ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.02.2022Справа № 910/1437/22
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Катена"
про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катена" до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: без виклику.
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Катена" з позовом до Київської міської ради, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4037/4078 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13 квітня 2006 року № 66-6-00348 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Катена".
Одночасно з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом:
- Зупинення дії рішення Київської міської ради від 16.12.2021 № 4037/4078 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13 квітня 2.006 року № 66-6-00348 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Катена";
- Заборони Київській міській раді та її виконавчим органам, зокрема, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти будь-які дії щодо виконання вказаного рішення, зокрема, щодо анулювання контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення № 17040062-Дн, щодо звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю "Катена" земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0106, що є об'єктом оренди у договорі оренди від 13.04.2006 №66-6-00348 (зі змінами) та приведення її до стану, придатного для подальшого використання;
- Заборони приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:137:0106, зокрема, щодо передачі її в оренду (користування) третім особам;
- Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або їх обтяжень, заборонити вносити будь-які записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:137:0106.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник (позивач) звертає увагу суду, що 08.12.2005 відповідачем прийнято рішення № 578/3039 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Катена" земельної ділянки для будівництва житлового будинку з приміщенням соціально - громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Березняківській, 30 в Дніпровському районі м. Києва".
Так, на підставі вказаного рішення між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки № 66-6-00348.
В подальшому, незважаючи на встановлене судовими рішеннями, що набрали законної сили, та належним чином зареєстроване право оренди ТОВ "Катена" на земельну ділянку строком до 25.03.2025р, Відповідач, на думку Заявника вчиняє незаконні та безпідставні дії та 16.12.2021 Київською міською радою прийнято рішення № 4037/4078 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2006 № 66-6-00348 (зі змінами), укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Катена" та Київською міською радою.
Вважаючи таке рішення противним, заявник звернувся з позовом до господарського суду про його скасування, та одночасно заявив дану заяву про забезпечення позову.
Аргументуючи заяву про забезпечення позову, позивач звертає увагу суду на те, що з урахуванням правовідносин, які склалися між сторонами, а також численних рішень судів якими визнавалися дії відповідача протиправними щодо спірної земельної ділянки, наявна обґрунтована ймовірність порушень в майбутньому прав та охоронюваних інтересів позивача, а також утруднення виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
На думку заявника, існує ймовірність невиконання в подальшому рішення суду, а невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Разом з тим, зі змісту заяви реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Доводи представника заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.
Вирішуючи подану заяву по суті заявлених у ній вимог, суд не знаходить підстав для її задоволення, акцентуючи при цьому увагу, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову призведе до вирішення позову з яким останній звернувся до суду одночасно з даною заявою. Таких висновків суд дійшов з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість зникнення/знищення певних доказів або імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч.4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Судом зазначається, що в заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника, від можливих недобросовісних дій потенційного відповідача, при цьому в заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність термінового забезпечення позову.
Суд відхиляє як необґрунтовані посилання заявника на судові рішення, якими визнавалися протиправними рішення/дії відповідача щодо спірної ділянки, з огляду на те, що такі, в даному конкретному випадку не мають преюдиційного значення для розгляду даної заяви про забезпечення позову.
Доводи заявника щодо необхідності забезпечення позову фактично зводяться до протиправності рішення Київради від 16.12.2021 № 4037/4078, щодо оскарження якого заявником подано позовну заяву.
Суд акцентує увагу, що обставини законності рішення Київради від 16.12.2021 № 4037/4078 можуть бути встановлені судом лише під час розгляду позовної заяви ТОВ "Катена", та дослідження наданих сторонами доказів в процесі розгляду справи по суті.
Забезпечення ж позову у такому вигляді як заявлено заявником, на переконання суду призведе до вирішення спору по суті.
На переконання суду зі змісту заяви про вжиття заходів до забезпечення позову реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається.
Доводи представника заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.
Крім того, доводи заявника зводяться до суті порушення його прав, за захистом якого він звернувся з позовом до суду, а не щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
Як зазначено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 136 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Однак, як вбачається із заяви про забезпечення позову, остання не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З огляду на викладене суд, дійшов до висновку, що заявником не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.
Відповідно до ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст.ст. 129, 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Катена" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя І.І.Борисенко