкладення у цінний лист (арк. спр. 27 - 28 том 2).
Згідно з ч. 1 ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Статтею 857 Цивільного кодексу України встановлено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
У пункті 11.4 Договору сторони погодили, що у разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на вартість виконаних робіт, ненаданні необхідних документів, замовник має право відмовитись від підписання наданих документів. При цьому, замовник зобов'язаний надати письмову аргументовану відмову від підписання документів.
Згідно з підпунктами 11.5.1, 11.5.2 пункту 11.5 Договору роботами з недоліками вважаються роботи, виконані: неякісно; з порушенням чинних в Україні норм; з відхиленням від умов цього Договору; з порушенням проектної документації; з використанням матеріальних ресурсів, які не відповідають чинним нормам або вимогам замовника, зазначеним у Договорі. У разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліків, що виникли з вини підрядника, останній у визначений замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність закінчених робіт до передачі.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження усунення позивачем недоліків у виконаних ним роботах за Договором, на які звертав увагу відповідач у листах №1/11 від 10.11.2020, №1/11-13 від 13.11.2020, №1/16 від 16.11.2020, №01/20-11 від 24.11.2020 та №02/12/2020-1 від 02.12.2020 та Актах виявлення недоліків на об'єкті №1 - №8 від 27.11.2020.
Вищенаведеними нормами законодавства, а також пунктами 5.2, 11.3 Договору на позивача покладено обов'язок належно виконувати роботи та надати відповідачу виконавчу документацію, що підтверджує обсяг і якість робіт, з чим пов'язано обов'язок відповідача прийняти виконані позивачем роботи та оплатити їх.
Однак, наявні у матеріалах справи докази не дають підстав для висновку про те, що позивачем було належно та відповідно до умов Договору виконано роботи загальною вартістю 1 460 034,78 грн.
Враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо недоліків виконаних позивачем робіт за Договором, останній, відповідно до ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального закону не був позбавлений права заявити клопотання про проведення судової експертизи, проте протягом перебування справи у провадженні суду відповідне клопотання не заявив.
Доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог процесуального закону в частині зазначення ціни позову є безпідставними, оскільки ціною позову в цій справі є заявлена до стягнення з відповідача сума заборгованості за Договором, виходячи з вартості виконаних, на думку позивача, робіт, за вирахуванням вже оплачених відповідачем робіт, проте, з урахуванням встановленого судом факту відсутності належного виконання позивачем робіт за Договором, а також здійсненої відповідачем оплати виконаних позивачем робіт у загальній сумі 13 755 560,66 грн, про що зазначено позивачем у позовній заяві, яка перевищує вартість прийнятих відповідачем робіт, вимога позивача про стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості є непідтвердженою належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.
При розгляді цієї справи суд встановив, що відповідач у передбачений Договором строк надав свої заперечення та зауваження щодо виконаних позивачем робіт, проте позивач на описані в листах відповідача та складених ним актах виявлені недоліки у виконаних роботах не відреагував, недоліки не усунув.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підписані позивачем в односторонньому порядку та направлені відповідачу акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року не породжують у відповідача обов'язок з оплати зазначених у них робіт, оскільки позивачем не доведено, що вказані роботи були належно та відповідно до умов Договору ним виконані.
В контексті встановлених судом обставин цієї справи суд відхиляє як необґрунтовані доводи позивача стосовно того, що у матеріалах справи містяться належні та допустимі докази фактичного виконання ним робіт за Договором, про які зазначено у вищевказаних актах приймання виконаних будівельних робіт та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.
Посилання позивача на ту обставину, що виконання ним робіт за Договором у жовтні 2020 року підтверджуються записами в Журналі виконання робіт з монтажу будівельних конструкцій, а надходження матеріалів у вересні - жовтні 2020 року, які були використані під час будівельних робіт, також є необґрунтованими, оскільки відповідно до пунктів 10.1, 11.1 - 11.3 Договору підставою для розрахунків між сторонами та прийняття робіт відповідачем, за умови належного їх виконання, є акти форми КБ-2 та довідки форми КБ-3.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Зважаючи на викладене, всі інші доводи та міркування сторін судом визнаються такими, що не спростовують вищевказаних висновків суду.
За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пункт 3 частини першої статті 129 Конституції України пов'язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов'язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.
Витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, касаційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу адвоката, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.
Витрати відповідача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 32 850,78 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити.
2. Витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, касаційної скарги та витрати на професійну правничу допомогу адвоката покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Блок Майстер Україна" (Україна, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72А, група прим. 177; ідентифікаційний код: 36387055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Реддіто" (Україна, 02660, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 17; ідентифікаційний код: 40163602) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 32 850 (тридцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят) грн 78 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.02.2022
Суддя О.В. Нечай