ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.02.2022Справа № 910/1401/22
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Дочірнього підприємства "ПРОПАН"
до відповідача-1: Державної казначейської служби України,
відповідача-2: Ліквідаційної комісії Головного управління ДФС у Київській області,
відповідача-3: Київської обласної прокуратури
про стягнення 138 546,11 грн,
Дочірнє підприємство "ПРОПАН" (далі - позивач, ДП "ПРОПАН") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної казначейської служби України (далі - відповідач-1), Ліквідаційної комісії Головного управління ДФС у Київській області (відповідач-2), Київської обласної прокуратури (відповідач-3) про стягнення з Державного бюджету України через казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного державного рахунку на користь Дочірнього підприємства "ПРОПАН" як компенсацію матеріальної шкоди у розмірі 138 546,11 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок протиправної бездіяльності Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області, яка полягає у незабезпеченні зберігання майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 11.12.2018 по справі № 760/32221/18, неповерненні майна позивачу після закриття кримінальної справи на виконання ухвал слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, позивачу була завдана майнова шкода.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви № б/н від 24.01.2022 (вх. 1401/22 від 01.02.2022), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб).
Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві зазначено у якості повного найменування відповідача-2 Ліквідаційна комісія Головного управління ДФС у Київській області, тоді як вірним повним найменування юридичної особи, ідентифікаційним кодом якої вказано 39393260, є Головне управління ДФС у Київській області.
Крім того, у позовній заяві зазначено адресу місцезнаходження юридичної особи позивача - 12430, Житомирський р-н, с. Станишівка, тоді як відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження юридичної особи позивача є Україна, 12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Станишівка).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позивачем не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Згідно з приписами ч. 3, 4 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
За загальним правилом (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, і дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.
Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.
У поданій до суду позовній заяві позивач визначив трьох відповідачів, а саме:
відповідача-1 - Державну казначейську службу України,
відповідача-2 - Ліквідаційну комісію Головного управління ДФС у Київській області,
відповідача-3 - Київську обласну прокуратуру.
Разом з цим, у прохальній частині позовної заяви заявлено вимогу про стягнення з Державного бюджету України через казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного державного рахунку на користь Дочірнього підприємства "ПРОПАН" як компенсацію матеріальної шкоди у розмірі 138 546,11 грн.
Суд звертає увагу, що позовна заява не містить жодних обгрунтувань (з посиланням при цьому на висновок щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду) щодо визначеного позивачем суб'єктного кола відповідачів та позовних вимог у спірних правовідносинах.
Крім того, позовна заява не містить обгрунтувань щодо порушення прав та законних інтересів позивача у спірних правовідносинах з боку Ліквідаційної комісії Головного управління ДФС у Київській області, Київської обласної прокуратури.
Суд також звертає увагу, що позивач у позовній заяві зазначає способи захисту, визначені п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди) та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (відшкодування збитків), разом з цим просить визначити у рішенні такий спосіб захисту, як відшкодування збитків та компенсація майнової шкоди, тоді як у прохальній частині просить стягнути грошові кошти як компенсацію матеріальної шкоди. Суд наголошує, що предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
У позовній заяві позивач наводить ряд обставин, зокрема направлення/подання ним листів, адвокатських запитів, клопотань до СУФР ГУ ДФС у Київській області, до ТОВ "Складсервіс Україна", до Прокуратури Київської області, до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, проте при цьому не зазначено доказів на підтвердження направлення або подання ним нарочно відповідних листів, адвокатських запитів, клопотань.
З огляду на наведене, позовна заява не містить повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановленому порядку з огляду на таке.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Докази про сплату судового збору повинні подаватись в оригіналі, оскільки копії цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Позивачем додано до позовної заяви копію платіжного доручення № 10 від 11.01.2022, згідно якого платником вказано "ДП ПРОПАН - ПАТ ЖИТОМИРГАЗ", тоді як позивачем згідно поданої позовної заяви є - ДП "ПРОПАН".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір", платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Вказаною нормою Закону встановлюється можливість здійснення оплати судового збору іншою особою, але платником має бути особа, яка звертається до суду, що обумовлено необхідністю дотримання платіжної дисципліни платниками судового збору, недопущення безпідставного повернення коштів з державного бюджету та здійснення правильного розподілу судових витрат між учасниками справи за результатами розгляду справи.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті листа Державної судової адміністрації України від 14.09.2018 вих. № 6-17517/18 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору", суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Отже, платіжне доручення № 10 від 11.01.2022, платником за яким визначено "ДП ПРОПАН - ПАТ ЖИТОМИРГАЗ" та яке подане у копії, не може вважатись належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви ДП "ПРОПАН" до Господарського суду міста Києва.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 2, 4, 5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:
- зазначити адресу місцезнаходження юридичної особи позивача відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- зазначити повне найменування юридичної особи відповідача-2 відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- навести обгрунтування (з посиланням при цьому на висновок щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду) щодо суб'єктного кола відповідачів та позовних вимог у спірних правовідносинах;
- навести обгрунтування порушення прав та законних інтересів позивача з боку кожного із визначених відповідачів;
- чітко визначити предмет позову з урахуванням обраного позивачем способу захисту у спірних правовідносинах;
- зазначити та подати докази на підтвердження направлення (або подання нарочно) позивачем до СУФР ГУ ДФС у Київській області, до ТОВ "Складсервіс Україна", до Прокуратури Київської області, до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві всіх листів, адвокатських запитів, клопотань, про які йдеться у позовній заяві;
- надати належні докази сплати судового збору у встановленому порядку.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначити адресу місцезнаходження юридичної особи позивача відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- зазначити повне найменування юридичної особи відповідача-2 відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- навести обгрунтування (з посиланням при цьому на висновок щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду) щодо суб'єктного кола відповідачів та позовних вимог у спірних правовідносинах;
- навести обгрунтування порушення прав та законних інтересів позивача з боку кожного із визначених відповідачів;
- чітко визначити предмет позову з урахуванням обраного позивачем способу захисту у спірних правовідносинах;
- зазначити та подати докази на підтвердження направлення (або подання нарочно) позивачем до СУФР ГУ ДФС у Київській області, до ТОВ "Складсервіс Україна", до Прокуратури Київської області, до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві всіх листів, адвокатських запитів, клопотань, про які йдеться у позовній заяві;
- надати належні докази сплати судового збору у встановленому порядку.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
4. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 04.02.2022 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ГУМЕГА