ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.02.2022Справа № 910/17044/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Жалоба С.Р., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення грошових коштів
За участю представників сторін:
від позивача Лисенко С.В. (адвокат за довіреністю № 38/07 від 31.12.2021)
від відповідача не з'явився
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - відповідач) про стягнення 1 393 894,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків оплати наданих позивачем послуг за укладеним сторонами договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0206-09021 від 01.07.2019.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 1 393 894,11 грн, з яких: 70 429,93 грн - 3% річних, 766 347,27 грн - пеня, 557 116,91 грн - штраф 7%.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/17044/21 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2021.
12.11.2021 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав, що витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, включені законодавцем до тарифу на послуги з передачі електричної енергії як окрема складова. Відповідач поніс передбачені структурою тарифу витрати повністю, а грошові кошти були перераховані постачальникам універсальних послуг відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач вказав, що встановлення витрат на виконання спеціальних обов'язків в іншому розмірі, аніж це передбачено структурою тарифу на передачу електричної енергії, Законом України "Про ринок електричної енергії" не передбачено. Покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі, Законом України "Про ринок електричної енергії" так само не передбачено. Використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу, є нецільовим використанням коштів. Незважаючи на об'єктивні ускладнення, відповідач повністю сплатив позивачу вартість послуги, зазначеної у позовній заяві, що визнається позивачем. Крім того, відповідач навів свої зауваження до наданого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, вказавши зокрема що, розрахунок пені складено позивачем без урахування приписів ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". З урахуванням викладеного відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
15.11.2021 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 16.11.2021.
23.11.2021 до суду надійшла подана позивачем відповідь на відзив, у якій позивач навів свої заперечення та підтримав раніше викладену ним правову позицію.
25.11.2021 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14.12.2021.
06.12.2021 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 07.12.2021.
13.12.2021 до суду надійшли подані позивачем пояснення по справі щодо здійснених ним розрахунків розміру позовних вимог, у яких позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 3% річних в розмірі 61 500,75 грн, пеню в розмірі 749 493,32 грн та штраф 7% в розмірі 557 116,91 грн, які були долучені до матеріалів справи та прийняті судом до розгляду.
14.12.2021 суд відклав підготовче засідання на 23.12.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 викликано позивача у наступне підготовче засідання, призначене на 23.12.2021.
20.12.2021 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 21.12.2021.
21.12.2021 до суду надійшло подане відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, у якому відповідач просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення пені та штрафу на 95%.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.01.2022.
10.01.2022 до суду надійшли подані позивачем заперечення на клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій.
14.01.2022 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 18.01.2022.
20.01.2022 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 01.02.2022.
25.01.2022 до суду надійшло подане позивачем клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення Easycon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено ухвалою суду від 27.01.2022.
01.02.2022 до суду надійшло подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи.
01.02.2022 у судовому засіданні позивач заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення судового засідання було відхилено судом протокольно, з огляду на таке: представник відповідача брав попередньо участь у судовому засіданні зрозгляду справи по суті, у тому числі на стадії дослідження доказів; строк вирішення спору в суді є обмеженим; представнику сторони суд неодноразово пропонував брати участь у засідання через відеозв'язок та роз'яснював порядок такої участі.
Зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності відповідача.
У судовому засіданні 01.02.2022 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник послуг за договором) та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (замовник за договором) був укладений договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0206-09021 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 2.1 договору вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що у разі порушення замовником зобов'язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.
У п. 7.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2020.
31.12.2020 сторонами була укладена додаткова угода № 3 до договору, згідно з мовами якої сторони дійшли згоди викласти п. 7.1 укладеного ними договору у наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2021».
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору сторонами були складені та підписані акти приймання передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 4 від 31.10.2019 на суму 7 958 813,06 грн, № 5 від 30.11.2019 на суму 4 483 165,36 грн, № 6 від 31.12.2019 на суму 2 993 159,59 грн, № 2 від 29.02.2020 на суму 9 301 995,84 грн, № 3 від 31.03.2020 на суму 16 706 973,46 грн, № 11 від 30.11.2020 на суму 4 960 695,56 грн, № 12 від 31.12.2020 на суму 2 770 484,17 грн, № 1 від 31.01.2021 на суму 5 877 216,04 грн, № 2 від 28.01.2021 на суму 11 207 062,15 грн.
Крім того, сторонами були складені та підписані акти коригування від 31.12.2020 до акту № 4 від 31.10.2019 на суму 7 960 661,56 грн, до акту № 5 від 30.11.2019 на суму 4 488 613,85 грн, до акту № 6 від 31.12.2019 на суму 2 994 911,96 грн, до акту № 1 від 31.01.2020 на суму 3 970 731,13 грн, до акту № 2 від 29.02.2020 на суму 9 310 457,04 грн, до акту № 3 від 31.03.2020 на суму 16 720 968,02 грн, до акту № 4 від 30.04.2020 на суму 26 261 234,89 грн, до акту № 5 від 31.05.2020 на суму 20 972 126,86 грн, до акту № 6 від 30.06.2020 на суму 27 107 951,57 грн, до акту № 7 від 31.07.2020 на суму 32 720 345,41 грн, до акту № 8 від 31.08.2020 на суму 32 527 988,39 грн.
На виконання своїх грошових зобов'язань перед позивачем, відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти за платіжними дорученнями № 1018 від 28.01.2020 на суму 12 441 978,42 грн, № 1031 від 06.02.2020 на суму 2 993 159,59 грн, № 1025 від 01.04.2020 на суму 9 301 995,84 грн, № 1015 від 30.04.2020 на суму 8 280 000,00 грн, № 1014 від 07.05.2020 на суму 8 426 973,46 грн, № 881 від 30.12.2020 на суму 2 500 000,00 грн, № 1299 від 06.01.2021 на суму 2 460 695,56 грн, № 1108 від 27.01.2021 на суму 2 770 484,17 грн, № 1257 від 11.03.2021 на суму 1 752,37 грн, № 1258 від 11.03.2021 на суму 21 642,39 грн, № 1259 від 11.03.2021 на суму 2 669,12 грн, № 1260 від 11.03.2021 на суму 17 578,58 грн, № 1261 від 11.03.2021 на суму 19 142,51 грн, № 1262 від 11.03.2021 на суму 1 848,50 грн, № 1263 від 11.03.2021 на суму 5 448,49 грн, № 1264 від 11.03.2021 на суму 13 994,56 грн, № 1265 від 11.03.2021 на суму 21 858,42 грн, № 1266 від 11.03.2021 на суму 8 461,20 грн, № 1267 від 11.03.2021 на суму 19 953,76 грн, № 543 від 26.02.2021 на суму 5 877 216,04 грн, № 1656 від 29.03.2021 на суму 11 207 062,15 грн, № 63 від 12.05.2021 на суму 13 814,29 грн, № 64 від 12.05.2021 на суму 7 204,96 грн, № 65 від 12.05.2021 на суму 2 643,15 грн, № 66 від 12.05.2021 на суму 1 253,30 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач послався на порушення відповідачем умов укладеного сторонами договору в частині строків оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 70 429,93 грн, пеню в розмірі 766 347,27 грн та штраф 7% в розмірі 557 116,91 грн.
Заперечуючи проти обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідач вказував, що витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, включені законодавцем до тарифу на послуги з передачі електричної енергії як окрема складова. Відповідач поніс передбачені структурою тарифу витрати повністю, а грошові кошти були перераховані постачальникам універсальних послуг відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач вказав, що встановлення витрат на виконання спеціальних обов'язків в іншому розмірі, аніж це передбачено структурою тарифу на передачу електричної енергії, Законом України "Про ринок електричної енергії" не передбачено. Покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, аніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі, Законом України "Про ринок електричної енергії" так само не передбачено. Використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу, є нецільовим використанням коштів. Незважаючи на об'єктивні ускладнення, відповідач повністю сплатив позивачу вартість послуги, зазначеної у позовній заяві, що визнається позивачем. Крім того, відповідач навів свої зауваження до наданого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, вказавши зокрема що, розрахунок пені складено позивачем без урахування приписів ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
11.06.2017 набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (позивач) є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) в свою чергу є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаної енергетичної системи України.
Пунктом 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник універсальних послуг зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами.
Частиною 6 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Отже, згідно положень статей 33, 62 ,63 Закону України "Про ринок електричної енергії" на відповідача, який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема: спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 за № 641 затверджено Порядок купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом (далі - Порядок), який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (пункт 1.2 глави 1 Порядку).
Відповідно до п. 12.4 глави 12 Порядку (в редакції, яка діяла з 01.07.2019) протягом 3 робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 13.4, 13.5 глави 13 Порядку (в редакції, яка діяла з 28.12.2019):
13.4. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
13.5. Сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел після проведення розрахунків обсягів урегулювання у разі надходження оновлених даних від учасників ринку. Після підписання ОСП корегованого акта ПУП надає Регулятору кореговану вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження.
Відповідно до п. 13.4, 13.5 глави 13 Порядку (в редакції, яка діяла з 16.01.2021):
13.4. ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
13.5. У разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання ОСП акта корегування ПУП надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Пунктом 13 частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 3.3 укладеного сторонами договору та наведених положень Порядку, відповідач зобов'язаний був оплатити послуги протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги.
Постановою НКРЕКП від 26.11.2019 № 2484 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у жовтні 2019 року.
Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3158 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у листопаді 2019 року.
Постановою НКРЕКП від 28.01.2020 № 259 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у грудні 2019 року.
Постановою НКРЕКП від 25.03.2020 № 727 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у лютому 2020 року.
Постановою НКРЕКП від 22.04.2020 № 864 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у березні 2020 року.
Постановою НКРЕКП від 23.12.2020 №2683 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з- альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у листопаді 2020 року.
Постановою НКРЕКП від 20.01.2021 № 76 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у грудні 2020 року.
Постановою НКРЕКП від 19.02.2021 № 268 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у січні 2021 року.
Постановою НКРЕКП від 22.03.2021 № 482 Регулятором затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг у лютому 2021 року.
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідач послуги, надані позивачем, у строк, встановлений умовами договору, не оплатив, відтак допустив порушення зобов'язання.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом раніше встановлено, що п. 4.3 договору передбачено, що у разі порушення замовником зобов'язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу заявлена ним правомірно та підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме в розмірі 557 116,91 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що її розмір становить 508 749,83 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача пені заявлена ним правомірно, проте підлягає задоволенню у розмірі, визначеному судом, а саме в розмірі 508 749,83 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних заявлена ним правомірно та підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі, а саме в розмірі 61 500,75 грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 61 500,75 грн, пені в розмірі 508 749,83 грн та штрафу 7% в розмірі 557 116,91 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу) на 95%, обґрунтованого посиланнями на специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, добросовісність поведінки відповідача та істотність обставин, що зумовили несвоєчасне здійснення розрахунків із позивачем, відсутність завданих позивачу збитків внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання, суд вказує таке.
Згідно з положеннями ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь в зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 (постанова від 18.03.2020) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних, інфляційних втрат як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.
Разом з тим суд зазначає, що для застосування вищевказаних правових норм щодо зменшення розміру неустойки, відповідач повинен довести наявність тих обставин, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення.
В той час, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, на підставі яких суд би міг дійти висновку щодо наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення. Суд звертає увагу, що до клопотання про зменшення розміру суми штрафних санкцій відповідачем взагалі не зазначено та не додано жодних доказів.
Суд вказує, що наявність чи відсутність збитків, обставини відсутності умислу відповідача щодо невиконання зобов'язання у погоджений строк, а також подальша сплата заборгованості не можуть слугувати підставою для зменшення нарахувань штрафних санкцій, оскільки вимога сплати штрафних санкцій є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Відтак, клопотання відповідача про зменшення розміру суми штрафних санкцій задоволенню не підлягає.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 61 500,75 грн, пені в розмірі 508 749,83 грн та штрафу 7% в розмірі 557 116,91 грн.
Судові витрати по сплаті судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню частина сплаченого ним судового збору в розмірі 16 910,51 грн.
Крім того, частина судового збору в розмірі 386,75 грн може бути повернута позивачу з Державного бюджету за його клопотанням на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд. 78, код 42132581) 3% річних в розмірі 61 500,75 грн (шістдесят одна тисяча п'ятсот грн 75 коп.), пеню в розмірі 508 749,83 грн (п'ятсот вісім тисяч сімсот сорок дев'ять грн 83 коп.), штраф 7% в розмірі 557 116,91 грн (п'ятсот п'ятдесят сім тисяч сто шістнадцять грн 91 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 16 910,51 грн (шістнадцять тисяч дев'ятсот десять грн 51 коп.).
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 07.02.2022.
Суддя О.Г. Удалова